07 серпня 2025 року м. Київ № 640/37873/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Лаврінець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.11.2021 № 1341 "Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 29.11.2021 № 1908 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення позивача;
- поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, а у разі скорочення посади, на якій працював позивач - на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що встановлені відповідачем під час службового розслідування обставини, на підставі яких позивача було звільнено зі служби в поліції, є надуманими та не підтверджуються належними доказами, а тому позивач має бути поновлений на посаді та на його користь має бути стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2022 (суддя Погрібніченко І.М.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/37873/21, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
У подальшому адміністративну справу № 640/37873/21 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/37873/21 та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 640/37873/21, яку передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 справу № 640/37873/21 прийнято до провадження судді Панової Г.В. за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Відповідач у відзиві позов не визнав, вказав, що за наслідками службового розслідування правомірно та обґрунтовано зробив висновок про наявність в діяннях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним, встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, у зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні. Твердження позивача щодо відсутності в діях позивача порушень службової дисципліни спростовуються матеріалами службового розслідування, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню. При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано неодноразове притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності раніше.
Протокольною ухвалою від 05.06.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 07.08.2025 позивач підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в Національну поліцію України відповідно до наказу Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №58 о/с.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22 листопада 2021 року №1341 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » застосовано до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
24 листопада 2021 року на загальній нараді в приміщенні Подільського УП ГУНП у м. Києві позивачу було повідомлено, про те, що відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22 листопада 2021 року №1341 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » до нього застосовують дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Позивач стверджує, що станом на 24 листопада 2021 не був повідомлений про службове розслідування відносно нього.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 29 листопада 2021 року №1908 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_3 звільнено з посади оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вважаючи протиправним наказ про звільнення з посади, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIIІ (далі - Закон № 580-VІІІ) та Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський, поміж іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У статті 80 установлені такі спеціальні звання поліцейських: молодшого складу - рядовий поліції, капрал поліції, сержант поліції, старший сержант поліції; середнього складу - молодший лейтенант поліції, лейтенант поліції, старший лейтенант поліції, капітан поліції, майор поліції, підполковник поліції, полковник поліції; вищого складу поліції - генерал поліції третього рангу, генерал поліції другого рангу та генерал поліції першого рангу.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону №580-VІІІ не може бути поліцейським, зокрема особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Аналіз частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за письмовим наказом керівника призначається службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 2 та 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893) службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з пунктами 2 і 3 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 14 розділу IV Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку. Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення (пункт 17 розділу IV Порядку №893).
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 2 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 4 розділу VIІ Порядку №893 передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Варто зазначити, що розділом V Дисциплінарного проступку визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Зокрема, стаття 26 Дисциплінарного проступку передбачає, що службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 27 Дисциплінарного проступку під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до статті 29 Дисциплінарного проступку у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (далі - Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено зокрема перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
З аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Порядку №893 слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни. Обставини ж щодо вчинення цією особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.
При цьому, висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження усіх без виключення обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Такі обставини повинні бути встановлені членами дисциплінарної комісії під час проведення службового на підставі зібраних ними матеріалів, письмових пояснень осіб, які скоїли дисциплінарний проступок, та осіб (свідків), яким відомі обставини щодо яких здійснюється службове розслідування.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення, який, в свою чергу, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. При чому, застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог ст. ст. 19-22 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.03.2019 (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
При цьому, обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Судом встановлено, що підставою для видання оскаржуваних наказів став висновок службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 8 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзацу 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.
Службове розслідування призначене наказом ГУНП у м. Києві від 19.10.2021 №2049 «Про призначення службового розслідування».
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування (ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частин 1-7 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі Порядок №893), такий визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу II Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами пунктів 2, 3 розділу IV Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту 1 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 розділу VII Порядку №893).
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями пункту 5 розділу VI Порядку №893 встановлено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з висновком службового розслідування встановлено, що 23.09.2021 оперуповноважений сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин.
За фактом відсутності на службі 23.09.2021 ОСОБА_1 , начальником сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві майором поліції ОСОБА_4 у присутності заступника начальника відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_5 та оперуповноваженого сектору розшуку осіб та зниклих громадян відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНІ у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 складено акт по невихід на службу від 23.09.2021 №17123/125/53-2021.
Безпосередній керівник позивача - майор поліції ОСОБА_4 доповів про його відсутність рапортом т. в. о. начальника Подільського управління поліції ОСОБА_7 .
У ході службового розслідування надійшли матеріали щодо відсутності на службі ОСОБА_1 11.10.2021 у період часу з 09.00 до 12.40, тобто відсутній на службі більше ніж три години, які долучені до матеріалів службового розслідування.
За фактом відсутності на службі ОСОБА_1 , майором поліції ОСОБА_4 складено відповідний рапорт, який зареєстрований секторі документального забезпечення Подільського управління поліції 11.10.2021 №18486/125/53-2021, а також акт про відсутність на службі позивача від 11.10.2021 № 18487/25/53-2021.
До Подільського УП ГУНП у м. Києві надійшов лист начальника Державної установи "Територіальне медичне об?єднання МВС України по місту Києву" Лариси Безух від 12.10.2021 № 33/31-1372, відповідно до якого позивач у період часу з 15.09.2021 по 30.09.2021 року на амбулаторному та стаціонарному лікування не перебував, лікарняний лист не видавався.
Під час службового розслідування опитано позивача, який пояснив, що 23.09.2021 не зміг прибути на місце служби у зв?язку з тим, що прокинувшись о 06 год. 40 хв. побачив, що його квартиру затопили сусіди, внаслідок чого його житлове приміщення затопило водою. Про свій невихід, як зазначає позивач у поясненні, попередив свого керівника.
За фактом відсутності на службі 11.10.2021 ОСОБА_1 відмовлявся надавати пояснення, про що були складені відповідні акти від 15.11.2021 № 20394/125/53-2021, від 17.11.2021 № 20436/125/53-2021.
У подальшому, ОСОБА_1 надав пояснення щодо своєї відсутності на службі 11.10.2021, в якому зазначив, що запізнився на службу у зв?язку з сімейними обставинами.
Інформація, викладена у поясненні позивача щодо попередження про невихід на службу 23.09.2021 спростовується поясненнями його керівника - начальника сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_4 .
У поясненні ОСОБА_4 зазначено, що його підлеглим є старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , робоче місце якого в кабінеті № 49 Подільського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20. У цьому ж кабінеті знаходиться робоче місце ОСОБА_1
23.09.2021 близько 16.30 год. ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_1 , з метою дізнатись його місце перебування та причини відсутності на службі. Під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться за місцем проживання: АДРЕСА_1 , тому що його квартиру затопили сусіди, тому він займається її ремонтом.
11.10.2021 ОСОБА_1 знову не з'явився на службу та про причини невиходу не повідомив, тому ОСОБА_4 в присутності заступника начальника відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_5 та старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_8 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_1 за контактним номером телефон - НОМЕР_1 , з метою з?ясування причин його відсутності.
Під час телефонної розмови, ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться за вищевказаною адресою проживання та не з'явився на службу, тому що проспав.
ОСОБА_1 з'явився на службу о 12 год. 40 хв. 11.10.2021. Опитаний у ході проведення службового розслідування заступник начальника відділу кримінальної поліції Подільського капітан поліції ОСОБА_5 пояснив, що 23.09.2021 до нього звернувся ОСОБА_4 та повідомив, що на робочому місці відсутній його підлеглий - ОСОБА_1 .
ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли до службового кабінету №49 та переконавшись у відсутності позивача, ОСОБА_1 було здійснено телефонний дзвінок для з?ясування причин його відсутності на службі, нащо останній пояснив, що знаходиться за адресою проживання: АДРЕСА_1 у зв?язку з тим, що його квартиру затопили сусіди та він проводить ремонтні роботи.
11.10.2021 до ОСОБА_5 знову звернувся ОСОБА_4 та повідомив про відсутність на службі ОСОБА_1 .
У подальшому, ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_5 та старшого оперуповноваженого ВКП Подільського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Бурдужі Є.В. здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_1 з метою з?ясування причин відсутності на службі.
Під час телефонної розмови останній повідомив що знаходиться за адресою проживання та не з'явився на службу, тому що проспав.
ОСОБА_1 з?явився на службі о 12 год. 40 хв. 11.10.2021.
Також в ході службового розслідування опитано старшого оперуповноваженого ВКП Подільського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_9 , який пояснив, що його робоче місце знаходиться у кабінеті № 320, поруч з ним знаходиться службовий кабінет № 49, в якому знаходиться робоче місце ОСОБА_1 .
ОСОБА_9 пояснив, що 23.09.2021 перебував на своєму робочому місці та ОСОБА_1 в адміністративній будівлі Подільського УП ГУНП у м. Києві і службовому кабінеті № 49 впродовж робочого дня не бачив.
11.10.2021 ОСОБА_9 був присутній під час телефонної розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_1 , у ході якої останній повідомив, що відсутній на службі 11.10.2021, оскільки проспав. ОСОБА_1 з?явився на службі о 12 год. 40 хв.
Також у ході службового розслідування отримано пояснення від старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу кримінальної поліції Подільського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_10 , який пояснив, що його робоче місце знаходиться в службовому кабінеті №49 адміністративної будівлі Подільського УП ГУНП у м. Києві (м. Київ, вул. Хорива, 20), у цьому ж кабінеті 9 знаходиться робоче місце ОСОБА_1 .
Останній був відсутній на службі протягом дня 23.09.2021.
ОСОБА_10 пояснив, що 11.10.2021 перебував на своєму робочому місці (службовий кабінет №49) та приблизно о 10.00 майор поліції ОСОБА_4 у присутності капітана поліції ОСОБА_8 та капітана поліції ОСОБА_5 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_1 з питанням щодо його відсутності на службі та місця перебування. У телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що він відсутній на службі та знаходиться за місцем мешкання, де винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_1 повідомив, що не з?явився на службу, тому що проспав.
У подальшому ОСОБА_1 прибув на своє робоче місце о 12.40.
Опитаний у ході проведення службового розслідування старший інспектор-черговий чергової частини відділу поліції (з обслуговування житлового масиву "Виноградар") Подільського УП ГУНІ у м. Києві капітан поліції ОСОБА_11 пояснив, що відповідно до його функціональних обов?язків належить здійснення реєстрації повідомлень та заяв громадян про події та злочини, а також контроль за перепускним режимом в Подільському управлінні поліції.
23.09.2021 ОСОБА_11 відповідно до графіку чергування знаходився на добовому чергуванні в черговій частині Подільського управління поліції з 08.00 до 08.00 24 вересня 2021 року.
ОСОБА_11 пояснив, що 23.09.2021 ОСОБА_1 в адміністративну будівлю Подільського управління поліції не заходив, а також через перепускний пункт на вхідні двері не проходив.
Також 11.10.2021 ОСОБА_11 о 08.00 знов заступив на добове чергування та знаходився в черговій частини Подільського управління поліції, в період часу з 09.00 до 12.40 ОСОБА_1 в адміністративну будівлю Подільського управління поліції не заходив, через перепускний пункт не проходив. ОСОБА_1 з?явився в адміністративній будівлі Подільського управління лише о 12.40.
Також у ході проведення службового розслідування було встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у 2020 році неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме:
- наказом Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02.06.2020 №1-3 дск застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 49, 54 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939;
- наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.07.2020 №378 застосоване дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиході на службу та невиконанні безпосередніх функціональних обов?язків у період з 20 березня по 04 травня 2020 року без поважних причин та порушенні вимог пп. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", пп. 2, 8, ч. 3 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та абзацу 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179;
- наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.01.2021 № 93 застосоване дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 6, 7 та 11, ч. 5 ст. 15, 23, ст. 1 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 2 п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 09.10.2016 №1179.
Дисциплінарною комісією було здійснено висновок, що зазначене свідчить про умисне недотримання службової дисципліни та ігнорування Дисциплінарного статуту Національної поліції України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , з чим погоджується і суд.
Таким чином, відповідачем обґрунтовано застосування до позивача найсуворішого покарання у вигляді звільнення з поліції.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції.
При цьому, будь-яких порушень з боку відповідача під час проведення службового розслідування та прийняття спірних наказів в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальшого звільнення зі служби в поліції під час розгляду справи судом виявлено не було.
Щодо тверджень позивача, що службове розслідування проведено з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки позивачу не було відомо про його проведення, що унеможливило реалізацію ним свої прав, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 27 V Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов?язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Дисциплінарною комісією, яка утворена наказом ГУНП у м. Києві від 19.10.2021 №2049 «Про призначення та проведення службового розслідування» запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення щодо відсутності на службі 23.09.2021 та 11.10.2021.
При цьому, останній скористався цим правом та надав відповідні пояснення, які містяться у матеріалах службового розслідування. Зазначене, у свою чергу, свідчить про обізнаність позивача щодо проведення службового розслідування, а також спростовує наведені твердження.
Позивач, відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України мав змогу скористатися своїми правами під час проведення службового розслідування, надати докази поважності причин своєї відсутності на службі, залучити свідків та інше, однак позивач цими правами не скористався.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено стосовно позивача службове розслідування, яке призначено наказом, надана оцінка всім обставинам справи, встановлені порушення, викладені обставини у відповідному висновку про результати службового розслідування, обґрунтовано застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а тому суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних наказів.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є обґрунтованим, а тому оскаржувані позивачем накази є правомірними та не підлягають скасуванню.
Оскільки звільнення позивача є правомірним, у суду відсутні підстави для його поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Доказів понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим їх розподіл судом не здійснюється.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 18 серпня 2025 р.