Справа № 700/690/25
Номер провадження 2-а/700/10/25
12 серпня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
представника позивача - адвоката Накоп'юка Я.В
представника відповідача - Котуха М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка адміністративну справу №700/690/25 провадження №2-а/700/10/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №763748 від 28.06.2025. В обґрунтування позову позивач вказує, що інспектором взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Борецьким Микитою Михайловичем притягнуто його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що 28.06.2025 о 00:25 год. позивач, нібито керуючи транспортним засобом BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись бульваром Шевченка в м. Черкаси та перетинаючи вулицю Смілянська, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора (жовтий), чим порушив п.п. 8.7.3(ґ) ПДР України, правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі. З даним рішенням позивач категорично не згідний і заперечує проти нього, так як він 28.06.2025, рухаючись в м. Черкаси не здійснював проїзд на заборонний сигнал світлофора (жовтий), оскільки не керував транспортним засобом, а був пасажиром, про що неодноразово наголошував працівникам поліції. Усупереч вищевказаному, працівниками поліції жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, надано не було. Разом з цим зазначає, якщо постанова про адміністративне правопорушення не містить посилання на технічний запис, яким здійснено фіксування порушення, такий запис не є належним доказом.
На підставі викладеного вище, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 763748 від 28.06.2025 та закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 18.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
01.08.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву разом з копіями документів та диском з відеозаписами, в якому зазначено наступне. У позовній заяві позивач зазначає, що він не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки не порушував ПДР та не керував на той час автомобілем BMW X3 (д.н.3. НОМЕР_2 ). Згідно з п. 8.7.3. ПДР, жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Окрім того, згідно із п. 8.7.3 в) ПДР, зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Тобто, «жовтому» сигналу світлофора передує «зелений миготливий» сигнал, який попереджає про його наступне увімкнення. «Зелений миготливий» сигнал світлофора працює 3 секунди (відповідно до ДСТУ 4092:2022), що також видно із відеозапису службового автомобіля «clip-3» (запис з 00 год. 25 хв. 43 сек. по 00 год. 25 хв. 46 сек.). Тобто, у водія завжди є 3 секунди для того, щоб зреагувати на майбутню зміну сигналів світлофору, врахувати дорожню обстановку і вибрати необхідну швидкість, щоб вчасно зупинитися відповідно до вимог п.8.10 ПДР. А враховуючи те, що «жовтий» сигнал світлофора горів вже 2 секунди, до моменту під'їзду позивачем до дорожньої розмітки 1.12. («стоп-лінія»), то в сукупності у позивача було 5 секунд, щоб врахувати дорожню обстановку, вибрати необхідну швидкість, зменшивши її, та вчасно зупинитися відповідно до вимог п.8.10 ПДР України. Із вищезазначеного слідує, що позивач під'їжджаючи до світлофору на перехресті повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, при увімкнені «зеленого миготливого» сигналу, який передує «жовтому», врахувати технічний стан транспортного засобу, стан дорожнього покриття, освітлення проїзної частини та розрахувати можливість зупинки у місці, визначеному п. 8.10 ПДР при увімкнені «жовтого» сигналу світлофора. Однак, позивач вищезазначених вимог ПДР не виконав, отже в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУПАП. Крім того, поліцейські після зупинки транспортного засобу BMW X3 (д.н.3. НОМЕР_3 ) помітили, що водій (як було згодом встановлено - позивач) з переднім пасажиром почали швидко мінятися місцями. Поліцейський підійшовши до правих передніх дверцят встиг зафіксувати на нагрудну бодікамеру останні рухи осіб, які пересідали. Це також зафіксовано на автомобільний відеореєстратор, де видно, що після зупинки і зняття ноги з гальма (коли погасли задні вогні сигналів гальмування) автомобіль почав активно розгойдуватися в сторони та в проміжку між передніми сидіннями видно рух тіл. При цьому, на камеру системи зовнішнього спостереження «Безпечне місто» також зафіксовано, що саме позивач сідає за кермо та починає рух, де відразу за ним від'їжджає патрульний автомобіль поліції. Під час спілкування виявилося, що у особи, на яку вказував позивач, що саме він був водієм - не виявилося ключа від автомобіля, щоб його завести та не знав де він, оскільки ключ весь час знаходився у позивача. Також, позивач періодично говорить, що «він сидів за кермом», але зрозумівши, що це суперечить його попереднім словам, відразу говорив «на пасажирському місці». Подальші слова ОСОБА_1 , що він не керував автомобілем, поліцейський розцінив, як обраний правопорушником спосіб захисту з метою уникнення від адмінвідповідальності, оскільки такі твердження у позивача спростовувалися вищенаведеними доказами. Також, твердження позивача, викладені в позовній заяві щодо того, що керував його товариш спростовуються отриманими відеозаписом з системи відеоспостереження «Безпечне місто», який додається до відзиву. На відеозаписі чітко видно, що саме ОСОБА_1 сідає за кермо: худорлява тілобудова (ектоморф), в кросівках з білими підошвами та білими полосами, і починає рух, де відразу за ним від'їжджає патрульний автомобіль поліції. При цьому, особа на яку позивач вказує як на водія, округлої тілобудови (ендоморф), з кросівками повністю темного кольору. Враховуючи викладене вище, представник відповідача Департаменту патрульної поліції просить у задоволенні позовних вимог у справі №700/690/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 763748 за ч. 2 ст. 122 КУпАП від 28.06.2025 відмовити повністю.
У судовому засідання представник позивача Накоп'юк Я.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Просив визнати недопустимим доказом відеозапис у вигляді двох останніх файлів на диску, який долучений до відзиву, оскільки цей доказ не відображений у протоколі.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Котух М.В. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених в відзиві.
З'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою серії ДП18 №763748 від 28.06.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, застосовано стягнення в межах санкції частини статті у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн за порушення вимог ПДР України.
Зі змісту постанови вбачається, що 28.06.2025 близько 00 год. 25 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВМW Х3 (д.н.з. НОМЕР_4 ) в м. Черкаси по бульв. Шевченка, проїхав перехрестя бульв. Шевченка з вул. Смілянська на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 г) ПДР України.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення представником відповідача долучено до матеріалів справи відеозаписи з бодікамер, з службового транспортного засобу та відео з системи спостереження «Безпечне місто»
Суд зазначає, що за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 року у справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Згідно п. 8.7.3. «ґ» ПДР України жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за коном передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, представником відповідача надано відеофайли, які були переглянуті в судовому засіданні та на яких зафіксовано, що позивач 28.06.2025, близько 00 год. 25 хв., керуючи автомобілем ВМW Х3 (д.н.з. НОМЕР_4 ) в м. Черкаси по бульв. Шевченка проїхав перехрестя бульв. Шевченка з вул. Смілянська на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 г) ПДР України. Доданими відеофайлами підтверджено факт руху 28.06.2025 о 00 год. 25 хв. позивачем на жовтий сигнал світлофора.
Щодо тверджень представника позивача про неналежність як доказу відеозапису із системи зовнішнього спостереження «Безпечне місто», на якому зафіксовано як позивач ОСОБА_1 сідає за кермо автомобіля BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 та розпочинає рух, то суд відхиляє ці доводи, оскільки цей відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Також, даний відеозапис повністю узгоджується з іншими відеозаписами у справі, які були створені за допомогою відео реєстратора та бодікамери поліцейського, відомості про які занесені до протоколу.
Суд також враховує, що відеозапис із системи зовнішнього спостереження «Безпечне місто» на момент винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не був в розпорядженні поліцейських, а був долучений до матеріалів справ після складання постанови, що жодним чином не вказує на його недопустимість як доказу.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Положення ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, докази, які були надані представником відповідача, підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №763748 від 28.06.2025, якою на позивача накладено штраф у розмірі 510,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.242, 243, 246, 286,293,295,297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 18.08.2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Накоп'юк Ярослав Володимирович, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_6 , а/с 555, м.Черкаси.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул.Федора Ернста,3 м.Київ, код ЄДРПОУ: 40108646.
Суддя Наталія БЕСАРАБ