Справа № 166/769/25 Провадження №33/802/455/25 Головуючий у 1 інстанції:Свистун О. М.
Доповідач: Денісов В. П.
18 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Грицюк Т.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 16 червня 2025 року щодо неї,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 05 травня 2025 року о 01 год. 11 хв. на вул. Центральній у с. Жиричі Ковельського району Волинської області керувала автомобілем "Seat Alhambra", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, серед яких - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей. Пройшовши огляд за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, та будучи не згідною із результатом тесту, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі в установленому законом порядку відмовилася, чим вчинила порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що вона звинувачується у порушенні п.2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, проте огляд на стан сп'яніння вона пройшла, відтак такі дії мали б кваліфікуватися як порушення іншого пункту ПДР, а саме 2.9а ПДР. Вказує на те, що вона не була згідна з результатом огляду на місці зупинки та бажала проїхати у лікарню на що їй було відмовлено. Зазначає, що на момент проведення огляду строк повірки газоаналізатора «Alcotest 6810» складав 38 днів до закінчення строку повірки, що могло допустити неправильність результату. Просить скасувати постанову судді та закрити провадження стосовно неї за відсутності в її діях складу правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримувала апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 320581 від 05.05.2025 (а.с.1); роздруківкою тесту газоаналізатора "Drager Alcotest 6810" № 5309 від 05.05.2025, згідно з якою в організмі ОСОБА_1 виявлено 0,36‰ алкоголю (а.с.3); актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого підставою для проведення огляду є різкий запах алкоголю з ротової порожнини, за результатами огляду в організмі ОСОБА_1 виявлено 0,36‰ алкоголю (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.05.2025, згідно з яким ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння у КНП "Ратнівська ЦРЛ" (а.с.2); рапортом поліцейського (а.с.6); відеозаписами (а.с10), а також іншими матеріалами справи.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що вона не порушила п.2.5 ПДР, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами, і розцінюються судом як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності.
Як вбачається з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, в ході спілкування із ОСОБА_1 поліцейським було виявлено у неї ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим було запропоновано останній пройти огляд для виявлення стану сп'яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 на протязі тривалого часу лише здійснював імітацію огляду, швидко видихала повітря в мундштук і такими діями безпідставно затягувала цей процес. Згодом, пройшла тест та результат був позитивний 0,36‰, з чим вона не погодилась. Працівником поліції було запропоновано проїхати у лікарню та пройти огляд, на що ОСОБА_1 відмовилась та сказала, що їй потрібно їхати додому. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , якщо вона не згідна з результатом огляду та відмовляється їхати у медичний заклад то відносно неї буде складати адміністративний протокол про відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння оскільки такі дії ОСОБА_1 розцінює, як відмову пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння та повідомив їй наслідки відмови від даного огляду. Відносно останньої був складений адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та про своє бажання проїхати до лікарні ОСОБА_1 повідомила лише після складання протоколу про адмінправопорушення (а.с.10).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що огляд на стан сп'яніння вона пройшла, відтак такі дії мали б кваліфікуватися як порушення іншого пункту ПДР, а саме 2.9а ПДР та те, що ОСОБА_1 бажала проїхати у лікарню для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, так як спростовуються змістом відеозапису з бодікамери поліцейського.
Такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від огляду у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що на момент проведення огляду строк повірки газоаналізатора «Alcotest 6810» складав 38 днів до закінчення строку повірки, що могло допустити неправильність результату, то вони є безпідставними, скільки до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі "Alcotest 6810" від 13.06.2024, яке чинне до 13.06.2025, а тому такий пристрій відповідає відповідним Державним стандартам та придатний для проведення тестування осіб на стан алкогольного сп'яніння (а.с.11).
Також апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що не вбачається у діях поліцейських порушення права ОСОБА_1 на захист, якій таке право було роз'яснено. Остання не була затримана в порядку ст.261 КУпАП, за правилами ст.14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» не належала до суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, мала можливість звернутись до адвоката самостійно й отримати його послуги за домовленістю.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що їй було відмовлено в захиснику, не приймаються апеляційним судом, так як є голослівними.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 16 червня 2025 року щодо неї - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов