Справа № 161/16587/25
Провадження № 1-кс/161/4824/25
про часткове задоволення клопотання про арешт майна
м. Луцьк 18 серпня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна,
Старший слідчий СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна (перелік якого вказаний у клопотанні), вилученого в ході проведення обшуку 12.08.2025 в транспортному засобі марки «Тойота» моделі «Авенсіс» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , яким слідував ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ УСБУ у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 02.04.2025 до ЄРДР за №22025030000000052 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.369-2 КК України.
Під час проведення обшуку 12.08.2025 було вилучене вказане у клопотанні майно, яке постановою слідчого від 12.08.2025 визнано речовими доказами, оскільки воно є предметом вчинення злочину і зберігає на собі його сліди.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування та в зв'язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.
В судове засідання прокурор, слідчий та власник (володілець) майна або ж його представник не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, подали суду клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, прокурор та слідчий подане клопотання підтримують повністю, представник власника майна не заперечує щодо накладення арешту, одночасно клопотала про обрання такого способу арешту, який надав би можливість користуватись автомобілем, оскільки він належить ОСОБА_4 , яка є вагітною та потребує постійного користування ним, а тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що майно було вилучено 11.08.2025 під час проведення обшуку в транспортному засобі марки «Тойота» моделі «Авенсіс» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , клопотання подано до суду 12.08.2025, що стверджується копією поштового конверту, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту майна, а саме: банківської карти «ПриватБанк» із номером НОМЕР_2 , яка потребує подальшого дослідження, а тому, з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового слідства, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, тому на вказане майно слід накласти арешт, з забороною користування та розпорядження.
Стороною кримінального провадження доведено наявність підстав і для арешту транспортного засобу марки «Тойота» моделі «Авенсіс» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , оскільки даний автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому, з метою забезпечення збереження даного майна як речового доказу, на нього слід накласти арешт.
Одночасно, обираючи спосіб арешту транспортного засобу, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 п.5, 6 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною третьої цієї ж статті визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту, який не призведе до таких наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Зважаючи на те, що вищевказаний транспортний засіб оглянутий, з ним проведено усі необхідні слідчі дії, він належить на праві власності ОСОБА_4 , яка не є підозрюваною, а є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , вагітна та потребує засобу для пересування, враховуючи, що конфіскація чи спеціальна конфіскація до нього не може застосовуватись, а тому підстав для його подальшого утримання на майданчику тимчасового зберігання немає, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність заборони лише у розпорядженні майном, на яке накладено арешт.
Суд не вбачає правових підстав для накладення арешту на технічний паспорт на транспортний засіб Тойота Авенсіс із д.р.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 та ключі запалення до вказаного автомобіля, оскільки вказані речі не є майном, яке потребує арешту, в зв'язку з чим клопотання у цій частині до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 12.08.2025 в транспортному засобі марки «Тойота» моделі «Авенсіс» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , а саме: банківську карту «ПриватБанку» із номером НОМЕР_2 .
Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 12.08.2025 в транспортному засобі марки «Тойота» моделі «Авенсіс» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , а саме:
транспортний засіб марки «Тойота» моделі «Авенсіс» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Заборонити розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
В частині накладення арешту на технічний паспорт на транспортний засіб Тойота Авенсіс із д.р.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 та ключі запалення до вказаного автомобіля - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1