ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про передачу адміністративної справи
"18" серпня 2025 р. справа № 300/5747/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправним затримання та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України, в якому просить:
визнати протиправним і безпідставним його затримання 10.09.2024 (адміністративний арешт);
стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро;
визнати протиправними дії Прокопів і Кучмій по приховуванні від розгляду скарги позивача №Д-735 від 14.11.2022 і стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за даним позовом в адміністративній справі, суд виходить з наступного
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статті 20 КАС України.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано нормами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З системного аналізу наведених норм слідує, що законодавець у загальних положеннях КАС України визначив загальні правила поведінки суду щодо розмежування предметної юрисдикції.
Отже, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень стосовно притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.
Так, як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує, безпідставним, на його думку, затриманням, тобто застосуванням представниками поліції до нього адміністративного арешту, особливості застосування якого визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суд виходить із того, що під час вчинення оскаржених дій відповідач здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку предметом спору у межах поданого позову є правовідносини, що випливають з оскарження дій посадових осіб Департаменту патрульної поліції з приводу притягнення до адміністративної відповідальності, в порядку визначеному нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме з приводу адміністративного затримання.
Отже, дана справа не підсудна Івано-Франківському окружному адміністративному суду, оскільки підлягає розгляду відповідним місцевим загальним судом як адміністративним судом, визначеним відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог вказаної норми, а також відомостей, зазначених у позовній заяві про місцезнаходження (проживання) позивача (внутрішньо переміщена особа, адреса: АДРЕСА_2 ), суд зазначає, що дана адміністративна справа підсудна Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.
Згідно з частиною 1 статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
На підставі вище наведеного, керуючись статтями 19, 20, 29, 30, 171, 243, 248, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
адміністративну справу №300/5747/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправним затримання та стягнення моральної шкоди передати на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Передачу адміністративної справи №300/5747/25 до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а у разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.