18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 447/1954/24
провадження № 61-10040ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Новороздільська державна нотаріальна контораЛьвівської області, про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, витребування частки квартири,
встановив:
01 серпня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мамаєв Д. Ю. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте в порушення вказаної законодавчої норми до касаційної скарги не долучено документа на підтвердження сплати судового збору.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплатіпри поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осібза позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позовує захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 у липні 2024 року звернулась до суду з позовом, у якому заявила три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн.
Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження трьох вимог немайнового характеру становить 7 267, 20 грн (3 028, 00 грн * 0, 4 * 3 * 200 %).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині вимоги майнового характеру станом на дату подання позову до суду (вартість частини спірного нерухомого майна), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в цій частині.
Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом, подати належні докази на підтвердження такої вартості (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна), а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та сплатити судовий збір.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження трьох вимог немайнового характеру в сумі 7 267, 20 грн, а в частині оскарження вимоги майнового характеру за заявнику слід самостійно визначити розмір судового збору, ураховуючи вимоги пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України, та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заявиз урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна, витребувати яке просила позивач.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 липня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов