справа № 753/17102/25
провадження № 1-кс/753/2377/25
"18" серпня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на дії та бездіяльність органів досудового розслідування Дарницького УП ГУ НП в м.Києві, Дарницької окружної прокуратури м.Києва за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР від 07.07.2015 року за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.175 КК України -
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою від 08.08.2025 року, яка ним подана до канцелярії Дарницького районного суду м.Києва 15.08.2025 року й зареєстрована за № 63264, передана судді 18.08.2025 року на дії та бездіяльність органів досудового розслідування Дарницького УП ГУ НП в м.Києві, Дарницької окружної прокуратури м.Києва за матеріалами кримінального провадження № 1201510020005810 відомості про яке внесено до ЄРДР від 07.07.2015 року за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.175 КК України, зокрема, про вручення витягу з ЄРДР, уточнення всіх відомостей про його звернення, заяв про злочини, переведення уточненого витягу з ЄРДР, вручення пам'ятки про права та обов'язки, забезпечення прав та обов'язків потерпілого, направлення на проведення експертного дослідження, залучення до слідчих дій, забезпечення долучення доказів, допит свідків, вручення всіх процесуальних документів, забезпечення безпеки заявнику, його родині, свідкам, прискорення досудового розслідування тощо.
Виходячи з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, а відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз'яснив, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював учинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого.
Проте, як вбачається з матеріалів скарги, скаржник не надав жодного належного та допустимого доказу звернення ним до правоохоронного органу із заявою від 08.08.2025 року, а саме відсутні копія такого зверненння (заяви) з відміткою про її реєстрацію в канцелярії правоохоронного органу, відтак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обставини, зазначені у скарзі.
Слідчим суддею встановлено, що в матеріалах скарги відсутні відомості, які б свідчили про вчинену бездіяльність в межах оскарження бездіяльності за скаргою (клопотанням) від 08.08.2025 року, а доводи скаржника про таку бездіяльність, будуються лише на припущенні, що є підставою для повернення такої скарги.
Зміст скарги вцілому має нечитабельний стан, викладений у спосіб, що дублює зміст скарг, які скаржником подані до Дарницького УП ГУ НП в м.Києві, Дарницької окружної прокуратури м.Києва й всім чинним депутатам Верховної ради України тощо, вислови, слова у тексті мають скорочення, абривіатури (ДУП, ДОП, КП/З тощо), які не можна зрозуміти.
Окрім того, зі змісту скарти та наданих скаржником матеріалів такої скарги вбачається, що із клопотанням від 04 грудня.2024 року скаржник звернувся 05 грудня 2024 року, проте зі скаргою на бездіяльність Дарницького УП ГУ НП у м.Києві до слідчого судді звернувся лише 08 серпня 2025 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом десятиденного строку, і питання про поновлення цього строку не порушує, докази з підтвердження поважності пропущеного строку, скаржник не надав та за відсутнсоті обґрунтування пропущеного строку, слідчий суддя не знайшов підстав для поновлення такого строку, який є надмірним, понад вісім місяців, що відповідно до п. 3 ч.2 ст. 304 КПК України є підставою для повернення такої скарги.
Так, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст.304 КПК України).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Зважаючи на встановолений факт того, що скаргу в цій частині подано заявником після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті ст. 304 КПК України, й слідчий суддя за заявою скаржника не знайшов підстав для поновлення такого строку, така скарга повертається скаржнику.
Згідно ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 369, 371 - 374 КПК України.
Згідно з приписами ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну чи часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує правового регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, подання скарги на рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування, має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із положеннями ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Так, права та свободи людини і громадянина, у відповідності до ст. 55 Конституції України, захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
В рішенні від 11 березня 2011 року у справі № 2 - рп / 2011 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого саме в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за клопотанням, слідчий суддя також враховує рішення Верховного суду України від 03 березня 2016 року по справі № 5 - 347кс15, в якому було зроблено висновок щодо застосування положень ст. 24 КПК України.
В пункті п'ятому зазначеного рішення Верховний суд України зробив висновок, що відповідно до положень статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 КПК України і передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Стаття 303 КПК України наводить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження за поданою скаргою слід відмовити.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» й керуючись п. 18 ч. 1 ст. 3, п.3 ч.2 ст.304, ч. 4 ст. 304, ст. ст. 24, 220, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність органів досудового розслідування Дарницького УП ГУ НП в м.Києві, Дарницької окружної прокуратури м.Києва за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР від 07.07.2015 року за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.175 КК України, - повернути.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.