18 серпня 2025 року № 320/18730/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (далі - позивач) з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» про визнання протиправним та скасування висновку, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 13.03.2025 по закупівлі послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування визначеної за кодом ДК 021:2015: 90520000-8 «Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами», ідентифікатор закупівлі UA-2024-12-20-004634-a.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-20-004634-a, оскільки вказаний висновок ґрунтується виключно на суб'єктивних твердженнях посадової особи контролюючого органу та не відповідає дійсності, а зміст зобов'язання щодо усунення порушення у сфері публічних закупівель, яке міститься у вказаному висновку, не відповідає вимогам чинного законодавства України. Позивачем наголошено на тому, що наданий ТОВ «Олестас Еко» у складі своєї тендерної дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів був дійсним та відповідав вимогам пункту 7 Додатку 3 до Тендерної документації «Технічні якісні, кількісні характеристики предмета закупівлі». Відтак, на переконання позивача, пропозиція учасника ТОВ «Олестас Еко» повністю відповідала усім вимогам тендерної документації, внаслідок чого останнього правомірно визначено переможцем процедури закупівлі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву вказано, що за наслідками здійснення моніторингу процедури закупівлі на підставі статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, на предмет дотримання Державним некомерційним підприємством «Національний інститут раку» Закону, при проведенні процедури відкритих торгів з особливостями за предметом «Закупівля послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування», очікуваною вартістю 3 458 334,00 гривень, було встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Олестас Еко» не відповідала вимогам пункту 7 Додатку 3 до Тендерної документації, в частині здійснення операції з оброблення відходу D15 «Зберігання перед здійсненням операцій, визначених у позиціях D1-D14» для відходу за кодом (20 01 21*). Наголошено, що в порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178, Замовником не відхилено тендерну пропозицію - ТОВ «Олестас Еко», а натомість, укладено з ним договір про закупівлю від 12.02.2025 № 54/2025 вартістю 3 060 000,00 гривень з ПДВ. Відтак, на переконання відповідача, при проведенні моніторингу процедури закупівлі та складанні висновку про результати моніторингу процедури закупівлі він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У своїх письмових поясненнях третьою особою зауважено, що ТОВ «Олестас Еко» у своїй тендерній пропозиції надано наказ Міндовкілля від 20.03.2024 №301 та додаток до нього, згідно з яким в ліцензіата наявні відомості про можливість здійснення діяльності з управління відходами за кодом ((20 01 21* (D15)), чим в повному обсязі виконано вимогу пункту 6 ТД.
Відповідачем у відповіді на відзив наголошено на відповідності пропозиції ТОВ «Олестас Еко» вимогам Тендерної документації, внаслідок чого останнього було правомірно визначено переможцем цієї процедури закупівлі. Крім того, на думку позивача, визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких, і припинення зобов'язання виконання. В оскаржуваному рішенні не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 21 Особливостей, можуть свідчити про нікчемність договору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №320/18730/25 за адміністративним позовом державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» про визнання протиправним та скасування висновку у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Через електронну систему публічних закупівель «ProZorro», Замовником (позивачем) - державним некомерційним підприємством «Національний інститут раку» 20.12.2024 оголошено процедуру закупівлі «Закупівля послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування визначеної за кодом ДК 021:2015: 90520000-8 «Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами», інформацію про яку опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2024-12-20-004634-a.
Згідно реєстру отриманих пропозицій в даній процедурі прийняли участь ТОВ «Олестас Еко» та ТОВ «НВК «Укрекопром».
За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Олестас Еко», прийнято рішення про визначення ТОВ «Олестас Еко» переможцем процедури даних відкритих торгів та укладено Договір від 12.02.2025 №54/2025.
У подальшому, на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 07.03.2025 №105, відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі на предмет дотримання Державним некомерційним підприємством «Національний інститут раку» Закону при проведенні процедури відкритих торгів з особливостями за предметом «Закупівля послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування», очікуваною вартістю 3 458 334,00 гривень.
Предметом аналізу були питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у редакції чинній на дату проведення відкритих торгів, розгляду тендерної пропозиції, стан виконання рішень Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02.01.2025 № 47-р/пк-пз, від 02.01.2025 № 48-р/пк-пз, від 20.01.2025 № 810- р/пк-пз, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано річний план закупівель на 2024 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 19.12.2024 № 474 зі змінами, реєстр отриманих тендерних пропозицій від 27.01.2025, тендерну пропозицію ТОВ «Олестас Еко», протокол про прийняття рішення уповноваженою особою щодо визначення переможцем торгів ТОВ «Олестас Еко» від 30.01.2025 № 44 та повідомлення про намір укласти договір від 30.01.2025, договір від 12.02.2025 № 54/2025.
За результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-20-004634-a, 13.03.2025 Північним офісом Держаудитслужби було складено висновок, в обґрунтування якого покладено наступне: «За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Олестас Еко», установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII з урахуванням Особливостей №1178, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено».
Не погоджуючись з вказаним вище висновком Північного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другї статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).
Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до ст.8 Закону.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій, дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У відповідності до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону №922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Частина шоста статті 10 Закону №922-VIII визначає, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведеного моніторингу закупівлі за ідентифікатором UA-2024-12-20-004634-a, відповідачем складено висновок, у якому встановлено порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178, відповідно до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Згідно Додатку 3 до ТД «Технічні якісні, кількісні характеристики предмета закупівлі», предметом закупівлі були послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування.
Відповідно до пункту 7 Додатку 3 до ТД «Технічні якісні, кількісні характеристики предмета закупівлі» учасники у складі пропозиції повинен надати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, виданий у відповідності до порядку видачі таких дозволів (відходів відповідно до предмета закупівлі) (вимога відповідно до пункту 1 частини третьої статті 27 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-ІХ (далі - Закон №2320-ІХ), або інший документ, що підтверджує право учасника на здійснення операцій з оброблення відходів, виданий відповідно до діючого законодавства, дійсний на весь період надання послуг. Технічними умовами Додатку 3 до ТД передбачено, зокрема, видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів, зокрема, люмінесцентних ламп та інших ртутьвмісних відходів за кодом відходу 20 01 21* (D15, D9).
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 27 та пункту 1 частини третьої статті 27 Закону №2320-ІХ суб'єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов'язаний мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Норми пункту 21 частини 1 статті 1 Закону №2320-ІХ свідчать, що оброблення відходів включає в тому числі операції з їх видалення, перелік яких визначено в Додатку 1 до Закону №2320-ІХ.
Так, перелік операцій з видалення відходів містить, зокрема, операцію D15 «Зберігання перед здійсненням операцій, визначених у позиціях D1-D14».
Згідно з частиною другою статті 28 Закону №922-VIII конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 особливостей.
Так, аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, відповідачем було встановлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Олестас Еко» надано Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 №2666/24, відповідно до якого, учасником приховано інформацію, що унеможливлює встановити відповідність технічним умовам тендерної документації.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII у висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Так, здійснюючи моніторинг процедури закупівлі на предмет дотримання Державним некомерційним підприємством «Національний інститут раку» Закону при проведенні процедури відкритих торгів з особливостями за предметом «Закупівля послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування», очікуваною вартістю 3 458 334,00 гривень, відповідач перевіркою реєстрів дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, що розміщений на сайті https://eco.gov.ua/ та отриманої інформації, яка надійшла листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.03.2025 № 36/36-02/73-25 на адресу Північного офісу Держаудитслужби, встановив, що у виданому ТОВ «Олестас Еко» дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 № 2666/24, відсутня операція з оброблення відходу D15 для відходу за кодом (20 01 21*).
Судом досліджено наданий позивачем Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 № 2666/24 та здійснено перевірку реєстрів дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, що розміщений на сайті https://eco.gov.ua, внаслідок чого встановлено відсутність в ТОВ «Олестас Еко» дозволу на здійснення операції з оброблення відходу D15 за кодом «(20 01 21*)».
Разом з тим, відповідно до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.03.2025 №36/36-02/73-25, наданому Державній аудиторській службі України на запит щодо послуг ТОВ «Олестас Еко» (ідентифікаційний код юридичної особи 38469527) з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9), Міндовкіллям було прийняте рішення про видачу Дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів ТОВ «Олестас Еко» (ідентифікаційний код юридичної особи 38469527) № 2666/24 від 21.05.2024. У Дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів № 2666/24 від 21.05.2024 відсутня операція з оброблення відходу D15 для відходу за кодом 20 01 21*.
Таким чином, відповідачем в межах моніторингу закупівлі було правомірно встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Олестас Еко» не відповідала вимогам пункту 7 Додатку 3 до Тендерної документації, в частині здійснення операції з оброблення відходу D15 «Зберігання перед здійсненням операцій, визначених у позиціях D1-D14» для відходу за кодом «(20 01 21*)».
Щодо заходів усунення порушень, суд зазначає таке.
Частиною сьомою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 №958/35241 затверджено форму такого висновку, який складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов'язання щодо його усунення у разі виявлення.
Отже, відповідно до статті 8 Закону №922 та положень Наказу №552, Північний офіс Держаудитслужби склав висновок з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства.
Водночас, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідачем було зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Таким чином, твердження позивача щодо того, що висновок не містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення, є незмістовними та необґрунтованими.
Як зазначено позивачем, оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору про закупівлю.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.
Аналогічні правові висновки в частині питання щодо зобов'язання з приводу усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 160/19326/22, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 23.03.2023 у справі № 400/4705/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а та ряду інших
Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та Замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів), що свідчить про його чіткість та визначеність.
У постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 28.01.2021 у справі №160/12925/19 висловлено правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Північним офісом Держаудитслужби враховано висновки щодо застосування норм права, що викладені у наведених вище постановах Верховного Суду, а отже це свідчить про те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.
Наведені позивачем у позовній заяві висновки Верховного Суду у постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 15.09.2022 у справі №200/6861/21, від 30.06.2022 у справі №440/2377/21, від 27.05.2021 у справі №520/646/19 та від 30.11.2021 у справі №160/8403/19 суд до уваги не бере, оскільки вказані висновки не є релевантними, а відтак, не підлягають врахуванню під час розгляду даної справи.
Таким чином, підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби від 13.03.2025 по закупівлі послуги з видалення небезпечних медичних та інших небезпечних відходів (18 02 02* (D15, D10), 18 01 08* (D15, D10), 16 12 46* (D15, D10), 20 01 21*(D15, D9)), з наданням відповідного пакування визначеної за кодом ДК 021:2015: 90520000-8 «Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами», ідентифікатор закупівлі UA-2024-12-20-004634-a.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.