Справа № 727/9594/25
Провадження № 2/727/2338/25
про залишення позовної заяви без руху
18 серпня 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суд м. Чернівців Дубець О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки. Так позивач просить суд:
-Виділити у натурі 5/12 часток житлового будинку літ. А разом з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 - загальною площею 64,40 м.кв, в тому числі, три житлові кімнати площею 42,10 м.кв, а саме: 1-3 житлова кімната площею 17,90 м.кв, 1-4 житлова кімната площею 14,20 м.кв, 1-5 санвузол площею 3,30 м.кв, 1-6 коридор площею 3,40 м.кв, 1-7 кухня площею 10,30 м.кв, 1-8 коридор площею 5,30 м.кв, 1-9 житлова кімната площею 10,00 м.кв, сарай літ. В, вбиральня літ. Г, огорожа № 2-3, криниця № 4, вигрібна яма № 5, згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_4
-Припинити ОСОБА_1 право спільної часткової власності на виділене йому в натурі майно в будинковолодінні АДРЕСА_1 .
Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вивчивши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами суд вважає, що вона не може бути прийнята до розгляду, як така що містить недоліки, зокрема.
Пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).
З урахуванням наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Позивачем заявлена вимога про виділ йому в натурі частки нерухомого майна. Разом з тим з позовної зави та доданих до неї документів не можливо визначити ціну позову станом на день його подання, оскільки неможливо встановити дійсну вартість частки спірного нерухомого майна, яку позивач просить виділити в натурі зі спільної часткової власності.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).
Суд зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 не містить інформації про вартість спірного майна в національній валюті (орієнтовну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовних вимог, пов'язаних з визнанням права власності на самостійно складений причіп.
За таких обставин вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_5 залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 175, 176, 177, 184, 185, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: https://court.gov/ua/sud2414.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дубець О.С.