18 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/14042/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги адвокатського бюро "Киченок Андрія"
на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025
у справі № 910/14042/24
за позовом адвокатського бюро "Киченок Андрія"
до благодійної організації "Благодійний фонд "Охматдит-здорове дитинство"
про стягнення 642 400,00 грн
та за зустрічним позовом благодійної організації "Благодійний фонд "Охматдит-здорове дитинство"
до адвокатського бюро "Киченок Андрія"
про визнання договору розірваним та зобов'язання повернути документи,
Адвокатське бюро "Киченок Андрія" (далі - АБ "Киченок Андрія") 21.07.2025 (підтверджується кур'єрською доставкою) звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі № 910/14042/24 (повний текст постанови складено 03.07.2025). Касаційна скарга зареєстрована Судом та передана судді-доповідачу 31.07.2025.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі № 910/14042/24: первісний позов задоволено частково; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 30 258,06 грн основного боргу, у задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
У касаційній скарзі скаржник просить рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі № 910/14042/24 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати; ухвалити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю.
Отже, ураховуючи положення Закону України "Про судовий збір", з огляду на наявність вимоги майнового характеру, скаржник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір в сумі 19 864,26 грн (662 141,94 грн х 1,5% х 200%).
Разом з тим до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги АБ "Киченок Андрія" додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/14042/24. У клопотанні із посиланням, зокрема на приписи статей 55, 129 Конституції України, статті 8 Закону України "Про судовий збір", статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод скаржник зазначає про те, що його поточний фінансовий стан є важким і не дозволяє вилучити з обігу кошти, необхідні для сплати судового збору за подання касаційної скарги (додано фотографії пошкодженого офісного приміщення); на думку скаржника, у цій справі його скрутне фінансове становище є наслідком неправомірних дій відповідача та помилкові рішення судів попередніх інстанцій, неотримання суми зароблених коштів у сумі 692 400,00 грн за фактично надані послуги з правничої допомоги; ця сума є критично важливою для фінансової стабільності АБ "Киченок Андрія"; подання касаційної скарги є єдиним можливим способом відновити свою платоспроможність та отримати винагороду за виконану роботу.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Утім у цьому випадку скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Таким чином для усунення недоліку касаційної скарги скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 19 864,26 грн на реквізити для перерахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку буде наслідком повернення касаційної скарги у відповідності до положень статей 174, 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити адвокатському бюро "Киченок Андрія" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу адвокатського бюро "Киченок Андрія" на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі № 910/14042/24 залишити без руху.
3. Надати адвокатському бюро "Киченок Андрія" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
5. Роз'яснити адвокатському бюро "Киченок Андрія", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Колос