про залишення позовної заяви без руху
18 серпня 2025 року Справа № 480/6402/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , і просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 02.04.2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Держаний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 02.04.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 02.04.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд залишає позовну заяву без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 160-161 КАС України, враховуючи наступне.
Також, разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що у даному випадку порушення прав позивача щодо невиплати грошового забезпечення в повному обсязі починаючи з 01.01.2019 є триваючим, яке настало до внесення змін до 19.07.2022 і позов заявлено в межах строку звернення до суду, тобто до внесених змін до ст.233 КЗпП до 19.07.2022. Зважаючи на те, що позивач являється учасником бойових дій та, беручи до уваги те, що закінчення строку звернення до суду припало на воєнний стан та реалізація права звернення до суду з позовом здійснена без зволікань, просить поновити строк звернення до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд залишає позовну заяву без руху, як таку, що подана з порушенням ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Як убачається з позовної заяви, позивачем оскаржується правомірність нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі грошового забезпечення за період з 02.04.2022 до 19.05.2023 включно.
Отже, даний спір щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, з урахування частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), позивачем із вимогами про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату у належному розмірі грошового забезпечення з 02.04.2022 до 18.07.2022 включно, не пропущений строк звернення до суду.
Однак, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати.
Разом з тим Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.
У даній справі позивач визначає спірним період з 19.07.2022 до 19.05.2023 включно, а з позовом до суду звернувся через поштове відділення лише 08.08.2025 (дата, вказана на поштовому конверті).
У контексті зазначеного вище, суд вказує, що спірний період з 19.07.2022 до 19.05.2023 включно охоплює період після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який передбачає тримісячний строк звернення до суду.
При цьому, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 відлік строку звернення з позовними вимогами в цій частині, розпочався 01.07.2023 та мав сплинути 30.09.2023.
Суд зазначає, що позивач на даний час виключений зі списків особового складу військової служби та з усіх видів забезпечення 22.08.2023.
Згідно наданого позивачем до матеріалів позовної заяви наказу №237 від 22.08.2023 ОСОБА_1 виключено зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятий з усіх видів забезпечення з 22.08.2023.
Отже, граничний тримісячний строк звернення до суду з моменту звільнення позивача зі служби із вимогами про нарахування ти виплату позивачу у належному розмірі грошового забезпечення за період з 02.04.2022 до 19.05.2023 є 22.11.2023.
Разом із тим, як зазначено вище, позивач із даним позовом звернувся через поштове відділення 08.08.2025, тобто через майже два роки з моменту звільнення з військової служби.
Таким чином, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із вимогами про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату у належному розмірі грошового забезпечення з 02.04.2022 до 19.05.2023 включно з моменту звільнення з військової служби з 22.08.2023.
Щодо посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що реалізація права звернення до суду з позовом здійсненна без зайвих зволікань, суд зазначає наступне.
Так, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів, які б підтверджували намір та дії позивача щодо ознайомлення із сумами виплаченими грошового забезпечення, як під час проходження військової служби так і під час звільнення.
Позивачем надано лише лист-відповідь військової частини НОМЕР_1 щодо надання інформації стосовно виплаченого під час проходження військової служби грошового забезпечення, але такий лист датований 24.07.2025, тобто позивач звернувся до відповідача щодо питання спірних правовідносин майже через 2 роки після звільнення з військової служби.
Стосовно посилання позивача на наявність введення в України військового стану, суд зазначає, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану. Судом враховується, що підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа №500/1912/22, адміністративне провадження №К/990/20688/22) дійшов висновку, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Будь-яких поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не надано.
Щодо посилань позивача на триваюче порушення прав, суд вказує, що розмір грошового забезпечення щомісяця відомий особі, яка його отримує, та отримуючи його у неналежному, на думку особи, розмірі вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Окремо суд наголошує, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21). Тому до спірних відносин підлягають застосуванню саме висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином, доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є безпідставними, тому суд не знайшов підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду іншої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині позовних вимог, а саме: зобов'язання відповідача здійснити з 19.07.2022 до 19.05.2023 включно перерахунок грошового забезпечення, із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета