ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10432/25
провадження № 2/753/7991/25
18 серпня 2025 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
14 травня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 15 червня 2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Ford", номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а його власник - матеріальної шкоди. Постановою Дарницького районного суду м. Києва № 753/11985/24 від 05 липня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєному правопорушенні, звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Ford", номерний знак НОМЕР_1 не була застрахована полісом обов'язкового страхування. Власник автомобіля "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі чого власнику вказаного автомобіля було виплачено страхове відшкодування у розмірі 17 618, 10 грн. Наразі позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 в порядку регресу зазначену суму коштів, а також 2250,00 грн - втрати пов'язані із встановленням розміру збитків, що у загальному розмірі складає 19 868, 10 грн
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2025 року цивільну справу № 753/10432/25 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 27 травня 2025 року.
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками двічі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації: АДРЕСА_1 , проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, приходить до наступного висновку.
15 червня 2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Ford", номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку, не вжив всіх заходів, в результаті чого допустив самовільний рух автомобіля, внаслідок чого відбулося зіткнення з припаркованим автомобілем "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п.15.12 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП України.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва № 753/11985/24 від 05 липня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєному правопорушенні, звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15 червня 2024 року, був пошкоджений автомобіль "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність власника вказаного транспортного засобу застрахована в АТ СГ «ТАС» (приватне) на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 458677.
На час скоєння даної ДТП водій автомобіль "Ford", номерний знак НОМЕР_1 не був забезпечений чинним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до звіту № 104369 від 13 липня 2024 року про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що: ринкова вартість автомобіля "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 складає 326 098, 98 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 17 646, 76 грн; вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля склала 17 646, 76 грн.
Згідно довідки № 1 від 29 серпня 2024 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, сума до сплати склала 17618,10 грн, що є підтвердженою шкодою по майну.
Матеріали справи містять копію довіреності, з якої вбачається, що власник автомобіля "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси, зокрема, які пов'язані з розрахунком та отриманням страхового відшкодування у випадку спричинення пошкоджень вказаному вище. автотранспорту
Відповідно до наказу МТСБУ № 3.1/16599 від 30 серпня 2024 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, вирішено сплатити на рахунок ОСОБА_4 17 618, 10 грн за шкоду заподіяну в результаті ДТП.
Згідно копії платіжної інструкції № 955831 МТСБУ 03 вересня 2024 року перерахувало на рахунок ОСОБА_4 кошти у розмірі 17 618, 10 грн, призначення платежу: «виплата по справі №104369, згідно наказу № 3.1/16599 від 30.08.204, т.з. НОМЕР_2 ».
Окрім того, згідно копії платіжної інструкції № 924969 МТСБУ 15 серпня 2024 року перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_3 кошти у розмірі 2250,00 грн, призначення платежу: «оплата послуг аваркома (експерта) по справі №104369, згідно рах. №104369 від 16.07.2024, т.з. НОМЕР_2 ».
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із пунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону
Згідно із підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тож сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.
Оскільки МТСБУ відшкодувало уповноваженому представнику власника автомобіля "Ford" д.н.з. НОМЕР_2 завдану відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 17 618, 10 грн, 2250,00 грн - витрат на проведення експертизи, у нього виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 - особи, протиправними діями якої завдано шкоди власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а позовна заява підлягає задоволенню щодо відповідача в порядку регресу суми коштів у розмірі 19 868, 10 грн.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд,-
позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 19 868,10 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, бул. Русанівський, буд.8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя К.В. Шаповалова