Іменем України
18 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1353/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Кардаша В'ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
01 липня 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Кардаша В'ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення від 30.06.2025 № 262540017194 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 при обрахунку пенсії стаж за списком № 1 періоди військової служби з 26.10.1986 по 23.11.1988 та періоди роботи з 13.01.1989 по 01.05.1993 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за списком № 1 від 20.11.2024 з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 20.11.2024 звернувся за призначенням пенсії відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся з заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Для підтвердження наявного пільгового стажу позивачем були надані наступні документи: трудову книжку; диплом; військовий квиток.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач) від 26.11.2024 № 262540017194, що у зв'язку з відсутністю пільгового стажу позивачу відмовили у задоволенні такої заяви. В своїй відмові відповідач зазначив, що у позивача відсутній пільговий стажу.
Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 справа № 360/1619/24, яке набрало законної сили на підставі постанови ПААС від 19.06.2025, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 листопада 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із прийняттям обґрунтованого та вмотивованого рішення.
На підставі вищевикладеного відповідач повторно прийняв рішення від 30.06.2025 №262540017194 про відмову у призначенні пенсії з посиланням на відсутність пільгового стажу.
З таким рішенням категорично не згодна сторона позивача, вважає його неправомірним, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначило, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі 360/1619/24 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.02.2025. Страховий стаж особи становить 32 роки 11 місяців 05 днів. Пільговий стаж особи відсутній.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу Позивача не зараховано період роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.10.1985 з 13.05.1989 по 01.05.1993, оскільки дату наказу про звільнення з роботи дописано іншим чорнилом та не надано довідку відповідно додатку 5 Порядку№ 637.
Одночасно зазначаємо, що період проходження військової служби з 26.10.1986 по 23.11.1988 зараховано до загального стажу.
Відповідно пункту 14-4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Відповідно до заяви, місце реєстрації заявника - м. Первомайськ Луганської області, яке згідно наказу від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відноситься до території, тимчасово окупованої РФ.
Враховуючи вищевикладене, 30.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу та відсутнє особисте повідомлення щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Ухвалою від 07 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідив матеріали судової справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 20 листопада 2024 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 26 листопада 2024 року № 262540017194 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу та відсутнє особисте повідомлення щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Зазначено: вік заявника 56 років. Страховий стаж особи становить 32 роки 11 місяців 03 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Пільговий стаж заявника визначити неможливо, оскільки відсутня пільгова довідка. В індивідуальних відомостях про застраховану особу (дов.ОК- 5) пільговий стаж також відсутній. Не працює. Право на пенсійну виплату набуде 17.09.2031.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду вiд 24.02.2025 по справi № 360/1619/24 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 вiд 24.02.2025.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 30 червня 2025 року № 262540017194 262540017194 позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу та відсутнє особисте повідомлення щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.10.1985 з 13.05.1989 по 01.05.1993, оскільки дату наказу про звільнення з роботи дописано іншим чорнилом.
До пільгового стажу не зараховано період роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.10.1985 з 13.01.1989 по 01.05.1993 на посаді “електрослюсар підземний», оскільки за записами трудової книжки відсутні інформація про зайнятість повний робочий день на підземних роботах та довідка відповідно додатку 5. Відповідно до пункту 14-4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Відповідно до заяви, місце реєстрації заявника - м. Первомайськ Луганської області, яке згідно наказу від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відноситься до території, тимчасово окупованої РФ.
Дослідженням записів в трудовій книжці від 14 жовтня 1985 року серії НОМЕР_3 встановлено, що в ній наявні такі записи періодів роботи позивача:
у період з 09.10.1985 по 14.10.1986 працював на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» учнем електрослюсаря, електрослюсарем поверхні відповідно та звільнений у зв'язку з призовом у Радянську Армію;
у період з 26.10.1986 по 23.11.1988 проходив військову службу у Радянській Армії;
у період з 13.01.1989 по 01.05.1993 працював на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею видобувної ділянки;
у період з 01.05.1993 по 14.02.1997 працював комерційним директором Малого приватного підприємства “ТСМ»;
у період з 15.02.1997 по 31.01.2000 працював адміністратором та старшим адміністратором зала відповідно Приватного підприємства “Спектрсервіс»;
у період з 01.06.2000 по 31.10.2000 працював заступником директора ООО “САН Огни Оболони»;
у період з 01.11.2000 по 27.01.2004 працював генеральним директором ТОВ “Астра - 2000»;
у період з 23.08.2004 по 31.03.2009 працював генеральним директором ТОВ “ВСС-АНН “Аосіома»;
у період з 01.04.2009 по 01.07.2013 працював завідувачем відділу матеріально-технічного забезпечення, директором з загальних питань відповідно Науково-дослідного економічного інституту;
у період з 02.07.2013 по 11.02.2015 працював в.о.директора, директором відповідно ДП “Хвиля» (з 28.11.2013 перейменовано в ДП “Інжексбуд»;
у період з 12.02.2015 по 24.07.2018 працював в.о.директора, директором відповідно в ДП “Інжексбуд»;
у період з 25.07.2018 по 31.07.2019 працював в.о. директора в ДП “Інжексбуд»;
у період з 19.08.2019 по 03.10.2024 працював заступником директора в ДП “Інжексбуд».
Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.
Згідно з записами у дипломі № НОМЕР_4 від 08 травня 1986 року ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1985 року по 08 травня 1986 року навчався у середньому професійно-технічному училищі № 74 м. Первомайськ за професією електрослюсар підземний.
Згідно з записами у військовому квитку від 26.10.1986 серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 з 26 жовтня 1986 року по 23 листопада 1988 року проходив строкову службу в Радянській Армії.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 09.12.2012 до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213) було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
В подальшому до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 були внесені зміни, зокрема п. «а» був викладений в наступній редакції:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
23.01.2020 Конституційним Судом України було прийнято рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу 1, п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІ.
Вказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14,пункти «б-«г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року№ 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б-«г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14,пункти «б-«г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року№ 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам».
Згідно статей 151-2, 152 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідачем при прийнятті спірного рішення застосовано ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058- IV «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили, застосуванню підлягають норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 09.12.2012 до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213).
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV .
Спірним питанням є правомірність дій відповідачів щодо не зарахування до спеціального стажу роботи за Списком № 1 служби позивача у складі Збройних Сил СРСР з 26.10.1986 по 23.11.1988; період роботи позивача з 13.01.1989 по 01.05.1993 на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею видобувної ділянки.
Суд звертає увагу, що рішення відповідача від 30.06.2025 № 262540017194 не містить підстав не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його військової служби.
Щодо можливості зарахування до спеціального страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 період служби у складі Збройних Сил СРСР з 26.10.1986 по 23.11.1988, суд зазначає наступне.
Приписами підпунктів «з», і та «к» частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Пунктами «в» та «д» частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач працював:
у період з 09.10.1985 по 14.10.1986 на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» учнем електрослюсаря, електрослюсарем поверхні відповідно та звільнений у зв'язку з призовом у Радянську Армію;
у період з 26.10.1986 по 23.11.1988 проходив військову службу у Радянській Армії.
Згідно з записами у дипломі № НОМЕР_4 від 08 травня 1986 року ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1985 року по 08 травня 1986 року навчався у середньому професійно-технічному училищі № 74 м. Первомайськ за професією електрослюсар підземний.
Згідно з записами у військовому квитку від 26.10.1986 серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 з 26 жовтня 1986 року по 23 листопада 1988 року проходив строкову службу в Радянській Армії.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок - 637).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року N 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до вказаного порядку посада електрослюсаря поверхні не відноситься до посад, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 100 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.
Оскільки позивач на момент призову на військову службу не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за професією та не займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відсутні підстави для зарахування періоду служби у складі Збройних Сил СРСР з 26.10.1986 по 23.11.1988.
Щодо періоду роботи позивача з 13.01.1989 по 01.05.1993 на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею видобувної ділянки, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Відповідно до записів трудової книжки позивач у період з 13.01.1989 по 01.05.1993 працював на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею видобувної ділянки.
Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача на шахті імені Менжинського виробничого об'єднання “Первмайськвугілля» з 13.01.1989 по 01.05.1993 електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею видобувної ділянки та має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Суд зазначає, що на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 56 років, страховий стаж позивача складає 32 роки 11 мiсяцiв 05 днiв.
У позовній заяві позивач просить суд про зарахування до пільгового стажу за списком №1 період служби у складі Збройних Сил СРСР з 26.10.1986 по 23.11.1988 та період роботи з 13.01.1989 по 01.05.1993.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в зарахуванні періоду служби у складі Збройних Сил СРСР з 26.10.1986 по 23.11.1988 та навіть зарахувавши до стажу період роботи позивача з 13.01.1989 по 01.05.1993 пільговий стаж позивача не буде складати 5 років, який необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зменшенням пенсійного віку, а тому відсутні підстави вважати, що право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 порушено шляхом відмови в зарахуванні спірного періоду роботи позивача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 139 КАС України, визначено порядок розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 257, 260, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви адвоката Кардаша В'ячеслава Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова