Дата документу 14.08.2025Справа № 554/1910/22
Провадження № 1-кп/554/205/2025
14 серпня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42020171010000217, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України,
Відповідно до обвинувального акту від 14.03.2022 року, ОСОБА_4 обвинувачується у незакінченому замаху на шахрайство в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, щодо ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання, у якому просив:
- встановити, дослідити, перевірити зазначені у клопотання обставини, доводи та докази сторін, і з урахуванням наведених висновків ВС та практики ЄСПЛ надати належну правову оцінку та ухвалити судове рішення за наслідками розгляду клопотання на стадії розгляду;
- визнати, що у кримінальному провадженні №42020171010000217 від 24.09.2020 запит прокурора стороні захисту в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України не надавався, строк досудового розслідування не зупинявся та закінчився 27.02.2022 року;
- визнати процесуальне рішення прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 у формі постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, приняте нібито 30.12.2021 року, незаконним і таким, що грубо та істотно порушує право на захист ОСОБА_4 , як учасника кримінального провадження та права і основоположні свободи ОСОБА_4 , як людини;
- докази, отримані стороною обвинувачення після початку кримінального провадження шляхом реалізації органом досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні, згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України;
- закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На обґрунтування клопотання послався на те, що сторона обвинувачення систематично істотно, грубо порушує його права і свободи внаслідок: 1) не повідомлення під розписку ОСОБА_4 та його захисників про завершення досудового розслідування 29.12.2021; 2) ненадання доступу до матеріалів досудового розслідування, не відкриття матеріалів розслідування та ненадання запиту прокурора стороною захисту згідно вимог ст. 290 КПК України після завершення досудового розслідування 29.12.2022; 3) невиконання стороною обвинувачення ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 28.01.2022 про призначення судової технічної і судової фоноскопічної експертиз у цьому кримінальному провадженні, що є грубим порушенням вимог ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 21 КПК України, ст. 382 КК України, а також процесуального рішення заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 у формі постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 26.11.2021 (додаток 1) про проведення допиту ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , що є грубим порушенням вимог ч. 1 ст. 36, ч. 7 ст. 1 КПК України, ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» та позбавляє ОСОБА_4 права на захист, а сторону захисту права отримати докази: для доведення перед судом невинуватості ОСОБА_4 ; 4) складення затвердження обвинувального акта 14.03.2022 внаслідок здійснення уповноваженими на те суб'єктами 28.01.2022 неналежного повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри адвокату ОСОБА_4 вже після завершення досудового розслідування 29.12.2021; 5) не вручення ОСОБА_3 під розписку ОСОБА_4 копій обвинувального акта, Реєстру матеріалів досудового розслідування та оригіналу пам'ятки про процесуальні права і обов'язки обвинуваченого при переданні 15.03.20 року обвинувального акта до суду, що є грубим та істотним порушенням належної правової процедури встановленої вимогами 11.1.4 ст. 110, п. 3 ч.4 ст. 291, ст. 2 КПК України і свідчить про не набуття ОСОБА_4 процесуально: статусу обвинуваченого згідно вимог ч. ч. 2, 8 ст. 42 КПК України; реалізації органом досудового розслідування СУ ГУ НП в Полтавській області та Полтавською обласною прокуратурою своїх повноважень, у не передбачені КПК України для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні після завершення досудового розслідування 29.12.2021, а саме: прийняття прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_13 нібито 30.12.2021 процесуального рішення у формі постанови та визначення групи прокурорів (додаток 2), яким нібито було відновлено досудове розслідування після його завершення 29.12.2021; здійснення уповноваженими на те суб'єктами неналежного повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри адвокату ОСОБА_4 28.01.2022 після завершення досудового розслідування 29.12.2021; повторне прийняття старшим групи прокурорів ОСОБА_3 процесуального рішення про завершення досудового розслідування 28.01.2022; вручення старшим слідчим СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_14 28.01.2022 під розпис ОСОБА_4 повідомлення про завершення досудового розслідування нібито 28.01.2022 а не 29.12.2021; відправлення старшим слідчим СУ ГУН в Полтавській області ОСОБА_14 ОСОБА_4 Укрпоштою 14.03.20: (додаток 3) копій обвинувального акта і Реєстру матеріалів досудового розслідування ще до передання прокурором ОСОБА_3 обвинувального акта до суду 15.03.2021, що є грубим та істотним порушенням належної правової процедури встановленої вимогами ч. 1 ст. 4, ч. l ст. 5, ч. 1 ст. 28, п. 3 ст. 291, ч. 1 ст. 293 КПК України та права на захист ОСОБА_4 у цьому кримінальному проваджені.
Під час підготовчого судового засідання судом були встановлені вищезазначені обставини, але не перевірені та не дослідженні, про що свідчить зміст ухвали Октябрського районного суду м. Полтави в 19.11.2024 у справі № 554/1910/22.
Проте, у відповідності до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінально суду Верховного Суду, докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляд яким вирішується питання про відповідальність за вчинення істотно порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані; 2) приписам п. 2 ч. 3 ст. 314, п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України, якими підготовчому судовому засіданні передбачено право суду прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 4 - 8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України і розглядати клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей та документів та вчиняти інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду; 3) приписам ч. 2 ст. 372 КПК України, якими встановлено, що ухвалі зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на дока: та вимогам п. 1 ч.2 ст. 412 КПК України, якими встановлено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 ухвалою від 23.11.2021 у справі № 554/4804/21, провадженні № 1-кс/554/15742/2021 (додаток 4) продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2020171010000217, який закінчувався 26.11.2021, до дев'яти місяців, тобто до 26.02.2022 включно.
Згідно з відомостями Реєстру матеріалів досудового розслідування, у цьому кримінальному провадженні старший групи прокурорів ОСОБА_15 29.12.2021 прийняв процесуальне рішення про завершення (закінчення досудового розслідування в порядку ст.ст. 283, 290 КПК України надав письмове доручення в порядку ч. ч. 1- 3, 7, 10 ст. 290 КПК України т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_16 (додаток 5) про повідомлення ОСОБА_4 і його захисник про завершення досудового розслідування з наданням доступу до матеріалів досудового розслідування та їх відкриттям в порядку ст. 290 КПК України, яке виконане не було, оскільки ОСОБА_4 і його захисників не було повідомлено про завершення 29.12.2021 досудового розслідування під розписку, ні в цілому, а стороні захисту не було надано доступу до матеріалів досудового розслідування та не було їх відкрито згідно вимог ст. 290 КП України після завершення досудового розслідування 29.12.2021.
Крім того, у порушення до вимог ч. 6 ст. 290 КПК України стороні захисту не було надано запиту прокурора на відкриття матеріалів, що є грубим та істотним порушенням належної правової процедури з відкриття матеріалів сторонами одна одній згідно вимог ст. 290 КПК України, також змагальності сторін і права на захист ОСОБА_4 , як учасника кримінального провадження у розумінні ст. ст. 2, 20, 21, 22 КПК України ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, призвело до закінчення строку досудового розслідування 27.02.2022, оскільки за відсутності в матеріалах досудового розслідування запиту прокурора стороні захисту перебіг строку досудового розслідування не зупинявся.
У відповідності до висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 21.09.2021, справі № 756/6018/20, провадженні № 51-3832 км 21, навіть формальна наявність в матеріалах кримінального провадження запиту прокурора, прийнятого в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування у випадку відсутності доказів його направлення чи вручення стороні захисту.
Крім того, в ухвалі про призначення судового розгляду Октябрський районний суд м. Полтави не врахував та залишив поза увагою наступні обставини:
1) що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було завершене не 28.01.2022, а 29.12.2021;
2) що ухвалюючи 18.02.202 рішення про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення матеріалами досудового розслідування до 27.02.2022 включно слідчий суддя ОСОБА_8 був введений в оману стороною обвинувачення про нібито завершення досудового розслідування 28.01.2022 а не 29.12.202 та й сам вийшов за межі дев'ятимісячного строку досудового розслідування, який ним же і був встановлений, до 26.02.2022 включно;
3) що сторона захисту не змогла використати встановлений з 24.02.2022 по 27.02.2022 включно строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у зв'язку із збройною агресією проти України та введенням з 24.02.202 режиму воєнного стану на всій території України;
4) щодо завершення ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування до 27.02.2022 включно, за ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 в 18.02.2022, прокурор ОСОБА_3 ще не мав правових підстав затвердження обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, після 26.02.2022 вже їх втратив.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтвердив суду факт завершення досудового розслідування 29.12.2021, не відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту та ненадання запиту прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України, надавши при цьому cyду постанову про визначення групи прокурорів, які здійснюватиму повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 30.12.2021, яка не відповідає вимогам ст. ст. 4, 5, 9, 28, 36, 110, 283, 290 КПК України і якою нібито було відновлено досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні після його завершення 29.12.2021, пояснивши суду, що не ненадання запиту прокурора стороні захисту через те, що вважав це правом, а не обов'язком прокурора, що суперечить вимогам ст.ст. 2, 9, 20, 22, 290 КП України та обов'язку сторін на відкриття матеріалів одна одній.
Відповідно до висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.03.2020, справі № 691/1358/15-к, виникнення обов'язку у сторони захисту щодо відкриття матеріалів кримінально провадження прямо пов'язане із наявністю відповідного запиту в прокурора.
У постанові від 13.11.2018, справі № 394/1497/14-к, вказано, що відповідно до ч.6 ст. 290 КПК України сторона захисту лише за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь - які документи, речові доказ які має намір використати як докази у суді.
Згідно з відомостями Реєстру матеріалів досудового розслідування кримінальному провадженні № 42020171010000217 від 24.09.2020 після завершення досудового розслідування 29.12.2021 прокурор ОСОБА_15 не приймав процесуальні рішення з визначення групи прокурорів чи відновлення досудового розслідування, а приписами ст.ст. 36, 283, 2 КПК України після прийняття процесуального рішення про завершення досудового розслідування, взагалі не передбачено таких повноважень прокурора як: 1) відновлення досудового розслідування після його завершення; 2) здійснення повідомлення про підозру чи про зміну раніше повідомленої підозри; 3) повторного прийняття процесуального рішення про завершення досудового розслідування в одному провадженні; 4) повторного доручення слідчому на відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.
За таких обставин вважає, що, затвердження прокурором обвинувального 14.03.2022 внаслідок неналежного здійснення 28.01.2022 не уповноваженим на те суб'єктами повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри адвокату ОСОБА_4 після завершення досудового розслідування 29.12.2021 та звернення прокурором відділу Полтавської області прокуратури ОСОБА_3 з цим обвинувальним актом до Октябрського районного суду м. Полтави 15.03.2022 відбулось поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 27.02.2022.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав у ньому зазначених.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання за безпідставністю. Надав суду свої заперечення, згідно яких зазначив, що сторона захисту помилково врахувала період з 06.08.2021 року по 19.08.2021 року та з 30.12.2021 року по 19.01.2022 року (34 дні) у строк досудового розслідування, передбачений ч. 3 ст. 219 КПК України. Вважає, що строк досудового розслідування у даному провадженні закінчувався 01.04.2022 року, а не 26.02.2022 року, отже обвинувальний акт направлений до суду 15.03.2025 року в межах досудового розслідування. При цьому послався на позицію ВС у постанові від 08.11.2023 року (справа № 369/11708/19, провадження № 51-5156км23).
Суд, заслухавши позиції учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд не вбачає, оскільки обвинувальний акт отриманий судом у межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КК України.
Так, згідно ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові від 08.11.2023 року (справа № 369/11708/19, провадження № 51-5156км23) Верховний Суд вирішував, чи слід враховувати в строк досудового розслідування: 1) строк з дня постановлення слідчим суддею ухвали про скасування повідомлення про підозру до дня скасування судом апеляційної інстанції вказаної ухвали слідчого судді; 2) строк з дня постановлення ухвали апеляційного суду до дня отримання цієї ухвали прокурором.
З цієї постанови убачається таке.
Зміст ч. 3 ст. 219 КПК України чітко вказує на те, що перебіг указаного в ній строку, а також правові наслідки його порушення, передбачені абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, безпосередньо та нерозривно пов'язані з наявністю повідомлення про підозру.
Тому факт скасування слідчим суддею повідомлення про підозру очевидно має припиняти (зупиняти) перебіг указаного строку досудового розслідування. Питання лише полягає в тому, коли припиняється перебіг такого строку - з дня постановлення ухвали слідчим суддею чи з дня набрання нею законної сили.
Положеннями ч. 2 ст. 400 КПК України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали слідчого судді) було передбачено, що подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З цього слід зробити висновок, що ухвала слідчого судді підлягала негайному виконанню, не дивлячись на те, що вона не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку. А отже з дня скасування слідчим суддею повідомлення про підозру перебіг строку досудового розслідування, передбачений у ч. 3 ст. 219 КПК України зупинився.
Тим не менше, оскільки ухвала слідчого суддів була скасована в апеляційному порядку, а за змістом ч. 4 ст. 532 КПК України судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення, указаний вище строк досудового розслідування відновив свій перебіг.
Таким чином, позиція прокурора є слушною та приймається до уваги судом про те, що періоди з дня першого скасування слідчим суддею повідомлення про підозру ОСОБА_4 (06.08.2021 року) по день скасування цієї ухвали слідчого судді Полтавський апеляційним судом (19.08.2021 року) та з дня другого скасування слідчим суддею повідомлення про підозру ОСОБА_4 (30.12.2021 року) по день скасування цієї ухвали слідчого судді Полтавський апеляційним судом (19.01.2022 року) у строк досудового розслідування, передбачений ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються, загалом 34 дні.
Згідно клопотання та наданих суду матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_4 вперше повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні 27.05.2021 року, після чого строки досудового розслідування неодноразово продовжувались прокурором та судом, загалом до 9 місяців та мали закінчуватись 26.02.2022 року.
Враховуючи, що обвинувальний акт отриманий ОСОБА_17 ) районним судом міста Полтави 15.03.2025 року (т. 1 а.с. 32), а до строків досудового розслідування не включаються періоди обов'язкового виконання ухвал слідчого судді про скасування підозри ОСОБА_4 , загалом 34 дні, визначений законом строк досудового розслідування у даному провадженні не порушений, навіть якщо застосувати правові наслідки не звернення прокурора до сторони захисту про відкриття матеріалів справи.
Щодо іншої частини клопотань, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Обов'язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається слідчого та прокурора (ст. 92 КПК України).
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Питання оцінки доказів та кваліфікації дій обвинувачених, які наводяться стороною захисту, на даній стадії не вирішуються, а є прерогативою суду при вирішенні питання по суті обвинувачення в нарадчій кімнаті.
Відтак, підставність притягнення адвоката ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст.15, ч. 4 ст.190 КК України у цьому кримінальному провадженні, згідно вимог ч. 1 ст. 2 КК України встановлюються за наслідками судового розгляду, який ще не завершений. Аналогічно здійснюється і правова оцінка законності та відповідності вимогам КПК України прийнятих процесуальних рішень та здійснених процесуальних дій сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, в тому числі щодо факту ненадання запиту прокурора стороні захисту в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України; визнання незаконним постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні; відсутності повноважень у органу досудового розслідування та прокуратури, згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України.
Керуючись ст. ст. 284, 350 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Інші клопотання приєднати до матеріалів справи та вирішити за наслідками судового розгляду справи по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст складено та проголошено о 15.40 годин 18.08.2025 року.
Суддя ОСОБА_18