Рішення від 18.08.2025 по справі 260/3339/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/3339/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати рішення «Про припинення виплати раніше призначеної пенсії по віку та стягнення переплати пенсії у сумі 13 012,67 грн.», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу наступні періоди її роботи: з 17.06.1983 р. по 31.10.2000 р. у ДП «ЗВВО»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області відновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 за віком з урахуванням періоду її роботи з 17.06.1983 р. по 31.10.2000 р. у ДП «ЗВВО» починаючи з моменту припинення виплати пенсії.

- розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.04.2025 року за № 0700-0403-8/21919 ОСОБА_1 отримала лист від Головного управління ПФУ в Закарпатській області, в якому її повідомили про те, що Пенсійним фондом безпідставно прийняте рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме згідно акту перевірки № 0700-0903-1/72 від 13.01.2025 року відсутня інформація про роботу за 1994-2000 роки, що призвело до зменшення страхового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком (31 рік) виникла переплата за період з 20.09.2024 рр. по 31.01.2025 рр. Сума переплати пенсії за період з 20.09.2024 рр. по 31.01.2025 рр. становить 13 012,67 грн.

Такі дії відповідача позивач вважає безпідставними та протиправними у зв'язку із тим, що трудова книжки НОМЕР_1 , яка видана на ім'я « ОСОБА_2 » є оригіналом. Всі записи у трудовій книжці, а саме про прийняття та звільнення з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідальних посадових осіб та скріплені печатками організацій, а тому не може викликати сумнів у п достовірності.

Крім того, довідкою ДП «ЗВВО» № 245 від 22 листопада 2024 року підтверджено, що ОСОБА_2 , 19.09.1964 Р-н. дійсно працювала на ДП «ЗВВО» з 17.06.1983 року (наказ № 104/к від 27.07.1983 року) по 13.10.2000 року (наказ № 122/к від 13.10.2000р.). Дана довідка видана на підставі книги реєстрації наказу прийому та відомостей нарахування заробітної' плати та картки Т2.

Також довідкою № 246 від 22.11.2024 року, яка видана ОСОБА_2 , 19.09.1964 Р-н. стверджується, що Закарпатський машинобудівний завод був перейменований на Державне підприємство Закарпатське вертолітне виробниче об єднання з 11.05.1989 року наказ 512/0. На підставі наказу Міністра авіаційної промисловості СРСР № 107 від 02.03.1989 року.

Згідно із свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_4 та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_5 .

Отже, твердження Пенсійного фонду про те, що період з 1994 по 2000 рр. не можливо взяти до розрахунку стажу для призначення пенсії через відсутність інформації про роботу позивач вважає безпідставним, оскільки починаючи з 17.06.1983 та по 13.10.2000 рр. ОСОБА_1 безперервно працювала у ДП «ЗВВО», тобто Пенсійний фонд безпідставно зазначає про відсутність інформації про роботу у період з 1994 по 2000 рр.

Вважає, що допущення помилок при оформленні документів, не впорядкованість трудової документації, не передання документів на зберігання до архіву, ліквідація організації, відсутність інших відомостей не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачці право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудових книжок та бухгалтерських документів на підприємстві, їх зберігання, а тому це не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року залучено до участі у справі у якості відповідача-2 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що з метою своєчасного та якісного опрацювання електронних пенсійних справ, які призначаються в рамках централізації та для недопущення переплат чи недоплат пенсійних коштів спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перевірку первинного призначення електронної пенсійної справи №071950006034 ОСОБА_1 .

Так, при перевірці виявлено, що страховий стаж роботи заявниці на час прийняття рішення становив 31 рік З місяці 27 днів.

При розрахунку стажу враховано період роботи в Закарпатському машинобудівному заводі з 17.06.1983 по 13.10.2000 рр. відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .

До матеріалів ЕПС долучено Акт перевірки №0700-0903-1/72 від 13.01.2025 року, в якому зокрема зазначено, що в розрахунково-платіжних відомостях з 1994 по 2000 роки в переліку працюючих ОСОБА_1 не значиться, заробітна плата не нараховувалась.

Водночас, зазначаємо, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка Форми ОК-5) відсутня інформація про страховий стаж, а саме за періоди з роботи 01.07.2000р. по 31.10.2000.

Таким чином, за наслідками перегляду розрахунку стажу роботи. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) прийнято рішення від 31.03.2025 № 071950006034 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки страховий ОСОБА_1 становить 19 років 1 місяць 19 днів, для визначення права 20 років 2 місяці 12 днів (з необхідних 31), що є недостатнім для призначення пенсії по віку.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розгляд заяви позивача не здійснювало, а тому і прав позивача на призначення пенсії не порушило.

Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області стаж зараховано згідно акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.01.2025 № 0700-0903-1/72, за розрахунково-платіжними відомостями з 1983 по 1993 роки.

До страхового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області не зараховано періоди роботи з 1994 по 2000, оскільки за зазначений період ОСОБА_1 в розрахунково-платіжних відомостях в переліку працюючих не значиться. Згідно акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.02.2025 № 0700-0903-1 /72 в книгах наказів відсутні накази про надання відпусток без збереження з/плати за період з 1994-2000 роки.

Крім цього, актом перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.02.2025 № 0700-0903-1/667 встановлено, що підтвердити причину відсутності нарахування заробітної плати гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 1994 по 2000 , немає можливості, так як книги наказів на відпустки без збереження заробітної плати, за період з 1994 по 2000р., для перевірки ненадано (відсутні), тобто, оскільки існуючі недоліки є суттєвими, то відповідно і неможливо зарахувати спірний періоду роботи ОСОБА_1 до її страхового стажу на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 , та довідки від 22.11.2004 № 245і виданою ДП"Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання».

Відповідач-1 вважає, що записи в трудовій книжці позивачки не підтверджено первинними документами (актом перевірки) та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тому і немає жодних правових підстав зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 17.06.1983 по 31.10.2000 у ДП ЗВВО на підставі виключно даних трудової книжки позивача НОМЕР_3 .

23.07.2025 року від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області заперечує проти позову та вказує, що згідно наданих документів та даних персоніфікованого обліку страховий стаж позивачки становить 19 років 1 місяць 19 днів, для визначення права 20 років 2 місяці 12 днів.

Відповідно пункту 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж особи становить 19 років 1 місяць 19 днів, для визначення права 20 років 2 місяці 12 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за довідкою від 22.11.2004 № 245, виданою ДП "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання", зараховано страховий стаж згідно акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.01.2025 № 0700-0903-1/72 за розрахунково-платіжними відомостями з 1983 по 1993 роки.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 1994 по 2000, оскільки за зазначений період ОСОБА_1 в розрахунково-платіжних відомостях в переліку працюючих не значиться.

Згідно акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.02.2025 № 0700-0903-1/72 в книгах наказів відсутні накази про надання відпусток без збереження з/плати за період з 1994-2000 роки. Не працює. Підприємець.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення № 071950006034 від 31.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 . У подальшому Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перевірку первинного призначення електронної пенсійної справи №071950006034 ОСОБА_1 .

Так, при перевірці виявлено, що страховий стаж роботи заявниці на час прийняття рішення становив 31 рік 3 місяці 27 днів.

При розрахунку стажу враховано період роботи в Закарпатському машинобудівному заводі з 17.06.1983 по 13.10.2000 рр. відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .

Згідно з даними акту перевірки №0700-0903-1/72 від 13.01.2025 року зазначено, що в розрахунково-платіжних відомостях з 1994 по 2000 роки в переліку працюючих ОСОБА_1 не значиться, заробітна плата не нараховувалась. В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка Форми ОК-5) відсутня інформація про страховий стаж, а саме за періоди з роботи 01.07.2000р. по 31.10.2000.

Таким чином, за наслідками перегляду розрахунку стажу роботи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) прийнято рішення від 31.03.2025 № 071950006034 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки страховий ОСОБА_1 становить 19 років 1 місяць 19 днів, для визначення права 20 років 2 місяці 12 днів (з необхідних 31), що є недостатнім для призначення пенсії по віку.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області № 0700-0403-8/21919 від 15.04.2025 року позивачку повідомлено про безпідставність прийняття рішення про призначення пенсії за віком згідно акту перевірки №0700-0903-1/72 від 13.01.2025 року та повідомлено про необхідність відшкодування переплати.

Розпорядження про припинення виплати пенсії відповідачем не приймалося, зокрема доказів прийняття такого учасниками справи суду не надано.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 31.03.2025 № 071950006034 про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 частиною 1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ст.26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується, починаючи з 1 січня 2004 року.

До 1 січня 2004 року стаж обчислювався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 580/4885/20.

У спірний період роботи позивача діяли норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII), відповідно до частини 1 статті 56 якого, до стажу роботи зараховується робота, що виконувалась на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Із записів у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 , встановлено, що позивачка у період з 17.06.1983 року по 13.10.2000 року працювала на ДП «ЗВВО». Вказані записи внесені акуратно без виправлень, скріплені печаткою та підписом відповідальної особи.

Згідно висновків акту перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії №0700-0903-1/72 від 13.01.2025 зазначено, що за результатами перевірки довідки про стаж роботи від 22 листопада 2024 року № 245 для обчислення пенсії за період з 17.06.1983 року по 13.10.2000 року на гр. ОСОБА_2 встановлено:

- наказ на прийом на роботу № 104/к від 27.07.1983 року та наказ про звільнення з роботи № 122/к від 13.10.2000 року містяться в перевірених первинних документах;

- наказ про перевод № 201 від 26.03.1984 року, згідно перевірки наказ № 572 від 04.07.1986 року.

- накази про надання відпусти по догляду за дитиною за 1984рік та 1987 рік для перевірки ненадані.(відсутні)

Перевірено нарахування заробітної плати за період з 1983 року по 2000 рік, про що, описано в описовій частині акту.

Згідно висновків акту від 11.02.2025 №0700-0903-1/667 зазначено, що підтвердити причину відсутності нарахування заробітної плати гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 1994р. по 2000р., немає можливості так як книги наказів на відпустки без збереження заробітної плати, за період з 1994р. по 2000р., для перевірки не надано (відсутні). Пояснююча записка додається.

Суд вказує, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСШІ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трго проти Хорватії").

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність не зарахування до страхового стажу роботи позивача періодів роботи з 17.06.1983 року по 31.10.2000 року та необхідності такого зарахування.

Отже, суд, на підставі наведених вище норм права, вважає, що вказаний період роботи позивачки необхідно зарахувати до її страхового стажу.

Крім того, суд зазначає, що, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Однак, відповідачем не доведено факту недостовірності даних документів на підставі яких призначено пенсію позивачу, відтак, на думку суду, відповідач без законних підстав припинив виплату пенсії позивачу.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 31.03.2025 №071950006034 є протиправним, а тому його необхідно скасувати.

Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії є похідною від першої, а тому її необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, судовий збір у розмірі 1211,20 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, буд.10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії від 31.03.2025 №071950006034.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди її роботи з 17.06.1983 року по 31.10.2000 року ДП «ЗВВО».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області відновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 за віком з урахуванням періоду її роботи з 17.06.1983 р. по 31.10.2000 р. у ДП «ЗВВО» починаючи з моменту припинення виплати пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, буд.10, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору

Попередній документ
129587211
Наступний документ
129587213
Інформація про рішення:
№ рішення: 129587212
№ справи: 260/3339/25
Дата рішення: 18.08.2025
Дата публікації: 20.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (23.09.2025)
Дата надходження: 18.09.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій