Справа №676/4339/25
Номер провадження 2-а/676/119/25
18 серпня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі
головуючої судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Антонюк І.В. звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 0767 від 29.04.2025 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. та закриття провадження в адміністративній справі.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що його довіритель ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-облікові дані ним оновлені вчасно, у розшуку не перебував.
Згідно реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 проживає за зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1
22.04.2025 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом юстиції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 0767 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 29.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в каб. № 12 по
АДРЕСА_2 протоколі зазначено, що14.01.2005 року ОСОБА_1 за наявною в реєстрі «Оберіг» адресою місця проживання: АДРЕСА_3 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим повідомленням з рекомендованим повідомленням про вручення з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610223351010 було відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 24.01.2025 року. До ІНФОРМАЦІЯ_2 повернулось рекомендоване поштове відправлення, як не вручене. Відповідно до відстеження на сайті трекінгу поштових відправлень Укрпошти та довідки Ф.20 «Про причини повернення» причина повернення вказана: «Відсутність адресата за вказаною адресою». Відповідно ОСОБА_1 за повісткою не з'явився чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст.22 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року.
В подальшому, 29.04.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс постанову № 0767 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Із зазначеною постановою не погоджується і вважає, що наведені обставини не відповідають дійсності, підстави для притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП відсутні, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про наявність повістки, адже вона повістка направлена на помилкову адресу: АДРЕСА_3 , замість актуальної адреси проживання та реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , тому не отримував смс- чи письмових сповіщень від пошти про надходження на адресу його місця реєстрації/проживання відправлень від ТЦК та СП.
Наявні розбіжності в адресі реєстрації та проживання ОСОБА_1 , ставлять під сумніви правомірність складання протоколу, оскільки, вочевидь, повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 була надіслана на невірну адресу і тому про неї Позивач не міг дізнатись. Рахом із цим, тривалий час, у період з січня по кінець квітня 2025 року позивач знаходився у м. Києві та займався лікуванням неповнолітнього сина, а тому періодично був відсутній за адресою свого місця проживання та ніяк не міг знати, що про направлення повістки про явку до ТЦК та СП.
Про зазначену повістку ОСОБА_1 дізнався ввід працівників поштового відділення, отримуючи іншу кореспонденцію. З огляду на викладене, просить суд постанову № 0767 від 29.04.2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП визнати неправомірною, скасувати її та закриття провадження в адміністративній справі.
Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Антощук І.В. в судове засідання не явилися, направили суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують і просить задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
22.04.2025 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом юстиції ОСОБА_3 складено протокол № 0767 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 29.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в каб. № 12 по АДРЕСА_2
Згідно вказаного протоколу, 14.01.2005 року ОСОБА_1 , за наявною в реєстрі «Оберіг» адресою місця проживання: АДРЕСА_3 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим повідомленням з рекомендованим повідомленням про вручення з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610223351010 відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 24.01.2025 року. До ІНФОРМАЦІЯ_2 повернулось рекомендоване поштове відправлення, як не вручене. Відповідно до відстеження на сайті трекінгу поштових відправлень Укрпошти та довідки Ф.20 «Про причини повернення» причина повернення вказана: «Відсутність адресата за вказаною адресою». Відповідно ОСОБА_1 за повісткою не з'явився чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст.22 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року.
29.04.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 0767 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не прибув 14.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно повістки № 1939542.
Так, на думку відповідача, своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року.
З врахуванням наведеного, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_2 дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Так, згідно з копією військово-облікового документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Резер + є військовозобов'язаним, адреса місця проживання якого зазначена: АДРЕСА_1 .
Так, судом встановлено, що повістка № 1939542 про явку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 24.01.2025 року відправлена за адресою: АДРЕСА_3 засобами поштового зв'язку, натомість адреса його реєстрації та проживання, яка зазначена останнім в застосунку «Резерв +»: АДРЕСА_1 .
Факт отримання повістки позивачем заперечується, останній зазначає, що повістка від ТЦК за його адресою зареєстрованого місця проживання не надходила, місце проживання він не змінював, про що свідчать скріншоти із застосунку «Резерв +» при оновлені даних.
Відповідач проігнорував той факт, що повістку № 1939542 про явку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 год. 24.01.2025 року, позивач не отримував, оскільки вона направлена за іншою адресою.
Відповідач відзив на позов не подав, жодних доказ на спростування чи підтвердження обставин, наведених в позові не надав.
Відповідно до п.п.1, 8 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ч.ч.2,3 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування (далі ТЦК) про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану Україні» від 24.02.2022 року у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено та який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року.
Згідно з пунктом 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:1) у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні (І) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Згідно із ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
В розумінні ч.10 ст.187 ЦПК України місцем проживання особи вважається її зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно п.5-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Реєстру вноситься така інформація про особу: відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
Згідно з п.73 Порядку інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку.
П.86 Порядку передбачено, що у разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв'язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п.101 Порядку у разі невручення рекомендованого листа з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга», такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в п.п.81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Таким чином, положеннями вказаного Порядку визначено, зокрема, процедуру оповіщення.
Водночас суд враховує, що позивач заперечує факт його оповіщення, у зв'язку з тим, що повістку було направлено ТЦК не за адресою його зареєстрованого місця проживання, інформація щодо зміни якого була ним підтверджена при оновленні даних у електронному застосунку «Резерв +».
Згідно зі ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені ст.7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до ст.14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», віком до 60 років.
Ч.3 ст.14 цього Закону передбачено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, повістку було автоматично згенеровано електронною базою за помилковою адресою, однак позивач, в силу приписів закону, не несе відповідальність за некоректну роботу відповідних реєстрів.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (п.4 ч.3 ст.2 КАС України). Водночас відповідач не надав суду відзиву на позов.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК (докази надсилання повідомлення, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо). Однак жодного доказу щодо належного оповіщення позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 направлялось клопотання про закриття провадження справи із вказаних вище підстав, що отримано останнім 29.04.2025 року, однак зазначене виявилось безрезультатним.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень п.4 ч.3 ст.2, ч.2 ст.77 та ч.4 ст.159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав, а неподання останнім відзиву на позов без поважних причин у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
З урахуванням вимог ст.139 КАС України та задоволенням позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.
Позивачем понесено документально підтверджені витрати за сплату судового збору, тому з відповідача на користь позивача, слід стягнути судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.2, 5, 48, 77, 243, 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 № 0767 від 29.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кам'янець -Подільського міськрайонного суду Л.М. Гладій