майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/755/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Бригоцької Ніни Олександрівни
про стягнення 172174,24 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом про стягнення з Бригоцької Ніни Олександрівни 172174,24 грн., з яких: 43000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 124771,64 грн. - заборгованість за відсотками, 4402,60 грн. - заборгованість за комісією.
Ухвалою від 16.06.2025р. суд відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про надання кредиту №411658-КС-003 від 28.05.2023р. в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
Позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 43000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши 9470,00 грн., які зараховані в погашення комісії та процентів за кредитом.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків, має місце заборгованість по тілу кредиту в розмірі 43000,00 грн., 124771,64 грн. по сплаті відсотків та 4402,60 грн. по сплаті комісії за надання кредиту.
Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.06.2025р. надіслана на поштову адресу відповідача, вказану в ЄДДР, повернулась без вручення адресату з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (а.с.61-64).
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.
За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи судом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ФОП Бригоцькою Ніною Олександрівною було заповнено анкету клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі https://bizpozyka.com/ua, в якій зазначено відомості про особу позичальника, РНОКПП, паспортні дані, адресу реєстрації та проживання, електронну пошту, номер телефону, прибуток за останній місяць, номер банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_1 , а також бажану суму кредиту (а.с. 45).
28.05.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) та Фізичною особою - підприємцем Бригоцькою Ніною Олександрівною (позичальник) було укладено договір №411658-КС-003 про надання кредиту (а.с.17-18), за умовами п.1 якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 43000,00 грн. (сорок три тисячі грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір) (а.с. 17-18).
Вказаний договір підписувався та надсилався сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
У візуальній формі послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору на сайті www.my.bizpozyka.com відображено наступна послідовність дій (а.с. 44):
28.05.2023 00:34:40 - вхід в особистий кабінет - клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет - клієнт;
28.05.2023 00:34:41 - отримання інформації про статус клієнта - перевірка теперішнього статусу клієнта - товариство;
28.05.2023 01:32:00 - передача інформації обраних клієнтом умов кредиту - клієнт надає всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту - клієнт;
28.05.2023 01:32:01 - запит для відображення інформаційного повідомлення - клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-3112 для підписання інформаційного повідомлення, про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних - товариство;
28.05.2023 01:32:21 - підписання інформаційного повідомлення - клієнт підписав одноразовим ідентифікатором UA-3112 Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних - клієнт;
28.05.2023 01:32:27 - формування шаблону оферти товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору - товариство;
28.05.2023 01:32:48 - запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору відправлення в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора UA-8173 - товариство;
28.05.2023 01:32:54 - запит на відправку шаблону акцепту - клієнт ознайомився з офертою товариства та приймає її умови - клієнт;
28.05.2023 01:33:31 - підписання договору клієнтом акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-8173 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору) - клієнт;
28.05.2023 01:33:33 - підписання договору товариством, підписання договору кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи товариства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» - товариство;
28.05.2023 01:33:41 - формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору - після укладення договору, товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа - товариство;
28.05.2023 01:33:43 - відправка документів на електронну пошту - договір та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником - товариство;
28.05.2023 01:33:46 - відображення документів у особистому кабінеті розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного договору, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі - товариство.
У пункті 1 договору визначено наступні умови кредитування:
- тип Кредиту: кредит.
- строк кредиту: 24 тижнів.
-стандартна процентна ставка: в день 2,0000, фіксована
- знижена процента ставка: в день 1,15077907, фіксована.
- загальний розмір наданого Кредиту: 43000,00 грн.
- термін дії Договору до 12.11.2023р.
- орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 111840,00 грн.
Відповідно до п. 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
В пункті 3 договору сторони погодили графік платежів, згідно з яким передбачено 12 обов'язкових платежів по 9320,00 грн., починаючи з 11.06.2023р. до 12.11.2023р. Загальна сума платежів становить 111840,00 грн., з яких: 43000,00 грн. - основна сума (кредит), 62390,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Згідно п.5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця https://bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
У п. 8 договору визначено, що підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Пунктом 14 договору визначено, що інші умови правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Згідно довідок ТОВ "Елаєнс" та роздруківок платіжної системи Fondy, 28.05.2023р. відповідачу було перераховано 43000,00 грн. за договором № 411658-КС-003 від 28.05.2023р. (а.с. 27-30).
ТОВ Фінансова компанія "Елаєнс" здійснювало переказ коштів відповідачу на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів №41084239_14/12/17 укладеного з ТОВ "Бізнес Позика" 14.12.2017р. (а.с. 31-33).
Відповідно до довідок ТОВ "Платежі онлайн", яке є технологічним оператором платіжних послуг через сервіс "Platon", позичальником в погашення кредиту було сплачено 9470,00 грн. (а.с. 35-40).
Оскільки позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом про стягнення з Бригоцької Ніни Олександрівни 172174,24 грн., з яких: 43000,00 грн. заборгованість за кредитом, 124771,64 грн. заборгованість за відсотками, 4402,60 грн. заборгованість за комісією.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 05.07.2023р. до реєстру внесено запис 2010470060001000118 про державну реєстрацію припинення Бригоцькою Ніною Олександрівною підприємницької діяльності на підставі власного рішення.
Статтею 42 Конституції України визначено право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно статті 50 Цивільного кодексу України, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною правовою дієздатністю, та не обмежує їх.
До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.
За приписами ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Незважаючи на те, що Бригоцька Ніна Олександрівна припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець, невиконані зобов'язання залишилися за нею як за фізичною особою, а зміна правового статусу Бригоцької Н.О. - припинення статусу суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для невиконання взятих на себе зобов'язань.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між сторонами виникли правовідносини кредитування на підставі договору про надання кредиту № 411658-КС-003 від 28.05.2023р.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Як визначено ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За приписом частини 8 статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Частиною 11 статті 11 Закону передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:
- умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
- найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
- гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
- порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Бізнес Позика" та ФОП Бигоцькою Н.О. було укладено кредитний договір №411658-КС-003 від 28.05.2023р. через телекомунікаційну систему шляхом обміну електронними повідомленнями та направленням позичальнику одноразового ідентифікатору, введенням якого він підтвердив факт прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (а.с. 17-18).
Суд зауважує, що Закону України "Про електронну комерцію" допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов'язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Слід вказати, що особисті дані позичальника, контактний номер телефону, номер рахунку, бажану суму кредиту заповнюються особисто позичальником в анкеті. Згідно витягу з вказаної анкети, статус позичальника вказано "фізична особа-підприємець".
Окрім того, в договорі, який відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора UA-8173, зокрема, в пунктах 1, 5, зазначено, що договір укладено на підставі Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям і позичальник підтвердив, що ознайомлений з їх змістом.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 43000,00 грн., шляхом перерахування на вказаний відповідачем в анкеті рахунок (картку) (а.с. 45).
Відповідач у встановлений строк кредит не повернула, в результаті чого має місце заборгованість за тілом кредиту в сумі 43000,00 грн.
Крім суми боргу за кредитом позивач просить стягнути з відповідача 124771,64 грн. прострочених платежів за відсотками та 4402,60 грн. комісії.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як уже зазначалося, у пункті 1 договору погоджено фіксовану процентну ставку в розмірі 1,15077907 в день.
Згідно погодженого сторонами графіку платежів, сторони домовились про те, що повернення кредиту відбувається шляхом сплати відповідачем фіксованої суми щомісячно (9320,00 грн.), з кінцевою датою повернення - 12.11.2023р.
Відповідно до п.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3. договору.
У п. 2.1. договору визначено, що в разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 договору.
За умовами п. 2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3. до договору, та до закінчення терміну дії договору.
За змістом п. 3 договору, у разі дотримання позичальником погодженого графіку платежів, застосовуватися буде знижена процентна ставка, та повернення кредиту відбувається шляхом сплати відповідачем фіксованої суми щомісячно ( 9320,00 грн.), з початковою датою повернення - 11.06.2023р. та кінцевою датою - 12.11.2023р. Саме до вказаної дати позивач здійснював нарахування процентів за кредитом (розрахунок на а.с. 41-43).
Враховуючи, що відповідач лише частково сплатив кошти у загальному розмірі 9470,00 грн., який позивач зарахував в оплату комісії за надання кредиту 2047,40 грн. та процентів за кредитом 7422,60 грн., внаслідок чого виникла прострочка по кредиту, тому позивач на підставі п.2.2. договору правомірно нарахував та пред'явив до стягнення проценти за стандартною процентною ставкою.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 124771,64 грн. відсотків є правомірними та обгрунтованими.
У п.1 договору сторони визначили, зокрема, що комісія за надання кредиту становить 6450,00 грн.
Враховуючи часткову сплату відповідачем комісії за надання кредиту в розмірі 2047,40 грн., залишок заборгованості за комісією становить 4402,60 грн.
Відповідач доказів сплати заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією не надав, доводи позивача не спростував.
Перевіривши проведені позивачем нарахування по тілу кредиту та відсотках за користування кредитними коштами, суд встановив, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 43000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 124771,64 грн. заборгованості по процентах та 4402,60 грн. комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Бригоцької Ніни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239):
- 43000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 124771,64 грн. - заборгованість по відсотках;
- 4402,60 грн. - заборгованість за комісією;
- 2422,40 грн. - витраит по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18.08.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
2 - відповідачу (РНОКПП НОМЕР_2 ) - рек. з повід