18.08.25 363/4143/25
18 серпня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Чіркова Г.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради про скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому, посилаючись на те, що 27 червня 2025 року постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради №50 її без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 154 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., а тому порушує питання про скасування даної постанови.
Свої вимоги мотивувала тим, що подія адміністративного правопорушення, зазначена у постанові, фактично місця не мала, а викладені в ній обставини ґрунтуються виключно на заяві ОСОБА_2 , з якою раніше виникли особисті неприязні відносини. При цьому, протокол, складено 21 травня 2025 року відносно події від 02 травня 2025 року, тобто через 19 днів після події. Сам же протокол в її присутності не складався, який їй не вручено та з яким вона не ознайомлена, копію якого не отримувала. Доводила, що матеріали справи належних, допустимих та достатніх доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б об'єктивно підтверджували факт вчинення правопорушення не містять. У постанові наведено відомості про зграєвий напад собак, що дійсності не відповідає та доказами не підтверджено, коли розгляд справи відбувся з порушенням процесуальних прав позивачки, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки її належним чином не повідомлено про час і місце розгляду справи, не забезпечено можливості надання пояснень та доказів. Крім того, відповідач посилається на пояснення осіб які не були свідками виниклої події, з якими позивачка не контактувала протягом останнього року. Постанова винесена без всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи та без належної перевірки доказів, що є порушенням вимог ст.ст. 245, 268, 285 та 289 КУпАП.
Крім того зазначила, що вигул собак 02 травня 2025 року о 18 год. 15 хв. на лузі р. Десна в с. Пірнове здійснювався нею за межами населеного пункту, на відкритій місцевості, при цьому тварини перебували на повідках та в намордниках, небезпеки не становили та шкоди людям чи іншим тваринам не заподіяли.
28 липня 2025 року ухвалою суду в справі відкрито письмове провадження та згідно вимог ст.ст. 121-123, 286 КАС України поновлено процесуальний строк для звернення до суду з цим позовом, який позивачкою пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову нею отримано 10 липня 2025 року.
12 серпня 2025 року представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги є надуманими та необґрунтованими, оскільки адміністративна комісія належним чином повідомляла позивачку про розгляд справи, однак вона ухилилася від отримання повідомлень і відвідування засідання, чим затягнула розгляд справи до спливу строків притягнення до відповідальності, коли право на ознайомлення з матеріалами справи останній забезпечено, а її клопотання про відкладення розгляду справи відхилено з підстав, що не передбачені ст. 38 КУпАП. Зазначив, що постанова винесена відповідно до вимог закону та містить всі необхідні реквізити та відомості, визначені законодавством.
15 серпня 2025 року позивачка подала відповідь на відзив, в якому наполягала на обставинах викладених у позові, заперечивши факт її належного повідомлення при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також наполягала на незаконності оскаржуваної постанови та порушені її прав на участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 27 червня 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради щодо ОСОБА_1 винесено постанову №50 та накладено адміністративне стягнення в у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 154 КУпАП, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 02 травня 2025 року о 18 год. 15 хв., перебуваючи на лузі р. Десна в с. Пірнове, порушила правила утримання тварин (собак), а саме випустила власні три великі собаки «дворової породи» на вигул без повідка, намордників та супроводу, внаслідок чого собаки зграєю накинулись на собаку ОСОБА_2 , яку та вигулювала на повідку.
В оскаржуваній постанові зазначено, що вказані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 року серія ВАД 3709707; рапортом реєстрації чергової частини, що зареєстрований в Інформаційному порталі Національної поліції України №11406 02.05.2025 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_2 від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_3 від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_4 від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_5 від 14.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_6 від 14.05.2025 року; поясненням ОСОБА_7 від 14.05.2025 року;
Відповідачем суду подано витяг з протоколу №27 від 27 червня 2025 року засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради, на якому розглядалася справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 154 КУпАП згідно протоколу серії ВАД №709707 від 21 травня 2025 року.
З цього документу судом встановлено, що під час розгляду вказаної справи клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду адміністративної справи, забезпечення права на ознайомлення з усіма матеріалами справи та вручення копій протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень по справі та перенесення дати слухання справи, задоволено частково. Зокрема, для надання ОСОБА_1 можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, своїх пояснень та доказів оголошено перерву в засіданні адміністративної комісії до 17 год. 27 червня 2025 року. В зупиненні розгляду адміністративної справи та перенесення засіданні відмовлено.
За результатами розгляду справи ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 154 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
У той же час, суд зазначає, що будь-яких інших доказів правомірності оскаржуваної постанови, зокрема тих, які в ній зазначаються на підтвердження встановлених обставин вчиненого ОСОБА_8 правопорушення, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 154 КУпАП, утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. а та b ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Згідно принципу автономного тлумачення та установленої практики ЄСПЛ поняття «кримінальне обвинувачення» має для суду автономний зміст і не залежить від його розуміння законодавства держав - учасниць Конвенції і може означати «звинувачення у вчиненні правопорушення».
Права особи на захист є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1 і 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу).
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу).
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу).
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу).
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Так, згідно протоколу №27 від 27 червня 2025 року засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради встановлено, що під час розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , будь-які свідки не допитувалися, письмові та інші докази не досліджувалися, а тільки оголошено протокол про адміністративне правопорушення, який сам по собі не може бути доказом вчинення правопорушення, а викладені в ньому обставини мають бути підтверджено належними, допустимими і достатніми доказами, що в даному випадку при розгляді справи місця не мало, коли суду вказані докази також не надано.
Саме тільки узагальнене посилання в протоколі засідання комісії на підтвердження обставин справи протоколом про адміністративне правопорушення та додатками до справи, без дослідження окремо кожного доказу, на дотримання вказаних вимог КУпАП вказувати не може і не може вважатися повним, всебічним і об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
При цьому в самій оскаржуваній постанові викладено лише перелік доказів без зазначення їх змісту та фактичних обставин, які вони підтверджують, та без будь-якого аналізу таких доказів.
Які саме фактичні обставини справи підтверджує той чи інший доказ, про що свідчать письмові пояснення свідків, який зміст кожного доказу в постанові не проаналізовано і не зазначено.
Крім того в разі оголошення перерви під час розгляду справи для надання можливості особі ознайомитися з матеріалами адміністративної справи та в разі відсутності особи на такому засіданні, вона має бути належно і своєчасно сповіщена про це, а також про місце й наступний час розгляду справи о 17 год. 27 червня 2025 року.
Оголошення перерви в засіданні до 17 год. того ж дня для надання можливості особі ознайомитися зі справою протягом години, коли розгляд справи відбувається у відсутність особи, не може призвести до реалізації нею цих прав, оскільки в цьому зв'язку щонайменше необхідно повідомити особу про це і зробити це завчасно, інакше ця перерва стає формальним перенесенням справи без завчасного сповіщення особи про наступний час засідання та без забезпечення їй реальної можливості ознайомитися зі справою та реалізувати свої права, надати пояснення та взяти участь в розгляді справи, а також призводить до розгляду справи з порушення вимог ст. 268 КУпАП.
При цьому, строк накладення адміністративного стягнення у цій справі спливав лише 02 серпня 2025 року й затягування розгляду справи з боку ОСОБА_1 місця не мало, коли її твердження про не вручення протоколу та не ознайомлення з ним відповідачем в суді не спростовано.
Так, матеріали справи не містять даних про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в присутності останньої, про його вручення особі щодо якої складено такий протокол, про відібрання пояснень з приводу зазначеного в протоколі правопорушення та про роз'яснення процесуальних прав та обов'язків, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд зазначає, що не вручення особі протоколу про адміністративне правопорушення, не ознайомлення з його змістом, не надання можливості надати пояснення слід вважати порушенням прав особи та є недотриманням вимог ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, які в ході розгляду справи комісією не усунуто.
При цьому, сам протокол серії ВАД №709707 від 21 травня 2025 року про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 154 КУпАП, як і всі матеріали, які стали підставою для його складення відповідачем суду не надано.
У той же час диспозиція ст. 154 КУпАП, є частково бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише описує загальний зміст правопорушення, а для повного визначення його певних ознак відсилає до інших галузей права, зокрема в частині правил утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигул собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164).
Конкретизований зміст бланктеної диспозиції передбачає деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Зазначаючи в оскаржуваній постанові фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, відповідач не врахував, що «дворова порода» собак не внесена до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164, і не зазначив породу собак, за вигул яких без повідків і намордників може наставити адміністративна відповідальність.
У той же час, твердження у відзиві про те, що сім'я позивачки утримує трьох великих метисів з вимогами Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164 не узгоджується та змісту оскаржуваної постанови не відповідає, в якій зазначено про «дворову породу» собак, коли до вказаного Переліку небезпечних порід собак відносяться метиси тих самих небезпечних порід собак, а не будь-яких інших, які до цього Переліку не включені.
Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №660/575/16-а від 31.01.2018 року.
Зі справи встановлено, що будь-яких доказів правомірності оскаржуваної постанови згаданих у ст. 251 КУпАП суду не надано.
Відтак належні, достатні й допустимі докази на підтвердження того, що згадане правопорушення з боку позивачки дійсно мало місце і, що вона винна у його вчиненні суду не представлено.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Беручи до уваги викладене, зі справи не можна дійти висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.
За таких обставини, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради №50 від 27 червня 2025 року не може вважатися законною, обґрунтованою та вмотивованою, а відтак підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, а тому справу щодо неї слід закрити згідно ст. 286 КАС України.
Відтак, судом встановлено підстави для задоволення позову і захисту прав позивачки.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 246, 250, 286 КАС України,
вирішив:
адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради №50 від 27 червня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 154 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діянні складу та події адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його підписання, шляхом подання апеляційної скарги.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради, знаходиться за адресою: м Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, 1, ЄДРПОУ - 04359643.
Суддя