Справа № 752/18618/25
Провадження №: 3/752/6662/25
15 серпня 2025 року cуддя Голосіївського районного суду міста Києва Вдовиченко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 399704 від 22.07.2025, 22 липня 2025 року о 20 годині 20 хвилин у м. Києві, по вул. Теремківська, 3, водій ОСОБА_1 , будучі причетним до ДТП, місце події залишив, чим порушив п. 2.10а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому заперечив, пояснив суду, що в той день рухався по головній дорозі по вул. Теремківська, з другорядної дороги в нього в'іхав велосипедист, після чого він зупинився, звернув увагу велосипедиста на знак "Дати дорогу", впевнившись, що на його автомобілі та у керманича велосипеду відсутні пошкодження, продовжив рух у своїх справах. Будь-яких претензій у велосипедиста не було. Повертаючись назад - звернув увагу що на місці події стоїть поліцейський автомобіль, тому зупинився і підійшов до них. В подальшому на керманича велосипедом було складено адміністративний протокол за вчинення ДТП, а на ОСОБА_1 - за залишення місця ДТП.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вислухавши ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.
Стаття 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Обов'язковою ознакою складу даного правопорушення є суб'єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно з вимогами п. 2.10а) Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі та спрямованих на умисне залишення місця вчинення ДТП суду не надано, у зв'язку з чим суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Під час судового розгляду встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст., ч. 1 ст. 184, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Вдовиченко