14 серпня 2025 рокуСправа №160/16217/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 02.06.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962; адреса: вул. Першотравнева, буд. 54-А, м. Добропілля, Донецька область, 85000) від 27 лютого 2025 року щодо прийняття рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» дружині померлого полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962; адреса: вул. Першотравнева, буд. 54-А, м. Добропілля, Донецька область, 85000) призначити відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, наказу МВС від 26.08.2022 №525, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2022 за №1141/38477, наказу МВС від 26.01.2023 №35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №197/39253 і виплатити дружині загиблого заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Донецькій області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 : ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), одноразову грошову допомогу згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку форми Нцз-5, який стався 07.08.2023 з заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Донецькій області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_2 , від 08.11.2023, затвердженого 09.11.2023 начальником Головного управління ДСНС у Донецькій області генерал-майором служби цивільного захисту О. Мігріним та постанови Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України, протокол №78/794 від 17 квітня 2024 року, з урахуванням раніше виплаченої їй суми.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що надаючи правову оцінку всій сукупності обставин щодо загибелі полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 через співвіднесення випадку його загибелі з приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168, позивач вважає, що заступник начальник Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Донецькій області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 загинув від травм, отриманих під час виконання службових обов'язків, у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Тож, рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги від 27.02.2025р. Головним управлінням ДСНС у Донецькій області наведені міркування про відсутність територіальної ознаки (обставини перебування полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 на момент смерті на території, на якій ведуться (велися) бойові дії) на виникнення права у позивача, як вдови загиблого полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , на одноразову грошову допомогу, у розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, як того вимагають у своїй сукупності положення Постанови № 168 та Наказу № 525 прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС України від 26 серпня 2022 року №525, а отже є протиправним.
24.06.2025 року від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Внаслідок загибелі заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 . Головне управління згідно ст. 118 Кодексу цивільного захисту України здійснило виплату його дружині ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2023, у розмірі 2013000,00 грн. Обставини загибелі заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 викладені в актах спеціального розслідування нещасного випадку за формами Нцз-5 та Нцз-1 від 09.11.2023, копії яких наявні в матеріалах справи. Надалі ЦЛЕК ДСНС України прийняв постанову по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв згідно протоколу № 232/3379 від 21.11.2023, згідно якої травма полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 - “ТАК, ПОВ'ЯЗАНА З ВИКОНАННЯМ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ». Комісією Головного управління з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка затверджена згідно наказу Головного управління від 31.10.2023 № НС-1808/50 прийнято рішення у формі висновку від 29.11.2023 про призначення Позивачці одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 118 Кодексу цивільного захисту України у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2023 у розмірі 2013000,00 грн. Надалі ДСНС України надіслала Головному управлінню витяг з протоколу від 12.12.2023 № 12 (копія додається) засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Згідно наказу Головного управління від 20.12.2023 № 664-НК/50 “Про виплату грошової допомоги» (копія додається) 23.12.2023 ОСОБА_1 було виплачено 2013000,00 грн. Отже, у зв'язку із загибеллю заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 . Позивачці згідно ст. 118 Кодексу цивільного захисту України виплачено одноразову грошову допомогу, яка є гарантованою державною виплатою, що здійснюється в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі загибелі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання нею службових обов'язків або смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, отриманих під час виконання нею службових обов'язків. Згідно п. 1. ч. 1 ст. 118-2 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в 750-кратному прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть), - у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 118 цього Кодексу. У відповідності з ч. 6 ст. 118-3 Кодексу цивільного захисту України якщо особа має право на отримання одночасно одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Кодексом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав на вибір такої особи. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), положеннями якої врегульовано деякі особливості окремих виплат, зокрема для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану. Аналіз змісту Постанови КМУ № 168 (тут і далі в редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_2 ) показує, що вона установлює 2 види виплат на період дії воєнного стану: 1) додаткову винагороду для різних категорій військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пунктах 1 Постанови КМУ № 168, у разі несення ними служби; 2) одноразову грошову допомогу сім'ям загиблих та померлих внаслідок поранення(контузії, травми, каліцтва) осіб, зазначених у пунктах 1 Постанови КМУ № 168. Отже, розуміння правової природи одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб, зазначених у пунктах 1 Постанови КМУ №168, необхідно розглядати у взаємозв'язку з особливостями виплати додаткової винагороди для різних категорій військовослужбовців у разі несення ними служби в умовах воєнного часу. Відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ № 168, з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, наказом МВС України від 26.01.2023 № 35 (тут і далі в редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_2 ) затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Наказ МВС № 35). Виходячи зі змісту положень пунктів 2 та 3 Наказу МВС № 35, які повністю узгоджуються з пунктом 1 Постанови КМУ № 168, можна виокремити 3 категорії осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту Головного управління, які мають право на отримання додаткової винагороди у період воєнного стану: 1) до 10 000 гривень - особам пропорційно в розрахунку на місяць на територіях, які не віднесені до районів ведення бойових дій; 2) до 30 000 гривень - особам, які проходять службу (виконують обов'язки) на територіях Донецької області пропорційно в розрахунку на місяць; 3) до 100 000 гривень - особам, які беруть безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення заходів, пропорційно часу участі в таких заходах. Таким чином, спільною ознакою додаткової винагороди для всіх вищевказаних осіб є її тимчасовий характер та часові межі виплати - лише у період воєнного стану. Водночас, додаткова винагорода може бути різною за розміром і основне значення при вирішенні цього питання має функціональна і територіальна складова. Функціональна та територіальна складові це: 1) до 10 000 гривень - проходження служби цивільного захисту на територіях, які не віднесені до районів ведення бойових дій; 2) до 30 000 гривень - проходження служби (виконання обов'язків) цивільного захисту на території Донецької області; 3) до 100 000 гривень - безпосередня участь у заходах у районах ведення воєнних (бойових) дій згідно пункту 4 Наказу МВС № 35. У відповідності з пунктом 8 Наказу МВС № 35 визначення районів ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі рішення Головнокомандувача Збройних Сил України. Функціональна та територіальна складові для осіб з виплатою додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень. Відповідно до пункту 4 Наказу МВС № 35 до безпосередньої участі осіб у заходах у районах ведення воєнних (бойових) дій належать: 1) ліквідація небезпек, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами, включаючи нетехнічне та технічне обстеження територій, виявлення, знешкодження та/або знищення вибухонебезпечних предметів, маркування; 2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, потреба в яких виникла внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника; 3) гасіння пожеж, які виникли внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника; 4) здійснення заходів з евакуації населення (жителів) із територій (населених пунктів), які під час здійснення таких заходів піддаються вогневому ураженню противника; 5) участь у виконанні робіт із життєзабезпечення постраждалого населення, зокрема доставки гуманітарної допомоги (гуманітарних вантажів), забезпечення функціонування пунктів надання допомоги населенню, забезпечення аварійним електроживленням об'єктів критичної інфраструктури в умовах вогневого ураження. Згідно пункту 5 Наказу МВС № 35 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені в пункті 3 цього наказу та умов, у тому числі, які: 1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним з участю в заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), або перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою після тяжкого поранення за висновком (постановою) Центральної лікарсько-експертної комісії (лікарсько-експертної комісії) ДСНС,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки; 2) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), але не більше періоду дії воєнного стану. Водночас, згідно постанови КМУ № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Аналізуючи абзац 6 пункту 2 Постанови КМУ № 168 вбачається, що передбачено низку умов для виплати одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого, а саме: 1) наслідкова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи; 2) часова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану; 3) функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; 4) територіальна умова -перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; 5) функціонально-часова - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій; 6) наслідково-часова умова - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва). Таким чином, згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій)» за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 місто Покровськ Покровського району Донецької області не визначено районом ведення воєнних (бойових дій), тому ОСОБА_2 07.08.2023 не перебував під час поранення в районі ведення воєнних (бойових дій), що виключає право членам його сім'ї на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн. Отже, Головне управління вважає, що висновок від 27.02.2025 щодо прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» дружині загиблого ОСОБА_2 , відповідає чинному законодавству України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 04.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
09.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в ході виконання аварійно-рятувальних та пошукових робіт 07.08.2023р. у м. Покровськ Донецької області, після повторного ракетного удару, під час виконання службових обов'язків, загинув, заступник начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 .
В ході проведення спеціального розслідування нещасного випадку за даним фактом комісією Головного управління було встановлено, що загибель ОСОБА_2 сталася під час виконання ним службових обов'язків у період дії воєнного стану, під час здійснення заходів з ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації та складені Акти за формами Нцз 5 та Нцз 1 від 09.11.2023р.
У постанові Центральної лікарсько-експертної комісії медичного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій зазначено, що травма полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 отримана під час виконання службових обов'язків, у період дії воєнного стану, під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (протокол №78/794 від 17.04.2024р.)
Позивач, ОСОБА_1 є дружиною загиблого полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 .
05.07.2024р. позивач звернулася до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги на підставі п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022р № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сімям під час дії військового стану» (далі Постанова №168) зазначивши про наявність підстав для призначення і виплати членам сім'ї загиблого у розмірі та в передбаченою п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у зв'язку із загибеллю полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 .
До заяви додано постанову Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України, складену на підставі протоколу від 17.04.2024 №78/794.
ГУ ДСНС України у Донецькій області листом від 11.07.2024 №50 01-5819/50 03 надано відповідь, в якій повідомлено про відсутність підстав для здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв'язку з тим, що полковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 не перебував під час загибелі в районі ведення воєнних (бойових дій).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 160/24215/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024, у відповідності до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС України від 26.08.2022 №525 та зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2024, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС України від 26.08.2022 №525, та прийняти у межах повноважень вмотивоване рішення.
Висновком щодо прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги від 27.02.2025р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області відмовило дружині померлого полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови №168. (підстави відмови: комісією у висновку зазначено, що полковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 заступник начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Донецькій області, який 07.08.2023 здійснював участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт за адресою: вул. Центральна, б. 147 та 148, у зв'язку із збройним нападом, та загинув внаслідок військових дій від вибухів та осколків, не перебував в районі ведення воєнних (бойових) дій, що унеможливлює виплату ОГД, передбачену п. 2 Постанови №168).
Позивач вважаючи, що висновок щодо прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги від 27.02.2025р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області є незаконним, винесений з порушенням постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, наказу МВС України від 26.08.2022 №525 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2022 за №1141/38477) та пунктів 4 і 7 наказу МВС №35 від 26.01.2023, звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони визначаються та розмежовуються Законом України «Про Національну безпеку», який відповідно до статей 1, 2, 17, 18 і 92 Конституції України визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.
Норми Закону України «Про Національну безпеку» визначають, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій належить до сектору безпеки і оборони (стаття 12); Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності (стаття 18).
Стаття 1 Кодекс цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту та визначає повноваження органів державної влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно зі статтею 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів (стаття 115 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі загибелі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання нею службових обов'язків або смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, отриманих під час виконання нею службових обов'язків.
Згідно п. 1. ч. 1 ст. 118-2 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в 750-кратному прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть), - у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 118 цього Кодексу.
У відповідності з ч. 6 ст. 118-3 Кодексу цивільного захисту України якщо особа має право на отримання одночасно одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Кодексом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав на вибір такої особи.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), положеннями якої врегульовано деякі особливості окремих виплат, зокрема для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану.
Аналіз змісту Постанови КМУ № 168 (тут і далі в редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_2 ) показує, що вона установлює 2 види виплат на період дії воєнного стану:
1) додаткову винагороду для різних категорій військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пунктах 1 Постанови КМУ № 168, у разі несення ними служби;
2) одноразову грошову допомогу сім'ям загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб, зазначених у пунктах 1 Постанови КМУ № 168.
З огляду на вищезазначене, розуміння правової природи одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб, зазначених у пунктах 1 Постанови КМУ №168, необхідно розглядати у взаємозв'язку з особливостями виплати додаткової винагороди для різних категорій військовослужбовців у разі несення ними служби в умовах воєнного часу.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ № 168, з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, наказом МВС України від 26.01.2023 № 35 (тут і далі в редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_2 ) затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Наказ МВС № 35).
Виходячи зі змісту положень пунктів 2 та 3 Наказу МВС № 35, які повністю узгоджуються з пунктом 1 Постанови КМУ № 168, можна виокремити 3 категорії осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту Головного управління, які мають право на отримання додаткової винагороди у період воєнного стану:
1) до 10 000 гривень - особам пропорційно в розрахунку на місяць на територіях, які не віднесені до районів ведення бойових дій;
2) до 30 000 гривень - особам, які проходять службу (виконують обов'язки) на територіях Донецької області пропорційно в розрахунку на місяць;
3) до 100 000 гривень - особам, які беруть безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення заходів, пропорційно часу участі в таких заходах.
Таким чином, спільною ознакою додаткової винагороди для всіх вищевказаних осіб є її тимчасовий характер та часові межі виплати - лише у період воєнного стану. Водночас, додаткова винагорода може бути різною за розміром і основне значення при вирішенні цього питання має функціональна і територіальна складова.
Функціональна та територіальна складові це:
1) до 10 000 гривень - проходження служби цивільного захисту на територіях, які не віднесені до районів ведення бойових дій;
2) до 30 000 гривень - проходження служби (виконання обов'язків) цивільного захисту на території Донецької області;
3) до 100 000 гривень - безпосередня участь у заходах у районах ведення воєнних (бойових) дій згідно пункту 4 Наказу МВС № 35.
У відповідності з пунктом 8 Наказу МВС № 35 визначення районів ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі рішення Головнокомандувача Збройних СилУкраїни.
Функціональна та територіальна складові для осіб з виплатою додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень:.
Відповідно до пункту 4 Наказу МВС № 35 до безпосередньої участі осіб у заходах у районах ведення воєнних (бойових) дій належать:
1) ліквідація небезпек, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами, включаючи нетехнічне та технічне обстеження територій, виявлення, знешкодження та/або знищення вибухонебезпечних предметів, маркування;
2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, потреба в яких виникла внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника;
3) гасіння пожеж, які виникли внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника;
4) здійснення заходів з евакуації населення (жителів) із територій (населених пунктів), які під час здійснення таких заходів піддаються вогневому ураженню противника;
5) участь у виконанні робіт із життєзабезпечення постраждалого населення, зокрема доставки гуманітарної допомоги (гуманітарних вантажів), забезпечення функціонування пунктів надання допомоги населенню, забезпечення аварійним електроживленням об'єктів критичної інфраструктури в умовах вогневого ураження.
Згідно пункту 5 Наказу МВС № 35 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені в пункті 3 цього наказу та умов, у тому числі, які:
1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним з участю в заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), або перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою після тяжкого поранення за висновком (постановою) Центральної лікарсько-експертної комісії (лікарсько-експертної комісії) ДСНС,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки;
2) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), але не більше періоду дії воєнного стану.
Водночас, згідно постанови КМУ № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Аналізуючи абзац 6 пункту 2 Постанови КМУ № 168 вбачається, що передбачено низку умов для виплати одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого, а саме:
1) наслідкова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи;
2) часова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану;
3) функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
4) територіальна умова - перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій російською едерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора;
5) функціонально-часова - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій;
6) наслідково-часова умова - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 Кабінет Міністрів України установив, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови. Отже, Кабінет Міністрів України уповноважив МВС України визначити порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги під час дії воєнного стану. Щодо осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту МВС України наказом від 26.08.2022 року № 525 затвердило Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану (далі - Порядок № 525).
Ці Порядок та умови визначають механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168, у разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України у період здійснення зазначених заходів, а також осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
З аналізу пункту 1 Порядку № 525 та абзацу 6 пункту 2 Постанови КМУ № 168, які узгоджуються між собою, вбачається, що загибель особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги в разі її загибелі. Така умова повинна враховуватися у взаємозв'язку з іншими умовами, що передбачені абзацом 6 пункту 2 цієї постанови для виплати одноразової грошової допомоги сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1 цієї Постанови КМУ № 168, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень Постанови КМУ № 168 та Порядку № 525 Головне управління вважає, що обставинами, які вказують на виникнення права у членів сім'ї загиблої особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на одноразову грошову допомогу, у розмірі встановленому пунктом 2 Постанови КМУ № 168, є:
1) настання загибелі в період дії воєнного стану;
2) загибель настала під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (функціональна ознака);
3) загибель настала під час перебування загиблого безпосередньо в районах ведення бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій російської федерації території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (територіальна ознака);
4) настала у період здійснення зазначених заходів.
При цьому вказані обставини за їх видами мають становити обов'язкову сукупність.
Відсутність хоча б однієї ознаки виключає можливість виплати одноразової грошової допомоги у розмірі встановленому пунктом 2 Постанови КМУ № 168.
При цьому, виходячи зі змісту Постанови КМУ № 168 слід розмежовувати поняття «в районах їх ведення (здійснення)», яке, з одного боку, використовується у юридичній конструкції з такими функціональними ознаками, як «під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» взаємозв'язку з вказаних заходів (виконанні дій)», з іншого боку - поєднується в рівній мірі з кожною окремою такою ознакою формуючи самостійний достатній елемент, який може слугувати критерієм визначення обставини настання загибелі поліцейського, наприклад, «в районі здійснення заходів з відсічі і стримування збройної агресії», та поняття «в районах проведення воєнних (бойових) дій», яке використовується у законодавстві лише в другому реченні пункту 1 Постанови КМУ № 168 у поєднанні з такими функціональними ознаками, як «безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії», вказуючи цим на те, що кожна з функціональних умов для відповідної категорії осіб має здійснюватися виключно в районі саме проведення воєнних (бойових) дій, а не в районі здійснення відповідного заходу.
Вказана вище позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 29.03.2024 у справі №440/3321/23.
Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 01.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Водночас у переліку територій активних бойових дій за період з 01.08.2023 по 31.08.2023, місто Покровськ Покровського району Донецької області, тобто не було віднесене до територій, на яких ведуться активні бойові дії.
До того ж, згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій)» за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 місто Покровськ Покровського району Донецької області не визначено районом ведення воєнних (бойових дій), тому ОСОБА_2 07.08.2023 не перебував під час поранення в районі ведення воєнних (бойових дій), що виключає право членам його сім'ї на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що висновок від 27.02.2025 щодо прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» дружині загиблого ОСОБА_2 , відповідає чинному законодавству України.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник