18 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3356/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2024 року по 17.02.2025 року.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2024 року по 17.02.2025 у розмірі 110 325,20 грн.
Позивач вказує, що відповідачем, у порушення строків розрахунку при виключенні позивача із списків особового складу та всіх видів забезпечення 16.08.2024 року проведено остаточний розрахунок у зв'язку із звільненням лише 08.03.2025, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
26.05.2025 року до суду через систему «Електронний суду» відповідачем подано відзив, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 при здійсненні розрахунку та виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 керувалась чинним законодавством України і отримувала кошти з державного бюджету на виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 в порядку розрахунку, який було послідовно викладено військовою частиною в правовій позиції в процесі розгляду справи № 260/6438/24 першою та апеляційною інстанціями.
Враховуючи вищенаведене, до видання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 260/6438/24, у військової частини НОМЕР_1 не було підстав вважати, що розрахунок при звільненні ОСОБА_1 було здійснено не в повному обсязі, як і підстав здійснити перерахунок та подати запит на виділення військовій частині з державного бюджету додаткових коштів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебував на всіх видах грошового забезпечення.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 70- РС від 16.08.2024 року сержанта ОСОБА_1 звільнено за станом здоров'я.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 229 від 16.08.2024 року сержанта ОСОБА_1 з 16.08.2024 року виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Станом на день виключення зі списків особового складу в супереч вимог п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 Відповідач не провів з Позивачем розрахунку.
Закарпатським окружним адміністративним судом від 20.01.2025 року по справі № 260/6438/24 ухвалено рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 16.03.2022 року по 31.12.2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення (основного, додаткового) за період з 16.03.2022 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р, 01.01.2023р. з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення, індексації за 2022 рік .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, одноразову допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 роки, одноразову грошову допомогу у разі звільнення, індексації за 2022 рік з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022р, 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 260/6438/24 - в частині задоволення позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 по 31 грудня 2023 скасувати та в цій частині винести постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 260/6438/24 залишити без змін.
На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем 27.06.2025 року виплачено належне при звільненні грошове забезпечення в розмірі 80663,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3359 від 27.06.2025 наданою відповідачем (а.с.91).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX ), чинній на час звернення із позовом, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З 19.07.2022 за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку але не більше ніж за шість місяців.
Позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 16.08.2024 року. Та, як встановлено судом, фактичний розрахунок (виплату всіх належних йому при звільненні сум) відповідач здійснив 27.06.2025 року.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі статті 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства. А тому строк затримки по виплаті заробітної плати слід рахувати з 17.08.2024, оскільки відповідальність за порушення зазначених норм починається з наступного дня після не проведення зазначених виплат.
За змістом статті 116, 117 КЗпП України виплата усіх коштів не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відтак, з урахуванням приписів ч.1 ст.117 КЗпП України, позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 17.08.2024 по 16.02.2025, тобто за 6 місяців (184 календарних дні).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 визначено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Пунктом 4 вказаної Постанови визначено які складові при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються.
Згідно розрахунку середньоденного грошового забезпечення позивача встановлено, що грошове забезпечення позивача за червень 2024 року (30 днів) склало 18188,75 грн та за липень 2024 року (31 день - 18188,75 грн. Відтак, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача становить 596,35 грн ((18188,75+18188,75):61).
Таким чином, з врахуванням викладеного, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має бути виплачений позивачу за період з 17.08.2024 по 16.02.2025 року у розмірі 109728,40 грн (184 календарних днів х 596,35 грн).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Керуючись статтями 6, 72-77, 90, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2024 по 16.02.2025 року у розмірі 109728,40 (сто дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 40 копійок) грн.
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору