Справа № 420/27110/25
18 серпня 2025 року м. Одеса
матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
11 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо фактичного затримання ОСОБА_1 22.01.2025 та примусового утримання до 28.01.2025;
визнати протиправними дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу без розгляду його звернення про проходження альтернативної (невійськової) служби;
скасувати рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 з обліку військовозобов'язаних у зв'язку з правом на альтернативну службу.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Як встановлено суддею, позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору за подання цієї позовної заяви становить 4844,80 грн (3028,00 грн * 0,4*4).
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Окрім того, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як встановлено суддею, позивачем в якості відповідача зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, позивач у змісті позовної заяви не зазначає коду ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зазначає відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Окрім того, позивачем у змісті позову не вказано відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.
Також, як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає своє фактичне місце перебування: «військова частина».
Однак, позивач не зазначає в якій саме військовій частині фактично перебуває на день подання позовної заяви.
З огляду на вище зазначене, вказане є також недоліком позовної заяви, а тому позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням усього вищевказаного суддею.
Стосовно строку звернення до суду, то суддя вказує про наступне.
Згідно із ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позову, предметом спору у вказаній справі є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо фактичного затримання ОСОБА_1 22.01.2025 та примусового утримання до 28.01.2025; визнання протиправними дій щодо призову ОСОБА_1 на військову службу без розгляду його звернення про проходження альтернативної (невійськової) служби; скасування рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з обліку військовозобов'язаних у зв'язку з правом на альтернативну службу.
У змісті позовної заяви, позивач вказує, що 22.01.2025 року він був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, 28.01.2025 року позивачу вручено бойову повістку.
Разом з тим, до позову додано заяву позивача від 28.01.2025 року про неможливість мобілізації через релігійні переконання, що направлялась засобами поштового зв'язку 28.01.2025 року на адресу відповідача.
Однак, до суду з цим позовом позивач звернувся 11.08.2025.
Отже, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом.
Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Суддя зауважує, що позивачем у змісті позову не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних непереборних причин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
Суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
доказів про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн.;
уточнену позовну заяву із зазначенням коду ЄДРПОУ відповідача, відомих номерів засобів зв'язку відповідача, адреси електронної пошти відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача та у позивача, а також повної адреси місця перебування позивача;
заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску такого строку з наданням відповідних доказів;
Керуючись ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО