18 серпня 2025 року Київ № 320/13066/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тертя особа: Міністерство охорони здоров'я України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), третя особа: Міністерство охорони здоров'я України (далі - третя особа, МОЗ України), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), щодо відмови ОСОБА_1 у наданні медичної допомоги та забезпечити ендопротезами двох колінних суглобів безкоштовно, позачергово, як інваліду війни 1-ї групи, для проведення операції в Київській міській клінічній лікарні № 12;
- зобов'язати Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.07.2020 про надання медичної допомоги та забезпеченні ендопротезами двох колінних суглобів, як інваліду війни 1-ї групи, безкоштовно, першочергово в чергу інвалідів війни станом на 15.03.2019, відповідно до Закону України від 22.10.1993 № 3552-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю" (із змінами внесеними Законом України від 19.12.2017 № 294-VІІ), та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301 (із змінами внесеними Постановою КМ України від 19.02.2020 № 130/132-2020) "Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 матеріали адміністративної справи № 320/13066/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", адміністративна справа № 320/13066/20 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у задоволенні заяви позивача щодо забезпеченню його ендопротезами двох колінних суглобів безкоштовно, позачергово, як інваліда війни 1-ї групи є протиправною, оскільки порушує його права на пільги, передбачені Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та Порядком про забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301, тож підлягають поновленню у заявлений позивачем спосіб.
Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Департамент може брати на себе зобов'язання щодо забезпечення протезами колінних суглобів лише в межах відповідних бюджетних асигнувань у визначений законодавством спосіб. Водночас, отримання Департаментом коштів за відповідними потребами відбувається не одномоментно, а відповідно до бюджетних призначень, встановлених показниками бюджету міста Києва на відповідний рік. При цьому представник відповідача наголосив, що твердження позивача про його право на позачергове забезпечення відповідними засобами реабілітації як інваліда війни І-ої групи не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки він не відноситься до такої категорії осіб. Разом з тим, Департамент належим чином повідомив позивача про те, що його буде безоплатно забезпечено медичним виробом у порядку черговості з урахуванням медичних показань та соціальних пільг.
Позивач подав відповідь на відзив відповідача, в якій зауважив на некомпетентності працівників Департаменту, які всупереч Порядку забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами, віднесли ендопротези колінних суглобів до медичних засобів, а не технічних виробів. Також наголосив на помилковості доводів представника відповідача, оскільки вважає, що він як інвалід війни має право на пільгове, безкоштовне, позачергове забезпечення ендопротезами колінних суглобів, як технічними засобами.
Представник відповідача подав пояснення до відповіді на відзив позивача, в яких наголосив, що позивач викривлює зміст пункту 2 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки насправді законодавець надав право особам з інвалідністю внаслідок війни пільгу щодо позачергового безоплатного зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), а щодо інших протезів і протезно-ортопедичних виробів надав лише право на пільгу щодо безоплатного забезпечення зазначених категорій осіб. Більше того, згідно з нормами чинного законодавства, таке забезпечення відповідної категорії осіб здійснюється у порядку черговості, тож Департамент не наділений повноваженнями змінювати порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Також звернув увагу суду, що твердження позивача про відмову забезпечити його ендопротезами не відповідає дійсності, оскільки Департамент неодноразово повідомляв позивача, що його буде забезпечено ендопротезом на безоплатній основі у порядку черговості з урахування медичних показань та соціальних пільг.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є пенсіонером, інвалідом 1-ої групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (захворювання пов'язане з виконання службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС); є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (1 категорії) та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отже має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до наявних у матеріалах справи медичних висновків, позивач потребує тотального ендопротезування колінних суглобів.
Позивач 26.11.2018 звернувся до Департаменту з заявою про надання йому, як інваліду війни 1-ої групи, протези колінних суглобів для ендопротезування в ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" (вх № 061/Д-5606 від 26.11.2018).
Листом від 13.12.2018 № 061-16209/03.01 Департамент повідомив позивача, що оскільки його особисті дані не обліковуються в списку киян, які потребують імплантації колінних суглобів, забезпечити необхідним протезом не вбачається можливим. Одночасно визначено перелік документів, які необхідно подати позиву для внесення до відповідних списків. Також вказано, що при наявності в закладах охорони здоров'я, що входять до сфери управління Департаменту зазначених медичних виробів, позивача буде забезпечено безоплатно у порядку черговості з урахуванням медичних показань та соціальних пільг.
У грудні 2018 року позивач звертався до МОЗ України з проханням виділити йому безкоштовно протези, які коштують 56 000 грн кожен, проте таке звернення позивача було скеровано МОЗ України за належністю до Департаменту для розгляду та надання відповіді.
Листом від 07.03.2019 № 061-061/Д-882-2710/03.01 (на запит позивача від 11.12.2018, що надійшов від МОЗ України) Департамент повідомив позивачу аналогічну інформацію, вказану у листі від 13.12.2018 № 061-16209/03.01.
Позивач 11.03.2019 звернувся до Департаменту для постановки на облік з моменту подачі заяви від 26.11.2018, одночасно надавши Висновок експерта про необхідність проведення протезування в травматологічному відділенні лікарні № 12, яким підтверджено діагноз (висновок) ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" (вх № 061/Д-882/1 від 15.03.2019). Просив не відмовити у задоволені звернення.
Листом від 21.03.2019 № 061-061/Д-882/1-2870/03.01 на вказане звернення, Департамент повідомив позивача, що його особисті дані 15.03.2019 внесено до списку киян, які потребують імплантації колінних суглобів під номером 3173, а також зазначено, що необхідним медичним виробом його буде забезпечено на безоплатній основі в порядку черговості з урахуванням медичних показів та соціальних пільг.
Отримавши таку відповідь, позивач звернувся до Департаменту з заявою від 05.04.2019, якою повідомив, що оскільки він є інвалідом І-ої групи (захворювання та інвалідність пов'язані з виконанням службових обов'язків під час проходження військової служби), то в силу положень пункту 2 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" він має право на позачергове безкоштовне забезпечення протезами та протезно-ортопедичними виробами. Також позивач зауважив, що має бути створена окрема черга для інвалідів війни та просив поставити його в таку (окрему) чергу з 15.03.2019.
Листом від 19.04.2019 № 061-061/Д-882/2-3825/03.01 Департамент вкотре повідомив позивача, що він буде забезпечений необхідним медичним виробом у порядку черговості з урахуванням медичних показів та соціальних пільг. Також повідомив, що ендопротез колінного суглобу, який потребує позивач є медичним виробом, забезпечення яким першочергово не входить до переліку пільг, передбачених відповідним Законом України.
Листом від 12.07.2019 № 002-865 виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) також повідомляв позивача, що його буде забезпечено відповідним медичним виробом (ендопротезом колінного суглобу) на безоплатній основі в порядку черговості з урахуванням медичних показів та соціальних пільг. Одночасно роз'яснено, що ендопротез колінного суглобу, який потребує позивач, є медичним виробом, забезпечення яким першочергово не входить до переліку пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту".
Листом від 13.08.2019 № 03.4-12/Д-10258/9223-зв МОЗ України доручило Департаменту розглянути питання щодо забезпечення позивача колінним суглобом за рахунок бюджетних коштів в межах фінансування, надати роз'яснення стосовно порядку забезпечення осіб з інвалідністю ендопротезами відповідно до чинного законодавства та про результати розгляду поінформувати заявник та МОЗ України.
Листом від 20.09.2019 № 061-061/Д-882/3-6902/03.01 Департамент повідомив МОЗ України та позивача, що останній обліковується у черзі з 15.03.2019; ендопротези колінних суглобів відсутні в закладах охорони здоров'я, що входить до сфери управління Департамент, тож забезпечити позивача відповідним медичним виробом не вбачається можливим. Триває процедура тендерної закупівлі колінних та кульшових ендопротезів. Ендопротези колінних суглобів, яких потребує позивач, є медичним виробом, забезпечення яким першочергово не входить в перелік пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту". Відтак після закупівлі колінних ендопротезів за бюджетні кошти, позивач буде забезпечений необхідним протезом у порядку черговості.
Позивач звернувся в МОЗ України зі скаргою від 02.03.2020, якою просив надати правовий висновок щодо: права інваліда І-ої групи на позачергове безкоштовне ендопротезування колінних суглобів відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту"; чи треба розуміти словосполучення "іншими протезами" пункту 2 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" як право на пільгове, безоплатне, позачергове забезпечення колінних суглобів інвалідів війни. Також просив доручити Департаменту поставити його в окрему чергу з 19.03.2019; спростувати рішення Департаменту про відмову у позачерговому, безкоштовному ендопротезуванню колінних суглобів; доручити Департаменту створити окрему чергу для інвалідів війни, чорнобильців, учасників війни, учасників АТО, учасників ООС.
Позивач повторно 03.05.2020 звернувся до МОЗ України з заявою, якою просив саме міністерство розглянути питання щодо надання доручення управлінню правового забезпечення МОЗ України надати правовий висновок, в якому вказати: чи має право інвалід війни І-ої групи на позачергове безкоштовне ендопротезування колінних суглобів відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту"; чи треба розуміти словосполучення "іншими протезами" пункту 2 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" як право на пільгове, безоплатне, позачергове забезпечення колінних суглобів інвалідів війни.
Також позивач звернувся до Міністерства юстиції України від 03.05.2020 та просив надати роз'яснення змісту Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", а саме: чи має право інвалід війни І-ої групи на позачергове безкоштовне ендопротезування колінних суглобів; чи треба розуміти словосполучення "іншими протезами" пункту 2 статті 13 вказаного Закону як право інваліда на пільгове, безоплатне, позачергове забезпечення колінних суглобів інвалідів війни; чи повинен Департамент поставити позивача на пільгову чергу інвалідів війни з 19.03.2019, а не загальну під № 3173.
Листом від 08.05.2020 № 20802/Д-12631/11.2.2 Міністерство юстиції України повідомило позивача, що питання звернення не стосуються діяльності Міністерства
Позивач вкотре 20.07.2020 звернувся до Департаменту та повідомив, що всупереч положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а також Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009, Департамент протиправне рішення, що ендопротез колінних суглобів є медичним а не технічним виробом (засобом), забезпечення яким першочергово не входить до переліку пільг, передбачених Законом України від 22.10.1993 № 3552-VII і позивача буде забезпечено ендопротезом в порядку черговості з урахуванням медичних показань та соціальних пільг та поставлено в загальну чергу під № 3173 станом на 15.03.2019. У зв'язку з наведеним, просив Департамент повторно розглянути його заяву та враховуючи Закони України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Постанову Кабінету Міністрів України № 1301 "Про затвердження порядку забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими" (зі змінами), листи МОЗ України до керівництва Департаменту охорони здоров'я № 3.10-Д-6550 від 03.12.2019 та № 03-06/Д-2492/4497 від 03.04.2020, поставити його в пільгову чергу для надання безоплатного та позачергового права для ендопротезування колінних суглобів в одній із клінік м. Києва, як особи з інвалідністю 1-ї групи, а не в загальну, як це зроблено у 2019 році, під № 3173.
Листом від 22.07.2020 № 061-061/Д-3433-1807/03.03 Департамент повідомив позивача, забезпечення мешканців міста Києва, які зареєстровані в столиці, ендопротезами суглобів здійснюється Департаментом за рахунок коштів державного та міського бюджетів згідно із списками хворих киян, які потребують зазначеного лікування. Особисті дані позивача 15.03.2019 за № 3172 внесено до списку киян, які потребують імплантації колінних суглобів. Наразі на оперативне втручання з імплантації ендопротезу колінного суглоба до закладів охорони здоров'я направляються хворі, особисті дані яких внесено до зазначених списків у 2018 році. На сьогодні триває процедура тендерної закупівлі ендопротезів. Після забезпечення закладів охорони здоров'я зазначеними медичними виробами позивача буде запрошено до Департаменту для отримання направлення на оперативне лікування з імплантації ендопротезу колінного суглоба в порядку черговості з урахуванням медичних показів, соціальних пільг.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача та вважаючи її фактичною відмовою у забезпеченні позачергово, безоплатно ендопротезами колінних суглобів, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
У свою чергу, правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551).
Відповідно до статті 1 Закону № 3551 Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом, окрім іншого, надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Статтею 4 Закону № 3551 визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи, що позивач є інвалідом 1-ої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право на пільги і компенсації, передбачені Законами № 796 та № 3551.
Стаття 12 Закону № 3551 закріплює перелік пільг, учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів (пункт 1);першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) (пункт 2).
Відповідно до статей 10, 36 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, допоміжними засобами реабілітації, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку (частина перші статті 38 Закону № 875-ХІІ).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач має право на безоплатне отримання виробів медичного призначення (ендопротези) та технічні засоби. Водночас, провівши системний аналіз положень Законів № № 796, 3551 та 875-ХІІ, судом не встановлено законодавчо закріпленого права позивача на першочергове отримання вказаних виробів та засобів, що спростовує його доводи про зворотне, чим обґрунтовано заявлені позовні вимоги.
Окрім наведеного, суд зазначає, що механізм безоплатного забезпечення медичними виробами та іншими засобами (далі - медичні вироби) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та осіб, зазначених в абзаці шостому статті 4 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - визначені категорії осіб), які мають виражені порушення функцій органів та систем незалежно від встановлення їм інвалідності з метою їх медичної реабілітації визначає Порядок забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301 (далі - Порядок № 1301).
Пунктом 2 Порядку № 1301 встановлено, що до медичних виробів, якими безоплатно забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб через структурні підрозділи з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - структурні підрозділи з питань охорони здоров'я), належать:
медичні вироби та інші засоби, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб в закладах охорони здоров'я для використання в амбулаторних умовах згідно з додатком 1;
медичні вироби та інші засоби, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб в закладах охорони здоров'я для лікування в стаціонарних умовах згідно з додатком 2.
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб забезпечуються безоплатно медичними виробами з урахуванням їх індивідуальних потреб.
Додатком 2 Порядку № 1301 визначено перелік медичних виробів та інших засобів, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб в закладах охорони здоров'я для лікування в стаціонарних умовах, до яких відноситься зокрема ендопротези суглобів, в тому числі ендопротези суглобів з видовженням для онкологічних хворих.
При цьому відповідно до пункту Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші особи забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації в порядку черговості.
З огляду на зазначене, суд зазначає, що позивач має право на отримання необхідних йому ендопротезів двох колінних суглобів безкоштовно, проте у порядку черговості.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищенаведене в сукупності суд вважає, що відповідач належним чином виконав обов'язок доказування правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. У той же час доводи позивача, якими він обґрунтував заявлені позовні вимоги, спростовані судом під час розгляду справи.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.