Справа № 161/16570/25
Провадження № 1-кс/161/4816/25
про часткове задоволення клопотання про арешт майна
м. Луцьк 18 серпня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна,
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна (перелік якого вказаний у клопотанні), вилученого 11.08.2025 під час проведення обшуку ОСОБА_4 та огляду місця події у м.Камінь-Каширськ на прилеглій території до кафе «Імпреза» по вул.Магдебурзького права, 2, з забороною користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025030000000579 від 03.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході проведення обшуку та огляду місця події 11.08.2025 виявлено та вилучено вказане у клопотанні майно, яке постановою слідчого від 12.08.2025 визнано речовими доказами, оскільки воно зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування та в зв'язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звернулися до суду з клопотанням про арешт вищевказаного майна.
Представник власника майна або ж власник майна в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлені у визначений законом спосіб, що підтверджено рапортом слідчого.
Слідчий та прокурор, кожен зокрема, в судове засідання не з'явилися, подали суду заяви в яких просять розгляд справи проводити у їх відсутності, подане клопотання підтримують повністю, просять його задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що вказане у клопотанні майно було вилучено 11.08.2025, клопотання подано до суду 12.08.2025, що стверджується копією поштового конверту, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту майна, а саме: мобільного телефону марки «Xiomi Redmi 8 Pro» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , який міг використовувати у своїй протиправній діяльності його власник, що потребує дослідження; імітаційних грошових коштів у загальній сумі 7500 доларів США, банкнотами по 100 доларів кожна з вказаною серією KB та номером 14859854М, а тому, з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового слідства, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, є доказом злочину, тому на вказане майно слід накласти арешт, з забороною користування та розпорядження.
Стороною кримінального провадження доведено наявність підстав і для арешту транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan» н.з. « НОМЕР_4 », сірого кольору, який постановою слідчого від 12.08.2025 визнано речовим доказом та зареєстрований на ОСОБА_5 , а тому, з метою забезпечення збереження даного майна як речового доказу, на вказане майно слід накласти арешт.
Одночасно, обираючи спосіб арешту транспортного засобу, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 п.5, 6 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною третьої цієї ж статті визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту, який не призведе до таких наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Зважаючи на те, що вищевказаний транспортний засіб оглянутий органом досудового розслідування, він належить на праві власності ОСОБА_5 , яка не є підозрюваною у даному провадженні, а тому підстав для його подальшого утримання на майданчику тимчасового зберігання немає, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність заборони лише у розпорядженні майном, на яке накладено арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 11.08.2025 під час проведення обшуку ОСОБА_4 , а саме:
-мобільний телефон марки «Xiomi Redmi 8 Pro» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , імітаційні грошові кошти у загальній сумі 7500 доларів США, банкнотами по 100 доларів кожна з вказаною серією KB та номером 14859854М.
Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Накласти арешт на майно, вилучене 11.08.2025, а саме: транспортний засіб марки «Volkswagen Sharan» н.з. « НОМЕР_4 » сірого кольору, який зареєстрований за ОСОБА_5 .
Заборонити розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1