13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 554/13763/22
провадження № 61-4795св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
відповідач - Приватне підприємство «Галактика»,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Галактика» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2023 року під головуванням судді Тімошенко Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Панченка О. О., Одринської Т. В., у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Приватного підприємства «Галактика» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві,
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2022 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася з позовом, в якому просила стягнути з відповідача компенсацію за завдану їй моральну шкоду у розмірі 500 000 грн та її дитині у розмірі 500 000 грн.
В обґрунтування вимог вказувала, що 28 серпня 2021 року з її чоловіком, ОСОБА_3 відбувся нещасний випадок в результаті дії джерела підвищеної небезпеки (автомобіля «ГАЗ-3309» державний номерний знак НОМЕР_1 ) під час виконання трудових обов'язків на території Колективного підприємства «Полтавський м'ясокомбінат» (далі - КП «Полтавський м'ясокомбінат») у місті Полтава, яке орендується Приватним підприємством «Галактика» (далі - ПП «Галактика») за адресою: вул. Харчовиків, 6, м. Полтава.
Відтак вона та її дитина мають законні підстави для відшкодування моральної шкоди у разі смерті чоловіка-батька на підставі статті 1167 ЦК України. Внаслідок втрати чоловіка та батька, позивачу та її доньці завдана моральна шкода.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Октябрський районний суд м. Полтави рішенням від 17 жовтня 2023 року позов задовольнив.
Стягнув з ПП «Галактика» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.
Стягнув з ПП «Галактика» на користь неповнолітньої ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нещасний випадок з ОСОБА_3 відбувся в результаті дії джерела підвищеної небезпеки (автомобіля «ГАЗ-3309» державний номерний знак НОМЕР_1 ) під час виконання ним трудових обов'язків на території КП «Полтавський м'ясокомбінат» у м. Полтава, яке орендується ПП «Галактика» за адресою: вул. Харчовиків, 6, м. Полтава, та визнаний пов'язаним з виробництвом, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача та її дитини, які є довічними, враховуючи, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, який має позивач та дитина від загибелі батька, характер немайнових витрат, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважав, що з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 500 000 грн, з відповідача на користь неповнолітньої дитини слід стягнути моральну шкоду у розмірі 500 000 грн, оскільки цей розмір відповідає глибині і ступеню моральних страждань позивача і її дитини та є достатнім для розумного задоволення потреб потерпілих.
Полтавський апеляційний суд постановою від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ПП «Галактика» - адвоката Омельченка О. О. залишив без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2023 року залишив без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що в мотивувальній частині у пункті 7 висновку експертизи від 05 липня 2023 року та у пунктах 9-14 висновку експертизи від 07 лютого 2022 року зазначається про наявність порушень вимог техніки безпеки і водієм ОСОБА_3 .
Недотримання потерпілим ОСОБА_3 правил техніки безпеки в цьому випадку повинно враховуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
Тому, з урахуванням наявності факту недотримання потерпілим ОСОБА_3 правил техніки безпеки, суд першої інстанції, визначаючи розмір грошової компенсації в рахунок відшкодування заподіяної позивачу та її дитині смертю члена сім'ї моральної шкоди у сумі по 500 000 грн на кожного, належним чином обґрунтував своє рішення та правильно визначив розмір компенсації, враховуючи, що позивач та її дитина зазнали душевних страждань у зв'язку зі смертю батька та чоловіка, і втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, вони позбавлені можливості майнової та моральної підтримки батька та чоловіка у подальшому своєму житті, відновити попередній стан їх життя неможливо.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2024 року ПП «Галактика» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19, від 03 грудня 2018 року у справі № 210/1036/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 755/18455/17, від 13 липня 2023 року у справі № 203/2786/17, від 16 червня 2023 року у справі № 592/13643/21.
Крім того, суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме: висновок експерта від 05 липня 2023 року № 2526/23-46; висновок від 30 червня 2022 року № 177/178/1141/1142/1143.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року від представника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , - адвоката Листопад Н. А., до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Вказує, що ОСОБА_1 та її донька мають законні підстави для відшкодування моральної шкоди у разі смерті чоловіка-батька на підставі статті 1167 ЦК України, оскільки нещасний випадок з ОСОБА_3 відбувся в результаті дії джерела підвищеної небезпеки під час виконання ним трудових обов'язків.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Октябрського районного суду м. Полтави.
17 травня 2024 року цивільна справа № 554/13763/22 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, з'ясовані судами
09 вересня 2006 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 144.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Його смерть настала в результаті нещасного випадку, що підтверджується актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії від 29 вересня 2021 року, затвердженим 30 вересня 2021 року заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5
Згідно з актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії від 29 вересня 2021 року, затвердженим 30 вересня 2021 року заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5, нещасний випадок з водієм автотранспортних засобів ПП «Галактика» ОСОБА_3 стався під час виконання потерпілим трудових обов'язків, визнано пов'язаним з виробництвом.
Крім того, слідчим відділом поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження від 28 серпня 2021 року № 12021170430000781, правова кваліфікація злочину - частина друга статті 271 КК України, за фактом смерті ОСОБА_3 на території КП «Полтавський м'ясокомбінат» у м. Полтава, яке орендується ПП «Галактика» за адресою: вул. Харчовиків, 6, м. Полтава.
В рамках вказаного кримінального провадження проведено інженерно-технічну експертизу з безпеки життєдіяльності та охорони праці.
Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 05 липня 2023 року № 2526/23-46 за результатами проведення інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності та охорони праці у кримінальному провадженні від 28 серпня 2021 року № 12021170430000781.
02 серпня 2023 року слідчим відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Шмаковим В. О. на клопотання від 02 серпня 2023 року надано адвокату Листопад Н. А. дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні від 28 серпня 2021 року № 12021170430000781 у цивільній справі № 554/13763/22, а саме: висновку експерта від 05 липня 2023 року за результатами проведення інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності та охорони праці і протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 28 серпня 2021 року.
З наданого до суду висновку експерта від 05 липня 2023 року № 2526/23-46 вбачається, що перед експертом ставилися питання, зокрема: питання номер 13: «Чи стався нещасний випадок 28 серпня 2021 року з ОСОБА_3 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля ГАЗ 3309 державний номерний знак НОМЕР_1 ?», у якому експертом зроблений висновок, що «нещасний випадок
28 серпня 2021 року з ОСОБА_3 стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля ГАЗ 3309 державний номерний знак НОМЕР_1 ».
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України.
Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини «STANKOV v. BULGARIA», № 68490/01, від 12 липня 2007 року).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) вказано, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.
У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Проте умови виникнення зобов'язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України.
Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.
Такого правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).
Разом з тим постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина перша статті 160 КЗпП України).
Доказом вини власника може бути акт про нещасний випадок на виробництві.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Суди встановили, що згідно з актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії від 29 вересня 2021 року, затвердженим 30 вересня 2021 року заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5, нещасний випадок з водієм автотранспортних засобів ПП «Галактика» ОСОБА_3 стався під час виконання потерпілим трудових обов'язків, визнано пов'язаним з виробництвом.
З висновку експерта від 05 липня 2023 року № 2526/23-46 вбачається, що перед експертом ставилися питання, зокрема: питання номер 13: «Чи стався нещасний випадок 28 серпня 2021 року з ОСОБА_3 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля ГАЗ 3309 державний номерний знак НОМЕР_1 ?», у якому експертом зроблений висновок, що «нещасний випадок 28 серпня 2021 року з ОСОБА_3 стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля ГАЗ 3309 державний номерний знак НОМЕР_1 ».
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу, як дружині загиблого, та неповнолітній дитині загиблого, унаслідок нещасного випадку на виробництві працівника відповідача, завданої моральної шкоди з підстав, визначених нормами цивільного законодавства.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суди врахували вищевказані обставини, характер та обсяг душевних страждань позивача та її доньки у зв'язку зі смертю близької людини, погіршення стану їх здоров'я внаслідок пережитого стресу та зміну звичного способу життя. При цьому суди виходили із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Доводи касаційної скарги про те, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19, від 03 грудня 2018 року у справі № 210/1036/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 755/18455/17, від 13 липня 2023 року у справі № 203/2786/17, від 16 червня 2023 року у справі
№ 592/13643/21 є необґрунтованими, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах Верховного Суду щодо застосування статті 1167 ЦК України у подібних правовідносинах.
При цьому, питання щодо відшкодування шкоди, завданої смертю особи на виробництві, вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи.
Посилання в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц колегія суддів відхиляє, оскільки висновки у цій справі і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, а саме у справі № 752/17832/14-ц позивач звернувся з позовом про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і в цьому випадку суди керувались нормами статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме: висновок експерта від 05 липня 2023 року № 2526/23-46; висновок від 30 червня 2022 року № 177/178/1141/1142/1143, є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином надали оцінку зазначеним доказам і в сукупності з іншими наданими сторонами доказами, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, визначаючи розмір грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу та її дитині смертю члена сім'ї у сумі по 500 000 грн на кожного, з урахуванням недотримання потерпілим правил техніки безпеки.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Галактика» залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров