Провадження № 2/641/2828/2025 Справа № 641/5391/25
19 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Жамгаряна А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований 19.07.2022 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №931.
Позовна заява мотивована тим, що 19.07.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який був зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №931. Подружжя має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалось через несумісність характерів, втрати почуття любові та поваги один до одного.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Подав суду заяву від 19.08.2025, відповідно до якої проти розірвання шлюбу не заперечує.
Процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.07.2025 справа розподілена судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді від 29.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином, через канцелярію суду подала заяву, в якій вона позовні вимоги підтримала, просила розглядати справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, через канцелярію суду подав заяву, в якій проти розірвання шлюбу не заперечує, просить розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суд встановив, що 19 липня 2022 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №931, що підтверджується свідоцтвом про шлюб видане 19.07.2022 Серія НОМЕР_1 (а.с.7).
У подружжя є спільна дитина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , виданим 22.05.2015 Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №334 (а.с.4).
Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, основна причина розпаду сім'ї - різні погляди на сімейне життя та побут, несумісність характерів та втрата почуттів.
Відповідач позов визнав у повному обсязі.
Як зазначає позивач в позовній заяві, спір між батьками про місце проживання дитини відсутній.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України із відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.
При цьому, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то з нього слід стягнути судовий збір у дохід держави у розмірі 50 відсотків від суми судового збору, відповідно до ставки судового збору, передбаченої Законом України «Про судовий збір», що буде відповідати інтересам держави та не буде порушувати права сторін.
Отже з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп, що становить 50% від 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 19 липня 2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №931.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Сторони по справі
Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.Я.Василенко