Справа № 752/4996/25
Провадження №: 3/752/2684/25
15 серпня 2025 року cуддя Голосіївського районного суду міста Києва Вдовиченко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
02 лютого 2025 року о 22 годині 00 хвилин у м. Києві по вул. Саксаганського, 7, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджує висновок номер 000633 від 06.02.2025, огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у лікаря нарколога в закладі КНП КМНКЛ Соціотерапія за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, чим порушив п. 2.9а) ПДР України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 17.03.2025, 11.04.2025, 25.04.2025, 15.05.2025, 24.06.2025, 07.07.2025, 21.07.2025 ОСОБА_1 не з'явивлявся, регулярно до суду надходили від нього та його захисника - Бойка В.В. клопотання про відкладення, які судом були задоволені.
У судове засідання, призначене на 15.08.2025 ОСОБА_1 та його захисник Бойко В.В. вкотре не з'явивлися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, в телефонному режимі ОСОБА_1 просив перенести судовий розгляд, оскільки продовжує проходити лікування (амбулаторно).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007, «Трух проти України" (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що судом у встановленому порядку, неодноразово повідомлено про місце і час розгляду справи, вжито всі заходи щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що справа може бути розглянута за відсутності цієї особи, враховуючи наявність даних про своєчасне сповіщення про місце та час розгляду.
Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про перенесення судового розгляду, оскільки такі дії ОСОБА_1 суд визнає діями, спрямованими на свідоме затягування процесу з метою не понести відповідальність.
Таким чином, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, рівень уваги до розгляду справ такої категорії, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до суду нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки ОСОБА_1 мав достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, а також його захист здійснює адвокат Бойко В.В., який так само лише подавав клопотання про перенос судових західань, не скориставшись правом на подання аргументованих заперечень щодо складання протоколу відносно свого підзахисного, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи її розгляд, то він може її вирішити.
При цьому, основною умовою відкладення розгляду справ є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справ про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9.а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у лікаря нарколога в закладі КНП КМНКЛ Соціотерапія за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, висновок номер 000633 від 06.02.2025, результат - 4,14‰ проміле.
Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виннуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення встановлено дослідженими судом доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №244461 від 11 лютого 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.02.2025 № 000633, складеному о 22 год. 24 хв. 02.02.2025, відпвідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (4,14‰ проміле)., яким підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції, яким підтверджуються події, зазначені в протоколі.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП.
Зміст вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП у протоколі викладено у відповідності до вимог вказаної норми чинного законодавства - як: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.9а ПДР України - всі матеріали справи підтверджують викладені у ньому обставини, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О.О. Вдовиченко