Справа № 565/1527/25
Провадження № 2/565/554/25
(з а о ч н е)
19 серпня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 17 535,93 грн заборгованості за кредитним договором №4658390 від 19 травня 2021 року, 2 422,40 грн судового збору, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 19 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір №4658390, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в гривні у розмірі 8 200,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 535,93 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 801,00 грн, заборгованість за процентами - 9 832,93 грн, заборгованість за комісією - 902,00 грн.
18 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №77-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4658390 від 19 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 19 серпня 2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у клопотанні також зазначено, що позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення судом заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена у порядку визначеному ЦПК України, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Враховуючи наведене, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
19 травня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №4658390 відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, строком на 30 днів з 19 травня 2021 року, надати позичальнику грошові кошти в сумі 8 200,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 19 травня 2021 року.
Термін (дата) повернення кредиту і сплатити комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 18 червня 2021 року (п.1.4. договору).
Згідно з п.1.5.1 комісія за надання кредиту: 902,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 3 075,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
В п.1.6, 1.7 договору зазначено, що стандартна базова ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору.
Згідно з п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.1.5 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 12 177,00 грн.
Згідно з п.6.1 кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додатком N1 до договору про споживчий кредит №4658390 від 19 травня 2021 року є графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата платежу - 18 червня 2021 року, сума кредиту за договором - 8 200,00 грн, проценти за користування кредитом - 3 075,00 грн, комісія за надання кредиту - 902,00 грн.
Додатком N2 до договору про споживчий кредит №4658390 від 19 травня 2021 року є паспорт споживчого кредиту №4658390 у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
У розділі 10 договору зазначено, зокрема, номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
З довідки ТОВ «Мілоан» убачається, що 19 травня 2021 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 відправлено одноразовий ідентифікатор F60759.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідачу надано кредит у розмірі 8 200,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту у сумі 902,00 грн.
На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем додано платіжне доручення 46625877 від 19 травня 2021 року, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_2 200,00 грн згідно договору №4658390.
Положеннями п.3.2.6 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу, свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
18 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги N77-МЛ відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги N77-МЛ від 18 жовтня 2021 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №4658390 від 19 травня 2021 року в сумі 17 535,93 грн, з яких 6 801,00 грн - залишок по тілу кредиту, 9 832,93 грн - залишок по відсотках, 902,00 грн - залишок по комісії.
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №21450040 від 23 червня 2025 року, повідомлено про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №4658390 від 19 травня 2021 року.
На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» у листі №20.1.0.0.0./7-250717/30005-БТ від 21 липня 2025 року повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 19 травня 2021 року здійснено переказ коштів в сумі 8 200,00 грн. Інформація про платника - «Viplata zaima Miloan».
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Судом встановлено, що договір про споживчий кредит №4658390 від 19 травня 2021 року укладений ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, ТОВ «Мілоан» належним чином виконав свої договірні зобов'язання, перерахувавши 19 травня 2021 року на платіжну карту відповідача кошти в сумі 8 200,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за договором про споживчий кредит №4658390 від 19 травня 2021 року на користь позивача.
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання зобов'язань за договором №4658390 від 19 травня 2021 року, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6 801,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 902,00 грн комісії за надання кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до договору №4658390 від 19 травня 2021 року кредит в сумі 8 200,00 грн відповідачу надано строком на 30 днів з 19 травня 2021 року по 18 червня 2021 року.
В п.2.2.2. договору зазначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.
Відповідно до п.2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 договору (26 жовтня 2021 року), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Пунктом 2.3 договору визначено умови пролонгації строку кредитування.
Продовження, вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1 договору).
За умовами п.2.3.1.1 договору для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту у відсотках від поточного залишку кредиту: 3 дні - 3,00%; 7 днів - 5,00% комісії; 15 днів - 10,00% комісії. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору.
Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору.
З наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за договором №4658390 від 19 травня 2021 року убачається, що відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на пільгових та на стандартних умовах відповідно до умов договору.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті процентів за договором №4658390 від 19 травня 2021 року в сумі 9 832,93 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: договір №0206 від 02 червня 2025 року про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», акт наданих послуг №297 від 16 червня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акта №297 від 16 червня 2025 року.
Правова допомогу в даній справі надавалася позивачу адвокатом Усенко М.І. на підставі ордеру серії ВС №1374343 від 04 червня 2025 року.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 17 535,93 грн заборгованості за кредитним договором №4658390 від 19 травня 2021 року, 2 422,40 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Г.В. Бренчук