18 серпня 2025 р. Справа № 480/1661/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просив:
1) визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо відмови в актуалізації інформації в єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів і реєстру "Оберіг" відносно виключення ОСОБА_1 протиправними,
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державний реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і реєстру " ІНФОРМАЦІЯ_4 " щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до картки дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного №76 від 30.09.2022 ОСОБА_1 був оглянутий військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі ст. 14-а графи II Розкладу хвороб Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що у військовому квитку ОСОБА_1 був зроблений відповідний запис.
Втім позивач встановив згідно даних в додатку Резерв+, що він є військовозобов'язаним, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про актуалізацію даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів і реєстру "Оберіг" відносно виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Відповідач листом повідомив, що у зв'язку з недооформленням ВЛК належним чином медичної документації стосовно позивача, в реєстр не було внесено постанову ВЛК стосовно позивача та запропоновано особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач вважає, що станом на час проходження ним військово-лікарської експертизи, згідно приписів наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», в редакції чинній на час визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби (редакція від 16.04.2021), особа за станом здоров'я визнавалась непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі постанови відповідно ВЛК.
Згідно абз. 2 ч. 6 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" до військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Тобто особа виключається з військового обліку тільки після того, як вона буде визнана ВЛК непридатною до військової служби, що підтверджується постановою ВЛК, яка виноситься тільки після повного проходження особою військово-лікарської експертизи. При цьому, до військово-облікового документа вносяться дані про виключення особи з військового обліку.
У своїй відповіді на заяву позивача щодо внесення змін відомостей до Реєстрів відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на неможливість вчинення таких дій через те, що ВЛК не було дооформлено належним чином медичну документацію. Проте, як вбачається з вищевикладеного, відмітка у військово-обліковому документі про виключення особи не може бути проставлена раніше ніж коли особа пройде військово-лікарську експертизу, яка підтвердить факт непридатності особи до військової служби.
Відтак, ОСОБА_1 належним чином пройшов військово-лікарську експертизу, оскільки в протилежному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 не зміг би проставити відмітку про виключення з військового обліку у військово-обліковому документі ОСОБА_1 .
За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірно відмовив у внесені до Реєстрів актуальної інформації щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, які на виконання вимог ухвали представником відповідача не було надано, у зв'язку з чим такі докази витребовувалися повторно ухвалою суду від 16.06.2025, та на виконання вимог якої відповідач вкотре не подав витребувані докази. При цьому, відзиву на позовну заяву також надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із частиною 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, відповідно до картки дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного №76 від 30.09.2022 (а.с.9) ОСОБА_1 був оглянутий військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі статті 14-а графи II Розкладу хвороб до Положення, введеного в дію наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що у військовому квитку ОСОБА_1 06.10.2022 був зроблений відповідний запис (а.с.8зворот).
Встановивши у подальшому згідно даних додатку "Резерв+", що позивач обліковується як військовозобов'язаний (а.с.10), він через адвоката звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 31.01.2025 про внесення коректних відомостей про виключення ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і реєстру "Оберіг", до якої було додано копію картки дослідження, копію військового квитка, копію з додатку “Резерв+» та ордер (а.с.11-16).
У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 08.02.2025 повідомив адвоката, що відповідно до абзацу третього пункту 22.5 глави 22 розділу II “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 в редакції від 16.04.2021, свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У зв'язку з тим, що військово-лікарською комісією не було дооформлено належним чином медичну документацію, в ЄДРВ “Оберіг» не внесено постанову ВЛК капітана запасу ОСОБА_1 .
Для проведення відповідних заходів позивача неодноразово викликали повістками через засоби поштового зв'язку та за телефоном, але ОСОБА_1 не з'являвся. Тому у листі відповідач просив представника позивача посприяти явці ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вирішення цього питання (а.с.17).
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також статтею 65 Основного Закону встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який іншими Указами Президента України продовжувався та триває станом і на сьогодні.
Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII), відповідно до частин 1, 3 статті 1 якого захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За приписами частин 1,3,4,5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, у редакції чинній на час проходження позивачем медичного огляду ВЛК визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Схожі приписи містяться і в чинній редакції цієї норми (п.3 ч.6 статті 37), відповідно до якої виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби. Також вказано, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
У свою чергу, питання визначення придатності до військової служби регламентується наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто в редакції від 16.04.2021), відповідно до пункту 1-1 якого військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За вказаним Положенням № 402 придатність до військової служби визначає виключно ВЛК за результатами медичного огляду.
За приписами глави 3 розділу ІІ Положення №402 “Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період“ медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів (п.3.1). Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у військовому комісаріаті до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно (п.3.6).
Якщо офіцери запасу раніше служили у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, тоді військовий комісаріат у направленні на огляд вказує, коли і з якої причини вони були звільнені у запас. На звільнених із військової служби за станом здоров'я у ВЛК обов'язково подається Свідоцтво про хворобу (додаток 11) або його копія (п.3.7).
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» (п.3.8).
Відповідно до глави 22 розділу ІІ Положення №402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: зокрема, в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу (п.22.1). Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії. Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та в історію хвороби записується дата та зміст постанови штатної ВЛК (п.22.2).
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів (п.22.3).
Наведене законодавство свідчить, що визнання особи такою, що є непридатною особи до військової служби з виключенням з військового обліку, а також складання свідоцтв про хворобу є виключною компетенцією військово-лікарської комісії, у порядку, встановленому Положенням №402.
З матеріалів справи видно, що відповідно до картки Військово-лікарської комісії № 76 від 30.09.2022 позивач визнаний не придатним до військової служби з виключенням з обліку на підставі ст.14а графи ІІ Розкладу хвороб, наказ Положення №402 (а.с.12).
Крім того, згідно з копією військового квитка позивача, 06 жовтня 2022 року останній був знятий з військового обліку військовозобов'язаних, про що свідчить відповідна печатка на сторінці військового квитка позивача (а.с.14зворот). Поряд з цим вказане не відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг).
При цьому до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за приписами частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII вносяться відомості (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах, тобто здійснюється персонально-якісний облік. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є, серед іншого, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).
У свою чергу відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 було затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 94), пункт 9 розділу ІІІ якого передбачав, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Однак Наказ Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024.
Водночас необхідно врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559), відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів
Згідно з вимогами Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача, що полягає у відмові в актуалізації інформації відносно позивача шляхом внесення відомостей щодо виключення його з військового обліку до Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів і реєстру “Оберіг».
Як встановлено судом, відповідно до картки дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного №76 від 30.09.2022 (а.с.9) ОСОБА_1 був оглянутий військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 та на підставі статті 14-а графи II Розкладу хвороб до Положення №402 постановою ВЛК був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що у військовому квитку ОСОБА_1 06.10.2022 був зроблений відповідний запис (а.с.8зворот).
Водночас із витягу з реєстру "Резерв+" (військово-обліковий документ) слідує, що в графі "категорія обліку" позивач значиться як військовозобов'язаний (а.с.10).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач через адвоката звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 31.01.2025 про внесення коректних відомостей про виключення ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і реєстру "Оберіг", до якої було додано копію картки дослідження, копію військового квитка, копію з додатку “Резерв+» та ордер (а.с.11-16).
Листом від 08.02.2025 на заяву позивача від 31.01.2025, відповідач повідомив, що у зв'язку з тим, що військово-лікарською комісією не було дооформлено належним чином медичну документацію, в ЄДРВ “Оберіг» не внесено постанову ВЛК капітана запасу ОСОБА_1 . У листі наголосив, що позивач неодноразово викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення відповідних заходів.
Поряд з цим суд звертає увагу на те, що в силу імперативних вимог пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню із військового обліку підлягають військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби.
Суд зауважує, що виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов'язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього Закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Суд враховує, що згідно із п.22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402, на якому наголошує відповідач, свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У той же час безпосередньо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних інформації щодо призовників і військовозобов'язаних відомостей про персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що саме відповідач повинен здійснити дії стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно позивача згідно із постановою військово-лікарської комісії №76 від 06.10.2022 та військового квитка позивача про не придатність до військової служби з виключенням з обліку на підставі ст. 14а графи ІІ Розкладу хвороб, Положення №402.
В контексті наведених обставин суд погоджується з доводами позивача, що обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, недотримання відповідними ВЛК ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яких останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача.
Доводи представника відповідача про необхідність явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення відповідних заходів є необґрунтованим, оскільки відповідно до п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який був затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Додатково варто зазначити, що непроставлення відмітки про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами військово-лікарською комісією певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності та належного врядування.
В п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа № 1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме на внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, тобто на належне документальне оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яким у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслено особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач за наслідками розгляду заяви позивача від 31.01.2025 протиправно не вніс відомості до Реєстру щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправною, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом:
1) визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ,
2) зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державний реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до постанови Військово-лікарської комісії від 30.09.2022 №76 та інформації у військовому квитку НОМЕР_1 .
При цьому не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є пасивною формою поведінки, а тому належним способом захисту є саме визнання протиправною бездіяльність.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, вбачається стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань 1211грн. 20коп. в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести відомості до Єдиного державний реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг") щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до постанови Військово-лікарської комісії від 30.09.2022 №76 та інформації у військовому квитку НОМЕР_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211грн. 20коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 18.08.2025.
Суддя І.Г. Шевченко