18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/4950/25
провадження № 61-202вп25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю., розглянувши питання про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця груп»,про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя надіслано до Верховного Суду для визначення підсудності.
Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року мотивована тим, що сторони у справі постійно проживають за межами України (АДРЕСА_2), тому наявні підстави, передбачені статтею 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), для передачі справи до Верховного Суду для визначення підсудності.
12 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 754/4950/25.
У визначенні підсудності слід відмовити з огляду на таке.
Згідно зі статтею 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Таким чином, за змістом вказаної законодавчої норми підсудність справ за участю громадян України визначається ухвалою судді Верховного Суду в тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі ОСОБА_1 має податкову адресу: АДРЕСА_2 (згідно з довідкою від 09 травня 2025 року, виданою начальником відділу фінансів за штатним розкладом Управління податків та митниці м. Віла-Франка-Де-Шира, Португалія). Відповідач у справі ОСОБА_2 є громадянкою України та її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановляючи ухвалу від 02 липня 2025 року, Деснянський районний суд м. Києва виходив з того, що матеріали справи свідчать про проживання сторін за кордоном, а саме, на території Португалії.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на даний час обидві сторони проживають за межами України (зокрема, копії паспортів України для виїзду за кордон з відміткою про перетин кордону України, копії посвідок на проживання сторін у Португалії з підтвердженням їх проживання за кордоном).
Верховний Суд зауважує, що долучені до матеріалів справи копія довідки про податкову адресу позивача, копія позовної заяви про розірвання шлюбу, копії розрахункових відомостей стосовно ОСОБА_1 за 2003 та 2004 роки не є безумовними доказами постійного проживання сторін за межами території України.
Також слід зазначити, що Деснянський районний суд м. Києва в ухвалі від 02 липня 2025 року вказує, що згідно з відповіддюз Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 є громадянином України тазареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте така відповідь в матеріалах справи відсутня. Більш того, перевірити, чи дійсно місце проживання позивача зареєстроване за вказаною адресою, не вбачається за можливе, оскільки до позовної заяви долучені лише копії 1 та 2 сторінок паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Крім того, посилання суду в ухвалі від 02 липня 2025 року на те, що згідно з відповіддю Державноїприкордонної служби України відповідач у справі ОСОБА_2 23липня 2022 року о 17 год 40 хв перетнула кордон з Україною в пп «Шегині»і до України не в'їжджала, є безпідставним, оскільки з наданої відповіді вбачається, що ОСОБА_2 у період з 01 лютого 2022 року по 16 червня 2025 року неодноразово в'їжджала на територію України та виїжджала за кордон. Останньою датою в'їзду на територію України у наданій відповіді вказано 27 квітня 2025 року о 03 год 09 хв на пп «Краківець», після чого дата виїзду ОСОБА_2 з території України відсутня.
Ураховуючи викладене, відсутні підстави для визначення Верховним Судом підсудності цієї справи в порядку, передбаченому статтею 29 ЦПК України.
Керуючись статтею 29 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у визначенні підсудності цивільної справи № 754/4950/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця груп»,про поділ спільного майна подружжя.
Матеріали справи № 754/4950/25 повернути до Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов