Справа № 697/1394/25
Провадження № 2/697/758/2025
(ЗАОЧНЕ)
18 серпня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Деревенського І.І.,
за участю секретаря судового засідання Задорожнього К.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр»), в особі представника Лисенко Олени Сергіївни, через систему «Електронний суд» звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №04.12.2024-100002305 від 04.12.2024 у розмірі 9276,30 грн., з яких: з яких: 4500 грн. заборгованість по тілу кредиту; 2526,30 грн. заборгованість за процентами, 2250 грн. неустойка, а також, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферти) №№04.12.2024-100002305.
Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі - 4500 грн., строком на 70 днів.'.
Позивачем свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі, однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 11.02.2025, утворилась заборгованість у розмірі 9276,30 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500 грн., по процентам в розмірі 2526,30грн., по неустойці в розмірі 2250 грн.. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу та судовий збір.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2025 продовжено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача Лисенко О.С. у судове засідання не з'явилася, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 9).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення на зареєстровану адресу проживання відповідача судової кореспонденції, яка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 47-48), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідачі викликалися до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а. с. 46). Також, на офіційному сайті Канівського міськрайонного суду Черкаської області були зазначені відомості про дату та час розгляду справи. Повідомлень про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Судом встановлено, що 04.12.2024 позивачем направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту (а.с.17-24).
04.12.2024 ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №04.12.2024-100002305, про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Споживчий центр» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «191», на номер телефону, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
04.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №04.12.2024-100002305, шляхом підписання Заявки, яка була підписана електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4500 грн., строк, на який надається кредит - 70 днів з дня його надання. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1359,08%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 7026,30 грн.. Загальні витрати за споживчим кредитом 2526,30 грн.. Неустойка: 67,50 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання.
Пунктом 12 Договору, встановлено графік платежів, в якому сторони погодились, що при отриманні платежу Позичальника у розмірі, меншому розміру чергового платежу, раніше дати чергового платежу належним строком (терміном) для сплати нарахованих на цей день Процентів та Комісії є день отримання такого платежу (а.с.26).
Згідно з п. 4 Заявки кредитного договору №04.12.2024-100002305, (електронного кредитного договору) дата повернення кредиту - 11.02.2025.
ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши їй 4500 грн. кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-6566.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УПР» вих. №1-2605 від 26.05.2025 , відповідно до якого ТОВ «УПР» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 04.12.2024 20:49:06 на суму 4500 грн., номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іPay.ua - 585479221, призначення платежу: видача за договором кредиту №04.12.2024-100002305 (а.с.34).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №04.12.2024-100002305 від 04.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) по кредитному договору №04.12.2024-100002305 від 04.12.2024 складає: 4500 грн. - основний борг; 2526,30 грн. - проценти; 2250 грн. - неустойка. Разом 9276,30 грн.. Проценти по кредиту нараховані за період з 04.12.2024 по 11.02.2025 (а.с.33).
Згідно положень ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.610,612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Так, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е191», який надіслано відповідачу на її фінансовий номер 0685120852 та підписано останньою 04.12.2024. Відповідач на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивач надіслала відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді CMC-повідомлення, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Відповідач була повністю ознайомлена з умовами кредитного договору до його підписання, інформаційно-телекомунікаційна система побудована таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору клієнт не може перейти до наступного етапу.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Також як вбачається з здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано неустойку за кожен день невиконання/неналежного виконання відповідно до пункту 15 заявки кредитного договору у сумі 2250 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта, що узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України - постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023, справа № 910/8349/22; на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України - постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 справа № 706/68/23.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.0002.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 стоком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено.
З урахуванням викладеного, нарахування ТОВ «Споживчий центр» неустойки за таке прострочення відповідно до пункту 15 заявки кредитного договору у сумі 2250 грн. є безпідставним.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитним договором.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №04.12.2024-100002305 від 04.12.2024, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» становить 7026,30 грн., з яких: 4500 грн. - тіло кредиту; 2526,30 грн. - проценти за користування кредитом.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 9276,30 грн. і задоволено на суму 7026,30 грн., тобто на 75,74%
Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути 1834,73 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11-13, 76-79, 81, 141, 223, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №04.12.2024-100002305 від 04.12.2024 у розмірі 7026,30 грн. (сім тисяч двадцять шість гривень 30 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 1834,73 (одну тисячу вісімсот тридцять чотири гривні 73 копійки).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксанського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий І . І . Деревенський