про залишення позовної заяви без руху
18 серпня 2025 року Справа № 480/6400/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 21.04.2022 по 04.10.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 21.04.2022 по 04.10.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку, не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.04.2022 по 04.10.2022 з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.04.2022 по 04.10.2022 з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.
Також, разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що беручи до уваги існуючі обмеження та перешкоди які встановлені під час дії військового стану, проходження позивачем військової служби, просить визнати поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач фактично не мав можливості захистити свої права. Позивач проходив безперервну військову службу в умовах воєнного стану та не мав можливості відлучатися від виконання службових завдань. Позивач був діючим військовослужбовцем у період з 21.04.2022 по 09.06.2025, отже не міг вести звикле життя та відстоювати свої права у суді.
Крім того, позивачу було повідомлено, що остаточний розрахунок буде проведено до кінця липня 2025 року. Таким чином, просить відчисляти строк позовної давності з 01.08.2025, наступним день за тим, коли відповідач за усним твердженням зобов'язався провести повний розрахунок.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд залишає позовну заяву без руху, як таку, що подана з порушенням ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Як убачається з позовної заяви, позивачем оскаржується правомірність нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі грошового забезпечення та індексації за період з 21.04.2022 до 04.10.2022 включно.
Отже, даний спір щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, з урахування частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), позивачем із вимогами про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату у належному розмірі грошового забезпечення з 21.04.2022 до 18.07.2022 включно, не пропущений строк звернення до суду.
Однак, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати.
Разом з тим Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.
У даній справі позивач визначає спірним період з 19.07.2022 до 04.10.2022 включно, а з позовом до суду звернувся через поштове відділення лише 08.08.2025 (дата, вказана на поштовому конверті).
У контексті зазначеного вище, суд вказує, що спірний період з 19.07.2022 до 04.10.2022 включно охоплює період після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який передбачає тримісячний строк звернення до суду.
При цьому, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 відлік строку звернення з позовними вимогами в цій частині, розпочався 01.07.2023 та мав сплинути 30.09.2023.
Стосовно того, що позивач просить відчисляти строк позовної давності з 01.08.2025, наступним день за тим, коли відповідач за усним твердженням зобов'язався провести повний розрахунок, суд зазначає наступне.
Так, згідно наданого позивачем до матеріалів позовної заяви наказу №153 від 09.06.2025 ОСОБА_1 09.06.2025 виключено зі списку особового складу військової частини НОМЕР_2 , яка узагалі не є відповідачем у даній справі, та до якої не заявлено жодних позовних вимог.
Доказів того, що позивача звільнено 09.06.2025 з військової службу військової частини НОМЕР_1 не надано, матеріали позовної заяви не містять.
Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач проходив військову службу у спірний період з 21.04.2022 до 04.10.2022 включно в іншій військовій частині НОМЕР_1 , яка і є відповідачем у даній справі.
Жодних листів, звернень до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та індексації у належних сумах, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано. Позивач звільнений з військової служби з військової частини НОМЕР_3 04.10.2022.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача про те, що строк звернення до суду із даною позовною заявою необхідно обчислювати з 01.08.2025.
Стосовно посилання позивача на наявність введення в України військового стану, суд зазначає, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану. Судом враховується, що підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа №500/1912/22, адміністративне провадження №К/990/20688/22) дійшов висновку, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Будь-яких поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.
Щодо посилання на те, що позивач проходить військову службу у період з 21.04.2022 до 09.06.2025 включно, суд зазначає, що жодних відповідних доказів залучення позивача у спірний період до участі у бойових діях, що унеможливлювало звернення позивача до суду, до позовної заяви не надано.
Окремо суд наголошує, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21). Тому до спірних відносин підлягають застосуванню саме висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином, доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є безпідставними, тому суд не знайшов підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду іншої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині позовних вимог, а саме: зобов'язання відповідача здійснити з 19.07.2022 до 04.10.2022 включно перерахунок грошового забезпечення, та перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078, із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.
Також, згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 8 ст.18 КАС України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
26 травня 2021 року набув чинності закон № 1416-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Відповідно до ч. 7-10 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позов подано представником позивача через систему "Електронний суд".
Представником позивача до матеріалів позовної заяви долучено копію квитанції №6350307317829, згідно якої відправником є - Лихачова Маргарита з міста Чугуїв, Харківська область, яка не є стороною чи представником позивача по справі.
Разом із тим, представником позивача у даній справі є - Лихачов Роман Борисович, АДРЕСА_1 .
Отже, квитанції АТ "Укрпошта" №6350307317829 від 12.08.2025 не є належним доказом направлення відповідачу копію позовної зава разом з усіма додатками.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (листа з описом вкладення) або надання до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, зазначаються місцезнаходження сторін (для юридичних осіб), поштовий індекс.
У позовній заяві представником позивача зазначено місцезнаходження військової частини м. Бровари, Київська область, однак, суд зазначає, що зазначена адреса є неповною, що унеможливлює направлення копій процесуальних документів відповідача. Доказів, що саме адреса місцезнаходження відповідача на час звернення до суду є м. Бровари, Київська область, представником позивача не надано.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази місцезнаходження відповідача за адресою, яка зазначена у позовній заяві, а саме м. Бровари, Київська область та надати докази надіслання відповідачу по справі - військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви разом з усіма додатками.
Також, слід зазначити, що позивачем не надано доказів, що електронна адреса відповідача є - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена у позовній заяві належить військовій частини НОМЕР_1 , жодних документів, від імені військової частини НОМЕР_1 до матеріалів адміністративного позову не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також, суд зазначає, що у контексті обставин даної справи, із урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 11.12.2024 по справі № 280/4920/24, яка враховується судом під час розгляду справи, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається судом через підсистему “Електронний суд» представнику позивача - адвокату Лихачову Роману Борисовичу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета