18 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3435/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Огородніка К.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 (в частині відмовлених грошових вимог)
у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 року у цій справі визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 315 583,65 грн (268 930,61 грн - основний борг з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість), 17 316,04 грн - основний борг з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість), 29 337,00 грн - основний борг з податку на додану вартість) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 146 552,93 грн (7 195,59 грн - штрафні санкції з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість), 242,26 грн - штрафні санкції з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість), 130 108,77 грн - штрафні санкції з податку на додану вартість, 3 310,95 грн - штрафні санкції з податку на прибуток, 3 060,00 грн - штрафні санкції за неподання звітів про суми податкових пільг за 2018-2019 роки, 1 292,93 грн - пеня з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість); 2,66 грн - пеня з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість); 1 229,46 грн - пеня з податку на додану вартість, 110,31 грн - пеня з податку на прибуток) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; грошові вимоги в сумі 12 190 441,10 грн (заборгованість з оплати орендної плати) - відхилено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 року у справі № 904/3435/23, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмовлених вимог, ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 року у справі № 904/3435/23 залишено без змін.
31.07.2025 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 року в частині відхилених грошових вимог у справі № 904/3435/23 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвали суду про результати розгляду грошових вимог кредиторів встановлюється у розмірі ? 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки, як встановлено з судових рішень у даній справі заяву кредитора подано до суду першої інстанції у 2024 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Тому, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 у справі №904/3435/23, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 9689,60 грн. (3028,00 грн * 2 * 200%) х 0,8.
Однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі до матеріалів касаційної скарги не додано.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, ?
1.Касаційну скаргу розпорядника майна Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 у справі №904/3435/23 залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме -надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.