справа № 208/9598/25
провадження № 2-з/208/173/25
18 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Похваліта С.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Позивач у своєму позові просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 171 549,54 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди як власнику автомобіля «Хюндай-Акцент», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також інфляційні втрати в сумі 505 280,02 грн. та 3 % річних в сумі 54 665,59 грн. за період з 01.12.2014 року по 15.07.2025 року.
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1 200,00 грн. у відшкодування витрат, понесених ним на оплату судової автотоварознавчої експертизи, а також інфляційні втрати в сумі 3 258,36 грн. та 3% річних в сумі 376,27 грн. за період з 01.02.2015 року по 15.07.2025 року.
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1 047,99 грн. у відшкодування витрат, понесених ним на оплату медикаментів, необхідних для лікування, а також інфляційні втрати в сумі 2 845,61 грн. та 3 % річних в сумі 328,61 грн. за період з 01.02.2025 року по 15.07.2025 року.
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 4 179,46 грн. у відшкодування витрат, понесених ним на оплату пального для поїздок до медичних закладів та інших установ, а також інфляційні втрати в сумі 11 348,49 грн. та 3 % річних в сумі 1 310,48 грн. за період з 01.02.2025 року по 15.07.2025 року.
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 657,50 грн. у відшкодування втраченого заробітку, а також інфляційні втрати в сумі 28 938,31 грн. та 3 % річних в сумі 3 341,83 грн. за період з 01.02.2025 року по 15.07.2025 року.
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову суму в розмірі 288 мінімальних плат у відшкодування заподіяної моральної шкоди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на день прийняття рішення судом.
Разом з позовною заявою до адреси суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), а саме:
- автомобіль KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_3 , 2009 року випуску, та причіп номерний знак - НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі - НОМЕР_5 ;
- дачний будинок під АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 2535783).
Свою заяву позивача мотивує тим, що предметом позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У кримінальному провадженні він був визнаний потерпілим. Ціна позову складає 3 104 328,06 грн..
Необхідність застосування заходів забезпечення позову обумовлюється тим, що відповідач з метою ухилення від виконання рішення суду про стягнення грошових сум, може здійснити дії щодо відчуження власного майна на користь інших фізичних чи юридичних осіб, тим самим значно ускладнити чи взагалі зробити неможливим як виконання органами Державної виконавчої служби судового рішення в даній справі, так і ефективне поновлення порушених прав позивача.
Тобто, існує ризик відчуження відповідачем належного йому майна.
Суд, вивчивши матеріали заяви, додані до неї документи, прийшов до такого висновку.
Згідно до вимог ст.149, ст.150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (частина 3 ст. 150 ЦПК України).
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд виходить з того, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Так, між сторонами існує спір щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Заявник у своїй заяві зазначив, що заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а у разі невжиття таких заходів існує імовірність утруднення виконання або взагалі неможливість виконання рішення суду.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
При цьому, враховуючи зміст ч.2 ст. 149 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають на меті ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Виходячи з системного тлумачення положень, що регулюють питання забезпечення позову, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи обставини справи, предмет та підстави заявленого позову, обрані позивачем види забезпечення позову є обґрунтованими та підтвердженими, долученими до заяви про забезпечення позову, доказами.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, шляхом накладання арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), а саме:
- автомобіль KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_3 , 2009 року випуску, та причіп номерний знак - НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі - НОМЕР_5 ;
- дачний будинок під АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 2535783).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відомості сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя С. М. Похваліта