Справа № 676/2699/25
Номер провадження 2-п/676/24/25
іменем України
18 серпня 2025 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
встановив:
Представник відповідача Борщенко В.В. звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що заочним рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької № 676/2699/25 стягнуто ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 51835,61 грн. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, дане рішення суду було надіслано 20.06.2025 року та надано йому загального доступу 23.06.2025 року, з огляду на це кінцевою датою для подачі заяви про перегляд заочного рішення є 23.07.2025 року, тому просить поновити строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення, визначений у ст.284 ЦПК України. Окрім того, до суду позивачем не було надано повного реєстру прав вимоги, підписаного уповноваженими особами між АТ «Альфа-банк» та ТЗОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», яким би підтверджувалося набуття останніми прав вимоги за договором укладеним між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_2 . Також позивачем не додано до позовної заяви документа, який підтверджує факт видачі відповідачу кредитних коштів та підтвердження направлення та отримання вимоги про дострокове повернення кредиту.
ОСОБА_4 та її представник в судове засідання не з'явилися; відповідач належним чином повідомлялася про розгляд заяви, до суду 11.08.2025 року повернувся конверт з відміткою, що адресат відсутня за адресою проживання.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд заяви.
Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З вищевикладеного вбачається, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання в якому було ухвалене заочне рішення, або не надання ним відзиву, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише сукупність цих двох умов може свідчити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що 18 квітня 2025 року до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51835,61 грн. за кредитним договором №501239426 від 25.02.2020 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту 28962,63 грн.
Судом встановлено, що відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 22.04.2025 року №1310978 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідач також зазначила у своєї заяві про перегляд заочного рішення - АДРЕСА_1 .
Також, у Кредитному договорі за №501239426 від 25.02.2022 року ОСОБА_2 вказала адресу проживання АДРЕСА_1 , на підтвердження даного факту до договору долучено копію паспорта громадянки України НОМЕР_1 ОСОБА_2 , де вказано, що вона зареєстрована за вищенаведеною адресою з 02.12.1988 року.
Будь-якої іншої адреси місця проживання відповідача суду невідомо, тому виклик відповідача до суду здійснювався відповідно до процесуального законодавства за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно ст.128 ЦПК України - судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями завчасно. Із матеріалів справи вбачається, що провадження по справі було відкрито 24.04.2025 року за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Частиною 4 вказаної статті зазначено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Частиною 6 вказаної статті зазначено, що судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається на електронну адресу, або разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом встановлено, що справа надійшла до суду 18.04.2025 року, судом було призначено судові засідання на 23.05.2025 року, 19.06.2025 року, відповідач повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, в тому числі шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суді, проте до судових засідань не з'являвся, поштової кореспонденції не отримував.
Суд зазначає про те, що будь-які особи, в даному випадку відповідач повинні контролювати поштову кореспонденцію, навіть якщо фактично проживає за іншою адресою. Це пов'язано з тим, що місце реєстрації є офіційним місцем проживання, яке використовується для надсилання кореспонденції, в даному випадку судових документів. Якщо відповідач не отримує кореспонденцію через невиконання обов'язку контролювати пошту за місцем реєстрації, це може призвести до негативних наслідків, таких як пропуск судових засідань та прийняття рішення без участі відповідача.
Таким чином, судом було надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим повідомленням - копію ухвали суду про відкриття провадження по справі та позов з додатками, проте зворотні повідомлення від 06.05.2025 року, 04.06.2025 року надходили до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Статтею 131 ЦПК України передбачено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом встановлено, що в матеріалах справи є супровідний лист про направлення копії заочного рішення суду від 19.06.2025 року ОСОБА_2 за адресою, яка вказана в позовній заяві - АДРЕСА_1 , однак рішення суду повернулося «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про те, що відповідач його не отримувала.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Суд звертає увагу на те, що несвоєчасне отримання копії судового рішення, та як зазначає представник відповідача про ознайомлення з ним через Єдиний державний реєстр судових рішень, саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Представник відповідача в поданій заяві про перегляд заочного рішення вказує, що позивачем не було надано повного реєстру прав вимоги, підписаного уповноваженими особами між АТ «Альфа-банк» та ТЗОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», яким би підтверджувалося набуття останніми прав вимоги за договором укладеним між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_2 .
Однак як вбачається із матеріалів цивільної справи, відповідно до договору факторингу №3 від 20.09.2021 року акціонерне товариство «Альфа банк» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» приймає за плату належні йому права вимоги до боржників, перелік яких вказаний в додатку №1-1.
Згідно виписки з додатку до договору факторингу від 20.09.2021 року, зокрема реєстру боржників значиться ОСОБА_2 , номер кредитного договору 501239426, дата кредитного договору 25.02.2020 року, загальний залишок кредитної заборгованості 51835,61 грн., з яких 28 962,63 грн. залишок по тілу кредиту, 22872,98 грн. залишок по відсотках.
Отже, умови зазначеного договору передбачено можливість передачі права вимоги, а тому ТОВ «Еліт Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №501239426 від 25.02.2020року.
Представник відповідача посилається на той факт, що позивач не надав доказів щодо підтвердження направлення та отримання вимоги про дострокове повернення кредиту.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір №501239426 укладено 25.02.2020 року, строк кредиту 24 місяці, дата повернення кредиту 25.02.2022 року. ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості 18 квітня 2025 року, тобто після спливу строку повернення кредиту. З огляду на викладене у позивача не виникло відповідного зобов'язання про направлення відповідачу повідомлення про дострокове повернення кредиту.
У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача звертає увагу суду, що до позовної заяви не долучено документу, який підтверджує факт видачі відповідачу кредитних коштів.
Однак суд вважає, що виписка по особовому ОСОБА_5 сформовано 19.11.2024 року АТ «Сенс Банк» є належним доказом по справі, що підтверджує заборгованість за кредитним договором, обсягом наданого кредиту, заборгованості та руху коштів на рахунку. Відповідно до даної виписки 25.02.2020 року ОСОБА_2 було зараховано згідно кредитного договору №501239426 від АТ «Альфа банк» 30 000 грн. При цьому, виписка по рахунку оцінюється судом у сукупності з іншими доказами у справі. Виписка може бути доказом, первинні документи (наприклад, кредитний договір, платіжні документи, розрахунки заборгованості) також мають важливе значення для підтвердження фінансових операцій та заборгованості.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені, зокрема, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року (чинного на час проведення грошових операцій за кредитним договором).
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами).
Таким чином, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 401/9687/12 зазначено, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Аналіз судом вищевикладених обставин, а насамперед процесуальної поведінки відповідача та строків, протягом яких справа знаходилась у провадженні суду, дають підстави вважати, що сторона відповідача не проявляла інтересу до позову, а тому справу було розглянуто у заочному порядку.
У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та його обґрунтуванням.
Суд роз'яснює заявнику, що ч. 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 284-289 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя І.О. Пилипенко