15.08.2025 Єдиний унікальний номер 205/17039/24
1-кп/205/232/25
15 серпня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024046690000253 від 03.05.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України судимості не має.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_8
законного представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
29.04.2024 близько 18 години 30 хвилин (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 , проходив повз буд.11 вул. Кедрова, що у м. Дніпро, де у останнього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що буде супроводжуватися особливою зухвалістю.
Усвідомлюючи, що він знаходяться у громадському місці, де присутні сторонні особи реалізовуючи свій вищевказаний кримінально-протиправний умисел, перебуваючи за вищевказаною адресою, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно, безпричинно та з особливою зухвалістю, що виразилась в тому, що ОСОБА_3 ігноруючи встановлені в суспільстві норми моралі і поведінки з метою пошкодження майна та нанесення тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань підійшов до автомобілю марки Mercedes-Benz державний номер реєстрації НОМЕР_1 , де за водійським кріслом в той час перебував ОСОБА_8 , та виражаючись нецензурною лайкою, схопив останнього своєю лівою рукою за шию та почав душити, а своєю правою рукою взяв його за ліву руку та почав витягувати з транспортного засобу. Далі ОСОБА_3 перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_8 , схопив своєю лівою рукою ОСОБА_8 за праву руку та своєю правою рукою зжатою у кулак наніс останньому не менше двох ударів у область обличчя, тим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження згідно висновку експерта №1432e від 20.05.2024 у вигляді: двох саден - в проекції 10-го грудного хребця, по задній поверхні правого передпліччя на межі середньої та верхньої третини; ледве помітного синця - по задній поверхні правого передпліччя по ліктьовому краю.
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.
Після цього, ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, спрямованого на грубе порушення громадського порядку, ігноруючи правила поведінки у суспільстві перебуваючи поблизу буд.11 вул. Кедрова, що у м. Дніпро, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно та з особливою зухвалістю, взявши до рук з землі каміння, почав кидати його у транспортний засіб «Daewoo Nexia» державний номер реєстрації НОМЕР_2 , який в той час перебував припаркованим на узбіччі дороги поблизу вищевказаного будинку, тим самим пошкодив його лобове скло, завдавши матеріальної шкоди на суму 3000 гривень. Крім цього, діючи умисно та з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до мотоциклу державний номер реєстрації НОМЕР_3 , який перебував поблизу вище вказаного автомобілю та перевернув його, тим самим пошкодив задню фару та гальмівну ручку.
В подальшому, ОСОБА_3 не зупиняючись на досягнутому, реалізуючи свій кримінально - протиправний умисел, з мотивів явної неповаги до суспільства, повернувся до транспортного засобу марки Mercedes-Benz державний номер реєстрації НОМЕР_1 почав бити по ньому кулаками рук та схопивши передні водійські двері, вивернув їх, пошкодивши при цьому пластикове кріплення дзеркала, нижню частину лівого крила вище вказаного автомобілю.
2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.
3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 . Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України не визнав та пояснив, що 29.04.2024 року близько 18.00 год. він вийшов на вулицю подивитися на дитячому майданчику де гуляє його дитина. Він пішов у бік дитячого майданчику по АДРЕСА_4 в напрямку, де проживає родина ОСОБА_13. Під час руху він несподівано відчув удар по голові ззаду і втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, він був увесь у крові, біля нього були працівники поліції і дві жінки - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після цього його свідомість була нечітка, його посадили до службового автомобіля поліції, де він знову втратив свідомість. Коли він прийшов до тями в автомобілі поліцейських, останні висадили його на вулиці Красноармійській. Потім він пішки пішов на свою колишню роботу де зустрів знайомого охоронця, у якого позичив 40 гривень на проїзд. Далі, він пішов до газової заправки «Восток-ГАЗ» де йому стало зле і працівники заправки викликали швидку медичну допомогу. По приїзду, лікарі швидкої допомоги поставили йому ін'єкцію ліків та обробили рани і поїхали. Після цього він пішки пішов додому, прийшов додому близько 4.00 год. Наступного дня до нього прийшов син ОСОБА_12 і вдарив його по шиї та вибив два зуби, після цього пішов. З приводу отриманих тілесних ушкоджень він мав намір звернутися до лікарів за медичною допомогою і отримав від сімейного лікаря направлення на прийом до лікаря невропатолога, проте на прийом не зміг потрапити, оскільки не було талонів.
Окрім того, ОСОБА_3 не заперечував вчинення ним дій, які викладені в обвинувальному акті, проте зазначав, що не пам'ятає цих подій і вважає, що він в цей час перебував у несвідомому стані, пов'язаному з отриманням ним черепно-мозкової травми.
Під час судових дебатів та проголошення останнього слова ОСОБА_3 приніс вибачення потерпілому і пообіцяв не вчиняти в майбутньому подібних дій та відшкодувати заподіяну шкоду.
Інші досліджені судом докази.
Незважаючи на повне не визнання ОСОБА_3 своєї вини в межах пред'явленого обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у повній мірі підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні наступних доказів.
Показання потерпілого ОСОБА_8 . Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 29.04.2024 року в 18.30 він перебував біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 на вулиці біля двору де займався ремонтом автомобіля Мерседес Віто, який належить його батькові. Безпосередньо він перебував на передньому водійському сидінні зазначеного автомобіля. В цей момент він побачив раніше знайомого йому сусіда ОСОБА_3 , який йшов на зустріч до нього. Коли ОСОБА_3 наблизився до нього, то почав висловлюватися нецензурною лайкою та став вимагати, щоб він, ОСОБА_8 , вийшов до нього з автомобіля, не пояснюючи причин своєї поведінки та вимог. Потім ОСОБА_3 підбіг ближче, відштовхнув двері автомобіля і спробував нанести удар, хапався за руки, а потім схопив його, ОСОБА_8 , за шию. Потім він схопив його за праву руку своєю лівою рукою, а правою почав наносити удари у обличчя. Після цього він, ОСОБА_8 , вибіг з автомобіля та забіжав за нього. ОСОБА_3 знову підійшов до нього і пробував схопити та вдарити, проте він, ОСОБА_8 , відштовхнув ОСОБА_3 переліз через паркан свого подвір'я, щоб сховатися у дворі. В цей час ОСОБА_3 почав відламувати водійські двері автомобіля Мерседс Віта, зокрема вивертати їх у протилежний бік, чим пошкодив їх. Далі, у двір вийшла його бабуся ОСОБА_10 . Побачивши її ОСОБА_3 вибив хвіртку і забіг на їх подвір'я.
Перебуваючи на подвір'ї він перевернув належний йому, ОСОБА_8 мотоцикл, який стояв у подвір'ї. Далі, ОСОБА_3 штовхнув його бабусі, ОСОБА_13 та вдарив її по голові, від чого вона впала на землю. Після цього він, ОСОБА_8 вигнав ОСОБА_3 з подвір'я.
Коли ОСОБА_3 вийшов з повір'я на дорогу, в цей момент на вулиці перебували сусіди - ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . ОСОБА_3 почав піднімати з землі каміння та кидати їх в бік автомобіля «Део Нексія», який також належить його батькові. Також ОСОБА_3 кидав каміння і в його сторону. Сусід ОСОБА_14 намагався заспокоїти ОСОБА_3 проте останній на нього не реагував і висловлювався нецензурною лайкою. В подальшому він, ОСОБА_8 разом з сусідом ОСОБА_15 скрутили ОСОБА_3 , чим фактично припинили його хуліганські дії. Потім хтось з сусідів виклав поліцію.
Окрім того потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_3 знає як сусіда, який проживає на сусідній вулиці, але з ним та з його дітьми він не спілкується, конфліктів з ним до цього не мав. Причини його поведінки пояснити не може, припускає, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього було чутно характерний запах алкоголю. Іншого пояснення його хуліганської поведінки надати не може. Також потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що після подій ОСОБА_3 до нього та його родини не звертався, вибачень не приносив, заподіяної шкоди не усунув, відшкодування заподіяних збитків не пропонував.
Показання свідків.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_3 знає давно, він проживає на сусідній вулиці. Потерпілий ОСОБА_8 приходиться їй рідним онуком, вони проживають спільно.
По суті обставин кримінального провадження ОСОБА_13 пояснила, що 29.04.2024 року в другій половині дня вона перебувала вдома, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Її онук ОСОБА_8 в цей перебував на вулиці біля подвір'я і займався ремонтом автомобіля Мерседес Віто, який належить її синові, ОСОБА_16 , який зник без вісті під час виконання військового обов'язку. Перебуваючи в будинку вона почула звук металевого удару. Колив вона вийшла з будинку, побачила, що на в напрямку до подвір'я біжить її онук ОСОБА_8 і кричить, що на нього напали. Після цього вона побачила ОСОБА_3 , який без дозволу вибив хвіртку її подвір'я і зайшов на його територію. Перебуваючи на території подвір'я він, ОСОБА_3 , вдарив її кулаком в обличчя від чого вона впала на землю. ЇЇ онук ОСОБА_8 підбіг до неї і почав піднімати її з землі. В цей момент ОСОБА_3 вдарив рукою та ногою по мотоциклу, який стояв на подвір'ї, від чого мотоцикл впав на землю і пошкодився. Потім ОСОБА_3 ще раз вдарив її кулаком в обличчя і вийшов з території подвір'я на вулицю. Вона набрала у відро воду і облила ОСОБА_3 , щоб він прийшов в себе і заспокоївся. Проте останній продовжував на вулиці вчиняти неадекватні дії, бив ногами по автомобілю «Део Нексія», який також належить її синові, а потім став кидати каміння в цей автомобіль, розбивши лобове скло. Далі на вулицю вийшла їх сусідка ОСОБА_17 , яка почала заспокоювати ОСОБА_3 , а через деякий час приїхали працівники поліції. Після приїзду поліцейських вона повернулася у двір.
Також свідок ОСОБА_13 зазначила, що з ОСОБА_3 у неї та членів її сім'ї конфліктів не було. Крім того, на її думку ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього було відчутно характерний запах алкоголю. Також свідок ОСОБА_13 пояснила, що від ударів ОСОБА_3 їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців та забоїв на обличчі, проте вона не зверталася з заявами до поліції і не проходила медичного освідування тілесних ушкоджень, оскільки наступного дня 30.04.2024 року в неї був день народження і заздалегідь було заплановано святкування та запрошені гості, тому вона вирішила цим питанням не займатися, щоб не псувати свято собі і близьким.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що в кінці квітня 2024 року, точного числа не пам'ятає, приблизно о 18.00 год. він вийшов зі свого дому ( АДРЕСА_2 ) і йшов до свого гаражу по цій же вулиці. Потім, він вигнав з гаража свою автівку і в цей час почув голосні крики по вулиці. Далі він побачив, як біля автомобіля Мерседес Віта стояв чоловік, який бив кулаками по задньому склу вказаного автомобіля і кричав. Потім він впізнав цього чоловіка, яким виявився ОСОБА_3 , який проживає на сусідній вулиці. Далі, ОСОБА_3 підійшов до водійських дверей автомобіля Мерседес Віто і почав виламувати їх, після цього обійшов автомобіль з іншого боку, підняв з землі каміння та почав кидати в автомобіль. Далі, з подвір'я вибіг його сусід ОСОБА_8 і намагався зупинити ОСОБА_3 і відштовхнув його двома руками. Після цього він, ОСОБА_18 поїхав по своїм справам.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснила що обвинуваченого ОСОБА_20 знає, оскільки він проживає на сусідній вулиці.
29.04.2024 року у вечірній час вона перебувала у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 . Вона почула крики на вулиці і вийшла з будинку на вулицю. Там вона побачила ОСОБА_3 , який виходив з подвір'я родини ОСОБА_21 , яке розташовано навпроти її двору. ОСОБА_3 кричав, голосно висловлювався нецензурною лайкою. Далі він взяв з землі каміння і почав кидати на легковий автомобіль, який належить родині ОСОБА_21 . Вона, ОСОБА_19 , підійшла до ОСОБА_3 і зробила йому зауваження за його поведінку. В цей момент зі свого подвір'я вийшла ОСОБА_10 і ОСОБА_3 вдарив її рукою по обличчю, після чого ОСОБА_10 його штовхнула і він впав на землю. Через певний час приїхали поліцейські і вона, ОСОБА_19 їм надавала пояснення по суті ситуації.
Окрім того свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона особисто не бачила як ОСОБА_3 бив ОСОБА_22 і не бачила, що відбувалося у дворі родини ОСОБА_21 . При цьому, вона бачила, що посеред двора родини ОСОБА_21 лежав їх мотоцикл так, наче хтось його кинув. Також ОСОБА_19 зазначила, що знає ОСОБА_3 багато років з його дитинства. Охарактеризувала його таким, що може проявляти агресивну поведінку у стані сп'яніння.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_3 . 29.04.2024 року у вечері вона була вдома і почула на вулиці крики. Вона вийшла на вулицю і побачила свою сусідку ОСОБА_10 , яка виходила зі свого двору, а також раніше знайомого їй ОСОБА_3 , який штовхнув ОСОБА_24 в районі плеча, від чого остання впала на землю і вдарилася о каміння. Потім ОСОБА_3 вийшов з повір'я ОСОБА_21 на вулицю і почав виламувати двері в автомобілі Мерседес, який належить синові ОСОБА_12 . Далі її погукали діти і вона повернулася в будинок і подальший розвиток подій не бачила.
Окрім того свідок ОСОБА_23 зазначила, що ОСОБА_3 демонстрував неадекватну поведінку, робив різки рухи, висловлювався нецензурною лайкою, його очі були невиразні. При цьому, вона не бачила на ньому слідів крові чи інших тілесних ушкоджень.
Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 надали в судовому засіданні аналогічні та відповідні покази, в яких повідомили, що вони, будучи працівниками патрульної поліції, перебуваючи у спільному екіпажі на чергуванні, 29.04.2024 року у вечірній час отримали виклик на вулицю Кедрову з поміткою «хуліганство». Прибувши на адресу виклику вони виявили гр. ОСОБА_3 , який перебував у нетверезому стані, висловлювався нецензурною лайкою в бік перехожих та поліцейських. Зокрема, ОСОБА_3 висловлював погрози фізичної розправи. На місці події перебували місцеві жителі, зокрема ОСОБА_13 та її онук ОСОБА_8 , які повідомили, що ОСОБА_3 наніс їм тілесні ушкодження та кидав каміння в бік їх транспортних засобів. Ними була викликана слідчо-оперативна група, які після прибуття на місце подій оформлювали матеріали. Що далі відбувалося на місці події вони не бачили, оскільки після прибуття слідчо-оперативної групи вони поїхали на інші виклики. Окрім того, свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 зазначили, що ОСОБА_3 , з огляду на його поведінку та характерний запах алкоголю від нього, перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Проте ознак тілесних ушкоджень, крові, забоїв тощо на ньому видно не було.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді оперуповноваженого СКР ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області. 29.04.2024 року він перебував на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи. В складі СОГ він прибув на вул. Кедрову на виклик з поміткою «хуліганство». На місці виклику вже перебували працівники патрульної поліції та обвинувачений ОСОБА_3 . Після первинного з'ясування обставин подій та встановлення осіб слідча Сокіл, яка була з ним у складі СОГ, прийняла заяву від потерпілих та провела огляд місця події. В подальшому ОСОБА_3 був доставлений на службовому автомобілі патрульної поліції до приміщення ВП № 1 ДРУП № 1 (вул. Павлвова 3/5). Однак він, ОСОБА_27 , до відділення поліції не поїхав, адже був задіяний на відпрацюванні подальших викликів. Хто працював з ОСОБА_3 у відділі поліції, які вчинялися процесуальні дії тощо він не знає.
При цьому, свідок ОСОБА_27 в ході допиту в судовому засіданні зазначив, що на його думку ОСОБА_3 був у стані сильного алкогольного сп'яніння, адже від нього був характерний запах алкоголю, у нього була невиразна мова, порушення координації рухів, однак від давав відносно адекватні та послідовні пояснення. Разом з цим свідок ОСОБА_27 зазначив, що ознак тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 не було, сам ОСОБА_3 не заявляв про спричинення йому тілесних ушкоджень та не повідомляв про напад на нього тощо.
Оцінюючи покази вищезазначених свідків, суд знаходить їх об'єктивними та достовірними, оскільки повідомлені в цих показах відомості узгоджуються з іншими дослідженими в ході судового розгляду доказами, а у сукупності утворюють єдину логічну та послідовну картину перебігу подій кримінального правопорушення, за обставин, викладених в обвинувальному акті. Підстав для сумніву у правдивості та об'єктивності показів зазначених свідків у суду також не виникає.
Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29.04.2024 року, згідно якої ОСОБА_9 , просить прийняти міри до її сусіда ОСОБА_28 , який 29.04.2024 року о 18:30, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , спричинив фізичного болю її сину ОСОБА_8 , та зафіксувати факт пошкодження автомобіля Mercedes-Benz державний номер реєстрації НОМЕР_1 , «Daewoo Nexia» державний номер реєстрації НОМЕР_4 .
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.05.2024 року, згідно якої ОСОБА_8 , просить прийняти міри до ОСОБА_3 , який 29.04.2024 року о 18:30, перебуваючи за адресою м. Дніпро вул. Кедрова біля буд. 11, спричинив заявнику фізичного болю.
-протоколом огляду місця події від 29.04.2024 року з фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою м. Дніпро вул. Кедрова біля буд. 11, де знаходився автомобіль «Daewoo Nexia» державний номер реєстрації НОМЕР_4 , вході візуального огляду у транспортного засобу пошкоджено лобове скло, а саме дві вм'ятини від яких пішли тріщини, на транспортному засобі Mercedes-Benz державний номер реєстрації НОМЕР_1 тріснута панель чорного кольору, де знаходиться бокове ліве дзеркало, пошкоджено водійські двері, над фарою вигин.
-висновком судово-медичного експерта №1238 від 30.04.2024 року, згідно якого на основі судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_8 , у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця та садна на правому передпліччі, садна на тулубі, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина яких при ударі об такий (такі), можливо в термін, на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.05.2024 року, за участю потерпілого ОСОБА_8 , у присутності двох понятих, в ході якого ОСОБА_8 пояснив механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, та хуліганських дій ОСОБА_29 що мало місце 29.04.2024 року біля буд. АДРЕСА_2 ;
-висновком експерта №1432е від 20.05.2024 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох саден - в проекції 10-го грудного хребця, по задній поверхні правого передпліччя на межі середньої та верхньої третини; ледве помітного синця - по задній поверхні правого передпліччя по ліктьовому краю. Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), частина яких при ударі об такий (такі). Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися не менш як від двох механічних дій тупого твердого предмету (предметів), частина яких можливо при ударі об такий (такі). Враховуючи характер, локалізацію (тілесні ушкодження розташовані по різним анатомічним лініям та областям) та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення їх при одномоментному падінні з висоти власного зросту. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння (садна з червоним підсохлим дном нижче рівня оточуючої шкіри, синець ледве помітний, синюшного кольору з червоним відтінком, без чітких меж) виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися в термін 1-1,5 доби до моменту огляду, тобто і в термін на який вказує обстежений та дізнавач у постанові. Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_8 , в область правого передпліччя не суперечать механізму їх утворення, на який указує останній у ході слідчого експерименту.
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_23 , серед осіб зображених на фото впізнала особу під №1, як особу яка 29.04.2024 року, близько 18:30 години, за адресою. АДРЕСА_2 вчиняла неправомірні дії. Згідно інформаційної довідки до протоколу особа під №1 ОСОБА_3 ;
-протоколом огляду предмету від 22.11.2024 року, згідно якого в присутності потерпілої ОСОБА_9 , було оглянуто DVD-R диск, 4.7 GB 16 X 120 MIN, при відтворенні відеозапису встановлено, що на ньому зображено автомобіль бірюзового кольору, марки «Mercedes - Benz». д.н.з. НОМЕР_1 , навколо транспортного засобу знаходиться троє людей, а саме хлопець одягнутий в чорну футболку, спортивні чорні штани з білими вставками та чорно - білі кросівки, останній своєю правою рукою замахується в бік чоловіка, котрий одягнутий в чорний светр, сірі штани та чорні капці, та забігає за транспортний засіб. Чоловік одягнутий в чорний светр, сірі штани та чорні капці нахиляється до землі та бере з підлоги каміння. Також, на відео видно, що із-за вищевказаного автомобіля зі сторони капоту виходить жінка одягнута в блакитну кофту, чорні штани та взуття темного кольору, остання йде в напрямку чоловіка одягнутого в чорну кофту, сірі штани та щось йому викрикує.
-переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з файлу з долученого до матеріалів справи оптичного носія DVD-R диск, 4.7 GB 16 X 120 MIN, при відтворенні якого встановлено, що на ньому зображено автомобіль бірюзового кольору, марки «Mercedes - Benz». д.н.з. НОМЕР_1 , навколо транспортного засобу знаходиться троє людей, а саме хлопець одягнутий в чорну футболку, спортивні чорні штани з білими вставками та чорно - білі кросівки, останній своєю правою рукою замахується в бік чоловіка, котрий одягнутий в чорний светр, сірі штани та чорні капці, та забігає за транспортний засіб. Чоловік одягнутий в чорний светр, сірі штани та чорні капці нахиляється до землі та бере з підлоги каміння. Також, на відео видно, що із-за вищевказаного автомобіля зі сторони капоту виходить жінка одягнута в блакитну кофту, чорні штани та взуття темного кольору, остання йде в напрямку чоловіка одягнутого в чорну кофту, сірі штани та щось йому викрикує. Під час перегляду відеозапису в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що саме він зображений на цьому відеозаписі, одягнутий в чорний светр, сірі штани та чорні капці, проте вказав, що не пам'ятає цих подій;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_18 , серед осіб зображених на фото впізнав особу під №2, як особу яка 29.04.2024 року, близько 18:30 години, за адресою. АДРЕСА_2 вчиняла неправомірні хуліганські дії. Згідно інформаційної довідки до протоколу особа під №2 ОСОБА_3 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 , серед осіб зображених на фото впізнала особу під №3, як особу яка 29.04.2024 року, близько 18:30 години, за адресою. АДРЕСА_2 вчиняла неправомірні хуліганські дії. Згідно інформаційної довідки до протоколу особа під №3 ОСОБА_3 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2024 року, за участю свідка ОСОБА_18 , у присутності двох понятих, в ході якого ОСОБА_18 пояснив та показав події що мали місце 29.04.2024 року біля буд. АДРЕСА_2 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2024 року, за участю свідка ОСОБА_19 , у присутності двох понятих, в ході якого ОСОБА_19 пояснила та показала події що мали місце 29.04.2024 року біля буд. АДРЕСА_2 .
За клопотання сторони захисту в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 .
Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні пояснила, що вона з обвинуваченим ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі, спільно проживає, має спільних дітей. 29.04.2024 року близько 19.00 год. вона поверталася з роботи додому і біля дитячого майданчика на АДРЕСА_4 вона побачила свого чоловіка ОСОБА_34 , який сидів на землі, обличчя у нього було в крові, навколо було багато людей. Потім, працівники патрульної поліції посадили ОСОБА_3 в службовий автомобіль і увезли. На місці подій їй повідомили, що її чоловік ОСОБА_3 напився і будучи у стані алкогольного сп'яніння побив мотоцикл та автомобіль. Додому її чоловік ОСОБА_3 повернувся наступного дня приблизно о 2.00 год. У нього була рана на голові і сильна кровотеча. Він їй розповів, що вийшов на дитячий майданчик подивитися як гуляють їх діти і далі нічого не пам'ятає. Наступного дня до них додому прийшов син ОСОБА_12 і вимагав від її чоловіка 500 доларів США за те, щоб не звертатися до поліції з заявою, а після цього вдарив його. У травні 2024 року її чоловік ОСОБА_3 звертався до лікаря у нього було виявлено тріщину в ребрах.
Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 знайомий, оскільки вони працювали на одному підприємстві. 29.04.2024 року він перебував на чергування на підприємстві «Стальінвестстрой» на вул. Ударників 40Б. Приблизно о 20.00 год. прийшов ОСОБА_3 . У нього була розсічена голова, текла кров, були синці під очами ліворуч і праворуч, подряпини на лобі, гематоми на ребрах з обох боків. При цьому ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 не було. Він запропонував викликати швидку допомогу, проте ОСОБА_3 відмовився. Він, ОСОБА_3 , підмовив що його побили, але подробиць не розповів. Після цього він умився, трохи посидів та відпочив, позичив у нього 40 гривень на проїзд та приблизно о 21.30 год. пішов. Через декілька днів ОСОБА_3 повернув йому позичені 40 гривень через спільного знайомого.
Свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_35 в судовому засіданні надали однакові та відповідні покази, в яких суду повідомили, що вони між собою перебувають у тривалих фактичних шлюбних відносинах, проживають спільно за адресою: АДРЕСА_2 , мають спільних трьох дітей. ОСОБА_3 знають, оскільки він проживає на сусідній вулиці, але відносин з ним не підтримують.
По суті обставин кримінального провадження свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_35 повідомили, що очевидцями подій вони не були і особисто нічого не бачили. 29.04.2024 року у вечірні час вони вийшли зі свого дому і йшли по вулиці Кедровій в гості до своїх кумів. Коли вони проходили біля подвір'я родини ОСОБА_21 , вони побачили ОСОБА_3 , який сидів на землі і нього був трохи зчесаний ніс, проте крові на його голові чи обличчі вони не бачили. Біля нього було багато людей, в основному сусіди. Коли вони йшли вулицею далі, сусідка на ім'я ОСОБА_36 сказала, що ОСОБА_3 бив ОСОБА_37 , її онука та їх автомобіль. Проте вони не придали цьому значення і пішли далі у своїх справах.
Оцінюючи покази свідка ОСОБА_31 , суд критично відноситься до них і не бере їх до уваги, зокрема в частині того, що вона перебувала на місці подій і бачила свого чоловіка ОСОБА_3 29.04.2024 року близько 19.00 год. на АДРЕСА_4 зі слідами тілесних ушкоджень, крововиливами тощо, оскільки ці покази суперечать сукупності інших досліджених доказів, зокрема показами потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які під час допиту в суді, кожний окремо, стверджували про відсутність очевидних ознак тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 , у об'єктивності та правдивості яких у суду не виникає жодних сумнів.
Крім того, покази свідка ОСОБА_31 не видаються правдивими, оскільки в них фактично повідомляється нетипова поведінка свідка відносно ситуації, оскільки за твердженням ОСОБА_31 , вона бачила свого чоловіка, який перебуває в оточенні сусідів та поліцейських з явними ознаками тілесних ушкоджень, проте утрималася від того, щоб втрутитися в ситуацію, та будучи особою не сторонньою по відношенню до обвинуваченого, звернутися принаймні до поліцейських з відповідними заявами, з'ясувати подробиці обставин та вжити заходів до надання своєму чоловікові необхідної медичної та іншої допомоги.
Крім того, свідок ОСОБА_31 пояснила, що в цей день вранці, приблизно о 6.30 год. вона вийшла з дому на роботу, забувши вдома мобільний телефон, тому весь день була не на зв'язку з рідними. У зв'язку з цим вона, повертаючись додому, поспішала, тому що хвилювалася за своїх дітей.
Натомість, жодний з допитаних свідків, в том числі й сусідів, які знайомі як з обвинуваченим ОСОБА_3 , так і з його дружиною ОСОБА_31 , не повідомляли суду про перебування на місці подій останньої. У зв'язку з чим у суду виникають обґрунтовані сумніви у достовірності того факту, що свідок ОСОБА_31 за повідомлених нею обставин перебувала на місці подій і бачила свого чоловіка ОСОБА_3 з ознаками тілесних ушкоджень, а разом з цим у суду виникають сумніви у достовірності показів свідка ОСОБА_38 .
Таким чином, суд розцінює покази свідка ОСОБА_31 як недостовірні, що мають надуманий характер і спрямовані на підтримання узгодженої позиції лінії захисту її чоловіка ОСОБА_3 .
Надаючи оцінку показам свідка ОСОБА_39 , суд доходить висновку про їх неспроможність та недостовірність, оскільки вони зводяться лише до суб'єктивного твердження про наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді розсіченої рани голови, крововиливів, гематом під очами ліворуч і праворуч, подряпини на лобі, гематом на ребрах з обох боків.
В судовому засіданні не було надано жодних документальних доказів на підтвердження спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_3 , рівно як і їх ступеню тяжкості, локалізації, давності та механізму спричинення тощо. Враховуючи те, що інші свідки, які були очевидцями подій інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, покази яких судом приймаються до уваги як належні та допустимі докази, не підтвердили факт наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, суд визнає покази свідка ОСОБА_39 недостовірними і такими, що не можуть бути покладені в основу судового рішення по даній справі.
Оцінюючи покази свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , суд також приходить до висновку про їх неспроможність, оскільки зазначені свідки фактично заявили про безпосередню необізнаність щодо обставин кримінального провадження, неможливість ні підтвердити ні спростувати обставини пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення.
У підсумку, суд критично відноситься до позиції обвинуваченого ОСОБА_3 щодо того, що йому невідомою особою були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми і подальші події він не пам'ятає, у зв'язку з цим в його діях відсутність хуліганський мотив, і вважає її надуманою, заздалегідь узгодженою позицією захисту від пред'явленого обвинувачення.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що в ході судового розгляду суду не були надані жодні докази на підтвердження факту спричинення ОСОБА_3 черепно-мозкової травми, в тому числі й висновки лікарів, судово-медичних експертів тощо.
Факт наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, за повідомлених ним обставин, спростовується показами потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , які були очевидцями подій, які відбувалися за обставин, викладених в обвинувальному акті, і будучи особами не зацікавленими у результатах розгляду справи, кожний окремо, стверджували про відсутність у ОСОБА_3 явних ознак тілесних ушкоджень, зокрема черепно-мозкової травми.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 , що йому було надано медичну допомогу лікарями швидкої допомоги, яких викликали на АЗС «Восток ГАЗ» спростовується відповіддю на адвокатський запит від 03.07.2025 року КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР, з якої вбачається, що після виклику для ОСОБА_3 29.04.2024 року о 23.30 год. бригади швидкої допомоги за попередньою причиною «побиття, розбитий лоб, брови, садна на обличчя, болі ребер», після прибуття бригади екстреної (швидкої) допомоги на місце виклику до постраждалого, останній від надання медичної допомоги відмовився.
Все вищевикладене у сукупності вказує на надуманість доводів ОСОБА_3 щодо спричинення йому черепно-мозкової травми з метою виправдання своєї поведінки та штучного утворення доказів на спростування пред'явленого йому обвинувачення.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність у повному обсязі обставин пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з того, що, як вказує ВС у постанові від 03.07.2019 року в справі №288/1158/16-к, безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших поза юридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров'я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об'єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб'єктивної сторони злочину. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння заст. 296 КК України обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Як встановлено в ході судового розгляду, конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_8 , з яким вони раніше були знайомі, адже були сусідами, виник випадково, зухвало та безпідставно почав витягувати потерпілого з автомобіля, та наносити удари рукою по обличчю останньому, кидаючи каміння у транспортні засоби, крім того мала місце зухвала поведінки обвинуваченого, його зневажливе ставлення до сусідів поруч розташованих будинків по вул. Кедріна у м. Дніпро, які намагались його заспокоїти, зокрема до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 . Крім цього, суд приймає до уваги і той факт, що конфлікт відбувся у місці загального користування, доступному для всіх, а саме поблизу буд. АДРЕСА_2 .
Таким чином, оцінивши всебічно, повно та неупереджено досліджені докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України за ознаками вчинення умисних протиправних, дій, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
4. Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 передбаченими ст. 66 КК України, судом визнається наявність у обвинуваченого на утриманні двох неповнолітніх дітей.
При цьому, суд не визнає в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 заявлене ним у судових дебатах визнання вини та принесення вибачень потерпілому, оскільки вважає ці заяви ОСОБА_3 нещирими, адже протягом усього судового розгляду останній свою вину не визнавав та категорично її заперечував, вибачень потерпілому не приносив, розкаяння не висловлював, при тому намагався переконати суд в своїй невинуватості, надаючи нелогічні, непослідовні та безпідставні обґрунтування, які спростовані сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Таким чином, суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини на стадії судових дебатів не є результатом усвідомлення та переосмислення своєї поведінки, отже не може бути враховано судом як щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 та свідки з боку обвинувачення стверджували, що під час вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому діяння, останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Однак, незважаючи на таке твердження потерпілого та свідків, суду не було надано документального підтвердження того, що ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованого йому діяння дійсно перебував у стані сп'яніння, оскільки відповідний медичний огляд та/або освідування обвинуваченого проведено не було.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
При цьому, відповідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Разом з цим, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.
Таким чином, системне тлумачення вищенаведених норм Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України вказує на те, що встановлені прокурором обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, мають бути зазначені в обвинувальному акті і являють собою частину висунутого особі обвинувачення.
З огляду на вимоги ст. 337 КК України суд, вирішуючи питання при ухвалені вироку, згідно вимог ст. 368 КПК України, не вправі враховувати обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, які не зазначені в обвинувальному акті, оскільки врахування таких обставин є виходом за межі висунутого обвинувачення, що погіршить становище обвинуваченого.
5. Мотиви призначення покарання.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо, а також його суб'єктивне ставлення до вчиненого ним діяння та його наслідків, зокрема, що вину у вчиненому діянні він не визнав, розкаяння не висловив, вибачень потерпілому та його родичам не приніс, заходів до відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди не вжив.
З урахуванням особистого ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідків, а саме відсутності у нього розкаяння та усвідомлення протиправності і аморальності його діяльності, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, яке супроводжувалося застосуванням насильства до потерпілого, суд приходить до висновку, що у свідомості ОСОБА_3 відсутні позитивні зрушення, направлені на самокритику та, як наслідок, подолання у собі прокримінального мислення.
Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення та суб'єктивного ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до його вчинення, наслідків тощо, а також, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який не працевлаштований, має на утриманні двох дітей, покарання у виді штрафу не може бути до нього застосовано, оскільки таке покарання не забезпечить виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Разом з цим суд вважає, що покарання у вигляді пробаційного нагляду також не може бути застосовано до обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки такий вид покарання є достатньо м'яким для обвинуваченого і на думку суду також не забезпечить реалізацію мети кримінального покарання, визначену нормами ст. 50 КК України, оскільки для досягнення ефективності покарання у виді пробаційного нагляду, на думку суду, необхідною умовою є самостійне прагнення особи до виправлення та зміни прокримінального мислення, що може бути забезпечено шляхом застосування наглядових та соціально-виховних заходів. Таких намірів ОСОБА_3 під час судового розгляду не демонстрував.
У зв'язку з цим, суд приходить до переконливого висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці і вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі не на максимальний, проте і не на мінімальний строк, передбачений санкцією статті обвинувачення.
При цьому, розглядаючи можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від покарання з випробуванням, на підставі статті 75 КК України суд доходить висновку про недоцільність такого заходу пом'якшення кримінальної відповідальності щодо обвинуваченого з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення винної особи від призначеного покарання лише у разі доведеності можливості виправлення засудженого без відбування покарання. Таке рішення суду має ґрунтуватися на підставі врахування судом сукупності таких правових чинників як тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, встановлені під час судового розгляду.
На переконання суду, головним правовим орієнтиром для висновку про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування нею призначеного покарання є встановлення судом за результатами розгляду справи відсутності у подальшій поведінці засудженої особи суспільної небезпеки, а пробаційні заходи, які застосовуються судом у разі звільнення від покарання на підставі ст. 75 КК України, необхідні для перевірки такого висновку суду і попередження повернення у майбутньому кримінально-протиправного мислення та поведінки засудженої особи.
Посткримінальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема його ставлення до вчиненого діяння та наслідків, відсутність визнання ним своєї вини при достатності та безспірності доказів, якими ця вина доказана, відсутність будь-якого каяття, невжиття заходів до пошуку шляхів до примирення з потерпілим, відшкодування заподіяних збитків тощо переконливо вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_3 залишається при внутрішньому переконанні про допустимість хуліганської поведінки, насильницький дій, зухвалого та цинічного ставлення до прав та свобод інших осіб.
Сукупність вищенаведених факторів формує у суду стійке переконання, що ОСОБА_3 самостійно не впровадив у свою свідомість необхідні для виправлення позитивні психологічні зрушення і продовжує бути джерелом потенційної суспільної небезпеки, отже його виправлення неможливо без застосування реальних заходів впливу та примусу, передбачених законом для виконання покарання у виді обмеження волі.
Таким чином, вище наведе у сукупності виключає можливість звільнення ОСОБА_3 від покарання у виді обмеження волі з випробуванням через неефективність застосування цього кримінально-правового заходу задля досягнення визначених законом завдань кримінального провадження.
6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні не здійснювалося, цивільного позову не заявлялося, заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалося.
Речовий доказ, яким визнаний «DVD-R, 4.7 GB, 16xspeed, 120 min» - диск, на якому знаходиться папка відео файлом із назвою: «document_5296724128089262292» - підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на три роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.
Початок строку виконання покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у відповідному виправному центрі.
Речовий доказ, яким визнаний: «DVD-R, 4.7 GB, 16xspeed, 120 min» - диск, на якому знаходиться папка відео файлом із назвою: «document_5296724128089262292» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_42