18 серпня 2025 року Справа № 915/940/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний узвіз, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966
електронна пошта: kanc_nach@ntec.mk.ua
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат", вул. В'ячеслава Чорновола (Гмирьова), 1, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 01273160
електронна пошта: office@ndsk.com.ua
про: стягнення 18 193,04 грн.
Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 01-09/1282 від 12.06.2025 (вх. № 8932/25 від 13.06.2025), в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" основний борг за теплову енергію в сумі 18 193,04 грн. на користь ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" на р/р НОМЕР_1 в ПАТ "АБ Укргазбанк", МФО 326461.
4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" 3028,00 грн. судового збору на користь ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" на р/р НОМЕР_2 в ПАТ "АБ Укргазбанк", МФО 320478.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору № 3393 від 01.10.2015 про постачання теплової енергії в гарячій воді, щодо сплати боргу за теплову енергію у період з вересня 2022 року по жовтень 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/940/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Вказана ухвала була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім 18.06.2025, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (енергопостачальна організація, позивач у справі) та ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" (споживач, відповідач у справі) було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3393 (надалі - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 Договору).
Згідно п.2.1 Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - потягом року;
- технологічні потреби;
- кондиціювання повітря.
До обов'язків енергопостачальної організації відноситься, зокрема, забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з Договором (п. 4.2.1 Договору).
У відповідності до п.5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі відсутності - розрахунковим способом.
Згідно п.5.3 Договору, споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору.
Відповідно п.5.4 Договору, при відсутності приладів обліку або виході їх з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, розрахунковим способом.
Пунктами 6.2 та 6.3 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно п.6.6 Договору, споживачу щомісяця направляється акт прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою Додатка №3) за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра Енергопостачальній організації, акт прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим Споживачем.
Сторонами погоджено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016; Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 9.1, 9.4 Договору).
Згідно п.10.4 Договору, додатки №1,1/1, 1/2, 1/3, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір містить підписи та печатки сторін.
У зв'язку з відсутністю повідомлень про припинення дії Договору, він автоматично пролонгований на наступні роки.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток №1 до Договору є "Дані про об'єкти теплопоспоживання ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат", Додаток 1/1 до Договору "Обсяги постачання теплової енергії споживачу", Додаток №2 до Договору «Схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача», Додаток №3 до Договору «Умови припинення подачі теплової енергії».
Додатком №1 до Договору є "Дані про об'єкти теплопоспоживання ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат", відповідно до яких об'єкти теплоспоживання відповідача перебувають за адресою: вул. Гмирьова, 1 та мають теплову навантаженість на опалення - 0,0680 Гкал/год, річна кількість теплової енергії - 142,961 Гкал.
У Додатку 1/1 до Договору "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання будинку, розташованого по вул. Гмирьова, 1 (офіс), в межах 142,961 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням 0,0680 Гкал/год., зокрема на опалення 0,0680 Гкал/год.
Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 20-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 25-го числа (п.3 Додатку 1/1 до Договору).
На виконання умов договору в опалювальний період 2021-2022 р.р. позивачем підключено подачу теплової енергії в гарячій воді до будинку, розташованого по вул. В'ячеслава Чорновола 1, що підтверджується нарядом на підключення системи опалення від 18.11.2021 та поставлено на указаний об'єкт теплову енергію в гарячій воді згідно актів прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді:
- від 30.09.2022 на суму 9 096,52 грн.;
- від 31.10.2022 на суму 9 096,52 грн.
На оплату поставленої теплової енергії позивачем виставлені ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" рахунки, а саме:
- №3393, згідно якого у вересні 2022 року нараховано 9 096,52 грн.;
- №3393, згідно якого у жовтні 2022 року нараховано 9 096,52 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені акти та рахунки були направлені відповідачу разом з претензією №176-ю від 01.05.2025 щодо сплати заборгованості в сумі 18 193,04 грн.
Відповідачем зазначені акти приймання-передачі підписані не були, мотивованої відмови від підписання вказаних актів відповідачем не зазначено.
Таким чином, з урахуванням п.6.6 Договору, акти прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді від 30.09.2022 на суму 9 096,52 грн., від 31.10.2022 на суму 9 096,52 грн., вважаються прийнятими споживачем.
Відповідач заборгованість за поставлену теплову енергію не оплатив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 18 193,04 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.
Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період суду не надано, позовних вимог не спростовано.
Станом на день розгляду справи суду також не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 18 193,04 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 18 193,04 грн. зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати коштів, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (вул. В'ячеслава Чорновола (Гмирьова), 1, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 01273160) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул.Каботажний спуск, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966) заборгованість у сумі 18 193,04 грн. та судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук