Справа № 638/10406/25
Провадження № 2-а/638/381/25
18 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - Теслікова І.І.,
за участю секретаря - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Шпіньової Олени Михайлівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Шевченківського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Шпіньову О.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить суд скасувати постанову за № 176 від 21.05.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідно до військово-облікового документа з резерв+ він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі оберіг 221020201455578400023. Він мав оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»". Відстрочка була оформлена до 09.05.2025 року. Позивач неодноразово звертався до відповідача з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки займається постійним доглядом за хворою мамою - ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка згідно висновку ЛКК № 1895 від 15 листопада 2023 року виданою КНП «Міська поліклініка № 8» ХМР потребує постійного стороннього догляду, оскільки має діагноз: ІХС, атеросклеротичний, кардіосклероз СН ІІ а ст.; Гіпертонічна хвороба ІІст.; Гіпертонічна і атеросклеротична ДЕП ІІст.; Розповсюджений остеохондроз; ДОА кулькових суглобів (копія висновку додається). Також Висновком ЛКК № 2198 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 01.11.2024р. виданого КНП «Міська поліклініка №8» ХМР підтверджується необхідність 80-ти річної матері позивача у постійному сторонньому догляді. На початку травня 2025 року позивач звернувся до відповідача з новим пакетом документів з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»". Проте, 21 травня 2025 року він отримав Повідомлення за № 447 від 16.05.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому, орган ТЦК та СП повідомив, що його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 9 частини 1 ст. 23 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розглянуті. За результатом розгляду повідомлено, що протоколом від 16.05.2025 року № 4 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: відсутні документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
21 травня 2025 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_4 працівником ЗСУ ОСОБА_4 був складений Протокол за № 176 від 21.05.2025 відносно позивача про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год 30 хв. 21.05.2025 року у приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, 21 травня 2025 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 були розглянуті матеріали адміністративної справи складених відносно позивача та була винесена Постанова № 176 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень.
З вищевказаною постановою, позивач не погоджується, оскільки, вважає, що вона підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, є необ'єктивною, складеною з порушеннями норм КУпАП та такою, що має бути скасованою, а також у зв'язку не доведеністю вини позивача. Окрім того, вказану постанову позивач вважає протиправною, оскільки відповідачем не було дотримано порядку розгляду справи. Позивачу не були роз'яснені його права, свідками під час складання протоколу були працівники ТЦК та СП, які є заінтересованими особами. Так, 21 травня 2025 року, при звернені до відповідача щодо результатів розгляду його заяви на відстрочку йому вручили повідомлення про відмову в наданні відстрочки і без будь-яких пояснень вимагали негайно пройти ВЛК. Позивач повідомив, що з собою немає відповідних медичних документів, що свідчить про його актуальний стан здоров'я. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 розцінили це як відмову від проходження ВЛК, одразу на місці виписала повістку на 26.05.2025 для проходження медичного огляду та направлення на проходження ВЛК, а також склали відносно позивача Протокол №176 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з підстав начебто його відмови від проходження військово лікарської комісії з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. В цей же день, 21.05.2025 було винесено постанову № 176 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 гривень. При складанні адміністративного протоколу та постанови не було враховано, що позивач згідно п.9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на отримання відстрочки від мобілізації, як особа яка здійснює постійний догляд за своєю хворою мамою, яка згідно висновку ЛКК його потребує. На момент подання позову позивач має оформлену відстрочку до 07.08.2025 року, ним пройдений медичний огляд військово-лікарської комісії за направленням ТЦК, що відображається у військово-обліковому документі з резерв+.
Також зазначає, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме не з?ясував наявність підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не взяв до уваги, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю хворою матір'ю ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка згідно висновку ЛКК № 2198 від 01.11.2024 року потребує постійного стороннього догляду (п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») і що відповідно до п. 63 Порядку про ведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані, які звернулися до районного(міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Окрім того, всупереч вимогам чинного законодавства, ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином, своєчасно не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавив прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, надавати свої пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження без виклику сторін у судове засідання.
Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що 21.05.2025 встановлено, що позивач відмовився від проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 для визначення придатності до військової служби, про що в той же день в присутності свідків складено акт відмови від проходження ВЛК, акт відмови від отримання повістки для проходження медичного огляду та Протокол № 176, а також винесена Постанова № 176 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП України. Позивач копії вказаних протоколу та постанови відмовився отримувати, повідомив, що відмовляється від проходження ВЛК. Таким чином, в період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №65/2022, встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач відмовився від проходження Військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги частини 3, частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", п. 68 - п. 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, підпункту 4 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, тим самим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Станом на 21 травня 2025 року гр. ОСОБА_1 не мав права на відстрочку від призову по мобілізації, на особливий період та згідно облікової картки до військового квитка останній раз ОСОБА_1 проходив ВЛК 30.11.2017 року, що вказує на порушення правил військового обліку в частині проходження ВЛК один раз на п'ять років. А в період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №65/2022, один раз на рік. Доводи позивача про проходження ВЛК та про оформлення відстрочки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі обставини мали місце вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому не можуть впливати на правомірність оскаржуваної постанови.
Суд встановив такі фактичні обставини.
Так судом встановлено, що 21 травня 2025 року т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення винесено постанову № 176 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.
Згідно з цією постановою 21 травня 2025 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так як під час перевірки, відповідно до наданих гр. ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. Громадянину ОСОБА_1 була виписана повістка № 103/282 від 21.05.2025 року для проходження медичного огляду та сформоване направлення на медичний огляд Військово лікарською комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби 21.05.2025 року за № 3551193. ОСОБА_1 відмовився від проходження Військово - лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 -71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 1, абз. 4 абз. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних , затвердженого ПКМУ від 30.12.2022р. № 1487, абз. 7 ч. 3 абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу». Станом на 21.05.2025 року гр.. ОСОБА_1 не мав право на відстрочку від привозу на військову службу під час мобілізації на особливий період. З періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.20014р. № 303/2014) в Україні настав особливий період який діє до сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень.
Відповідачем направлені разом з відзивом акти відмови від отримання повістки та акт відмови від проходження ВЛК.
Поряд з цим, позивач не заперечує той факт, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 21 травня 2025 року пропонували йому пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, однак він повідомив, що йому необхідний час для збирання довідок щодо його стану здоров?я, у зв?язку з чим 21 травня 2025 року повістку про виклик на 26.05.2025 для проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (21.05.2025) діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Статтею 1 вказаного Закону закріплено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За частинами першою та другою статті 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації закріплені у статті 22 Закону № 3543-XII.
Так, відповідно до абзаців 2 та 4 частини першої та частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У відповідності до приписів абзацу 9 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
З приведеного вище вбачається, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі відповідного виклику, зокрема, задля направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови від 21 травня 2025 року № 176 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 69 -71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 1, абз. 4 абз. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних , затвердженого ПКМУ від 30.12.2022р. № 1487, абз. 7 ч. 3 абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з відмовою від отримання направлення від 21.05.2025 №3551193 та проходження медичного огляду.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Положеннями статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається судом з матеріалів справи, 21 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 176, в якому зазначено, що 21 травня 2025 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так як під час перевірки, відповідно до наданих гр.. ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. Громадянину ОСОБА_1 була виписана повістка № 103/282 від 21.05.2025 року для проходження медичного огляду та сформоване направлення на медичний огляд Військово лікарською комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби 21.05.2025 року за № 3551193. ОСОБА_1 відмовився від проходження Військово - лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 -71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 1, абз. 4 абз. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних , затвердженого ПКМУ від 30.12.2022р. № 1487, абз. 7 ч. 3 абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу». Станом на 21.05.2025 року гр.. ОСОБА_1 не мав право на відстрочку від привозу на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Оскаржуваною постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 21 травня 2025 року № 176 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25550,00 грн.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови від 08.11.2024).
Згідно пункту 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Положеннями пункту 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
В силу вимог абзаців 3 та 4 пункту 69 Порядку №560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Нормами пункту 74 Порядку №560 закріплено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Направлення на медичний огляд військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов'язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.
Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби за станом здоров'я, у певному медичному закладі, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:
- формування повістки про виклик військовозобов'язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;
- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку №560;
- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку №560.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ще з 17.05.2007, а згідно розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 03.06.2025, свої облікові дані позивач оновив 02.01.2025, до 07.08.2025 дійсна відстрочка згідно п.9 ч.1 ст.23, пройшов ВЛК 02.06.2025, про що свідчить роздруківка із застосунку «Резерв+».
Отже, виходячи з приведених вище норм, зокрема, абзаців 3 та 4 пункту 69 Порядку №560, позивач, як особа, яка перебуває на військовому обліку та уточнила свої облікові даним, мав бути викликаний на медичний огляд повісткою.
Разом з тим, як наполягає позивач у своєму позові, він не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_4 повістку для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (на ВЛК) 21.05.2025, а отримав повістку на 26.05.2025.
Таким чином, відповідачем не дотримано встановленого порядку направлення позивача на медичний огляд, оскільки, в силу вимог абзацу 3 пункту 69 Порядку №560, його виклик на відповідний огляд мав бути здійснений повісткою із зазначенням часу та дати проходження ВЛК, чого відповідачем зроблено не було.
Слушними також суд вважає зауваження позовної заяви, про те, що в силу положень пункту 3.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402), військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Отже, вказаною нормою пункту 3.5 Положення №402 на військовозобов'язаного покладається обов'язок під час проведення медичного огляду надати членам військово-лікарської комісії медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Водночас, як зазначив позивач, його було позбавлено можливості зібрати його медичні документи та надати амбулаторну картку, оскільки, при собі таких документів не мав, а у проходженні медичного огляду на стан придатності в інший день не заперечував, що в подальшому і зробив.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і як наслідок, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження ВЛК, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень.
Проте, не зазначивши в оскаржуваній постанові, щодо обставин, які обтяжують чи поп'якшують відповідальність позивача до позивача застосовано штраф не в мінімальному розмірі, встановленого, без будь-яких обґрунтованих підстав прийняття такого рішення про застосування саме такого штрафу.
Судом враховано, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
При цьому суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 21 травня 2025 року № 176 є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частиною першою статті 139 КАС України визначено, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Шпіньової Олени Михайлівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 176 від 21 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя: І.І.Теслікова