СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5020/25
ун. № 759/17830/25
18 серпня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2025 року за № 12025100050001755, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, який здобув базову вищу освіту, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , не одружений, утриманців не має, учасник бойових дій (зі слів), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2025 року за ч. 1 ст. 345 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
14.08.2025 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2025 року за № 12025100050001755, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
Вказане клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100050001755 від 07.07.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Відповідно до ст. ст. 4, 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Згідно зі ст. 11, 16 Статуту кожен військовослужбовець повинен бути дисциплінованим, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану'воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який діє по сьогоднішній день.
У зв'язку із оголошенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 загальної мобілізації, 17.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 був призваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та17.01.2023направлений до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №23 від 17.01.2023солдата ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду номер обслуги 1 механічного відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків.
Солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
30.08.2023 солдат ОСОБА_4 вибув на лікування до КНП ХОР «Харківська психіатрична лікарня» № 3м. Харків, яке проходив до 29.09.2023, після чого повинен був з'явитися на службу у військову частину НОМЕР_1 .
Однак, солдат військової частини НОМЕР_1ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1-3, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»,діючи умисно, з особистих мотивів та з метою ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 30.09.2023, після закінчення лікування, не з'явився вчасно на службу до розташування військової НОМЕР_3 , яка тимчасово розташовувалась в районі н.п. Іванівка Куп'янського району Харківської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, окрім періоду часу з 11.04.2025 до 29.04.2025, коли перебував на стаціонарному лікуванні.
В подальшому військовослужбовець ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби до 12.08.2025, тобто до моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України працівниками Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві на території Святошинського району міста Києва, чим було закінчено вказаний триваючий злочин.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у нез?явлені вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем з лікувального закладу, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
13.08.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
13.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленнями в/ч НОМЕР_1 про вчинення кримінальних правопорушень; матеріалами службового розслідування по факту самовільно залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.07.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями, які проходили військову службу в одній військовій частині разом з ОСОБА_4 . Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Наявність ризику продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 відсутній на військовій службі більше 19 місяців на даний час до розташування військової частини не повернувся за наявної можливості для цього у відповідності до п. 1 ч. 72 Перехідних положень Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, має можливість переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а тому наявний ризик, передбаченийп. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження доцільним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 вказуючи, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , позицію якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, які зазначені прокурором у судовому засіданні, є надуманими, необґрунтованими, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту. Подав письмові заперечення.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100050001755 від 07.07.2025.
13.08.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
13.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчою суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленнями в/ч НОМЕР_1 про вчинення кримінальних правопорушень; матеріалами службового розслідування по факту самовільно залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.07.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень.
За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінальному правопорушенні.
Також слідчий суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, має середню освіту, зареєстрований та має постійне місце проживання, раніше судимий, учасник бойових дій (зі слів).
Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення тяжких злочинів є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Оскільки дане кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України вчинене під час дії воєнного стану, слідчий суддя керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто 11 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави і утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Повний текст ухвали оголошено 18 серпня 2025 року о 17 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1