Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2780/20
Провадження № 1-кп/376/24/2025
31 липня 2025 року Сквирський районний суд Київської області
у складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області кримінальне провадження № 120 201 102 60 000 378 від 17.10.2020 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
Встановив:
10.10.2020 близько 18 години у ОСОБА_4 , який перебував на подвір'ї домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел спрямований на незаконне проникнення до салону автомобіля марки ВАЗ 21053 КН д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись виниклим умислом на незаконне проникнення до іншого володіння особи, діючи умисно і протиправно, без згоди потерпілого ОСОБА_6 , грубо порушуючи вимоги положення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими власником майна та сторонніми особами, шляхом відкриття дверей проник до салону автомобіля марки ВАЗ 21053 КН д.н.з НОМЕР_1 , який був розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .
Крім того, 10.10.2020 близько 19 години ОСОБА_4 , перебував поблизу території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на проникнення до іншого володіння особи - господарського приміщення, ще належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись виниклим умислом на незаконне проникнення до іншого володіння особи, діючи умисно і протиправно, без згоди потерпілого ОСОБА_7 , грубо порушуючи вимоги положення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими власником майна та сторонніми особами, шляхом відкриття дверей, які були незамкнені, проник до господарського приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав у повному обсязі при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, зазначених в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує, щиро розкаюється у вчиненому.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі статті 49 КК України за закінченням строків давності.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 підтримала та вважає за можливе закрити кримінальне провадження за ст. 49 КК України за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням та Довідкою про доставку смс повідомлення.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, дійшов висновків про наступне.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У частині 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке відбулося 10.10.2020 року, що також не заперечує обвинувачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення віднесено до кримінального проступку.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Зі змісту ст. 284, 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченої особи на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 49,162 КК України, ст. 284, 285, 288, 369-372, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд
Постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі статті 49 КК України за закінченням строків давності- задовольнити.
Закрити кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120 201 102 60 000 378 від 17.10.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі статті 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1