Справа №766/9313/25
н/п 3/766/3724/25
13.08.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121, ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, -
ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім, 12.06.2025 о 13-40 год. в с. Миролюбівка Херсонської області по вул. Робоча, керував транспортним засобом Мопедом без номерного знаку з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та в медичному закладі водій відмовився. Вказана дія зафіксована шляхом безперервної зйомки на б/к.
Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 12.06.2025 року о 13-40 год., в с. Миролюбівка Херсонської області по вул. Робоча, керував Мопедом без н/з , при цьому не був у застебнутому мотошоломі.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 г ПДР України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме: перебування водія під час руху на мопеді без мотошолома.
Крім того, ОСОБА_1 12.06.2025 року о 13-40 год., в с. Миролюбівка Херсонської області по вул. Робоча керував Мопедом без н/з, який був незареєстрований у Державтоінспеції у встановлений законом строк.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 30.1 г ПДР України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку.
Крім того, ОСОБА_1 , 12.06.2025 року о 13-40 год. в с. Миролюбівка Херсонської області по вул. Робоча керував Мопедом без н/з, без посвідчення водія, тобто не мав права керування таким транспортним засобом.
Своїми діями, ОСОБА_1 , порушив п. 2.1 «а» ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом
В судові засідання, призначені 01.07.2025, 13.08.2025 року ОСОБА_1 ,не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену в протоколах про адміністративне правопорушення та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протоколи про адміністративні правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 (про що свідчить його підпис та відеозапис), отже останньому було відомо про існування судових проваджень відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судових проваджень, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
Відсутність правопорушника, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД № 114380 від 12.06.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.5 ПДР України, згідно якого останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку та який містить письмові пояснення останнього: «вчора вранці вживав слабоалкогольний напій «beer mix», від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовляюсь»;
- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД № 114382 від 12.06.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.3 г ПДР України: під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів та який містить письмові пояснення особи, що притягується до відповідальності: «керував мопедом без шолома»;
- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД № 114383 від 12.06.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 30.1 ПДР України: Власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів, та який містить письмові пояснення особи, що притягується до відповідальності: «керував мопедом який не зареєстрований»;
- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД № 114381 від 12.06.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.1 а ПДР України: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та який містить письмові пояснення особи, що притягується до відповідальності: «прав не має»;
-відеозаписом з реєстратора поліцейського, котрий здійснював оформлення вчинених особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такі відеозаписи із нагрудного відео реєстратора інспектора, якими зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;
- довідкою інспектора сектору адміністративної практики Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, відповідно до якої за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано;
- довідкою інспектора сектору адміністративної практики Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.
Відповідно до ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст.ст.1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так п. 2.5. ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров'я).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп'яніння.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, з досліджених судом доказів вбачається, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано,не зважаючи на вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, відмовився пройти його як на місці так і в медичному закладі, що мало свій прояв в пасивних діях, метою яких було уникнення процедури відповідного огляду.
Оскільки ж ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом, наявні ознаки повторного порушення вимог п. 2.1 «а» ПДР та адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
Так п. 2.1 «а» ПДР України, покладає на водія механічного транспортного засобу обов'язок, мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який був не зареєстрований у встановленому законом порядку, наявні ознаки порушення вимог п. 30.1 ПДР та адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.
Так п. 30.1 ПДР України: Власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документ
Згідно з п. 2.3 г Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
За порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами настає адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Зазначені категорії справ, з врахуванням неповнолітнього віку особи та в силу ст. 221 КУпАП підлягають розгляду районним судом.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст.130, ч.5 ст. 121, ч.6 ст.121 ч. 2 ст.126 КУпАП, ставити під сумнів, які підстав немає.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема ст. ст. 121, 126,130 КУпАП, вона підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до вимог ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини та статті КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Враховуючи викладене вище, правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, та приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 36, 40-1, ч.5, 6 ст.121, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.1ст.130 КУпАП та у відповідності до ст.36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська