майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/753/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКЛААС КОМПАНІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська"
про стягнення 1 339 538,65 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроклаас Компані" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" про стягнення 1339538,65 грн. заборгованості за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 01/11-23 від 01.11.2023р., з яких: 700000,00 грн. - основний борг, 200592,31 грн. - інфляційні, 438946,34 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 16.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем в повному обсязі зобов'язань щодо оплати за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 01/11-23 від 01.11.2023р. на загальну суму 1339538,65 грн.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, доводи позивача не спростував.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.06.2025р. надіслана відповідачу в його електронний кабінет та була доставлена 17.06.2025р. о 23:00 год.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Однак, відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.11.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОКЛААС КОМПАНІ» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 01/11-23 (далі - договір) (а.с. 13-14).
Згідно з п.1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - техніка), а орендар зобов'язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцю орендну плату за її використання.
Ознаки техніки, її характеристики, в розрізі кожної одиниці відображаються сторонами в акті приймання-передачі техніки до цього договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п. 1.4. договору, управління (керування) технікою, що передається у користування орендареві за цим договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням, проводяться екіпажем орендодавця, при чому екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.
Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами акту приймання-передачі техніки до цього договору. Строк оренди (строк використання техніки) починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та закінчується в момент підписання сторонами акту повернення техніки (дати вказані на актах). На вимогу орендаря строк оренди техніки може бути скорочений, в такому випадку термін дії цього договору та строк оренди техніки за ним припиняються з моменту отримання орендодавцем відповідної вимоги орендаря (якщо інший строк припинення зазначено у вимозі - зі вказаного у вимозі моменту), а техніка повинна бути повернутою орендарем орендодавцеві з моменту припинення терміну дії оренди техніки (п.п. 4.1., 4.2. договору).
Строк оренди техніки може бути змінений за письмовою згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору (п. 4.3. договору).
Згідно п. 5.2. договору загальна ціна договору обчислюється виходячи з усіх актів наданих послуг, в яких зазначається об'єм виконаних робіт технікою, що підписані сторонами та скріплені печатками.
Відповідно до п. 5.3. договору, розрахунок за даним договором здійснюється з моменту підписаних сторонами фінального акту наданих послуг з оренди техніки. Орендар здійснює оплату наданих послуг з оренди техніки до 31.12.2023 року.
Сторони погодили, що факт виконання робіт за цим договором підтверджується погодженим сторонами актом наданих послуг, цей акт підписується сторонами не пізніше 3 (трьох) діб з моменту виявлення недоліків і повідомлення про це іншої сторони, дані недоліки усунути, після чого сторонами підписується акт наданих послуг (п. 7.3. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023р., але при цьому до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1. договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками їх юридичних осіб.
01.11.2023р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі техніки по договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №01/11-23 від 01.11.2023р. (а.с. 15).
Згідно даного акту орендодавець передав, а орендар прийняв наступну техніку, а саме: комбайн зернозбиральний CATERPILLAR LEXIO14 560R, реєстраційний номер НОМЕР_1 та комбайн зернозбиральний CATERPILLAR LEXIO14 590R, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також GPS-обладнання трекер ВІ 530 R TREK.
Одночасно 01.11.2023р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору №01/11-23 від 01.11.2023р. (а.с. 16), згідно умов якої, орендна плата визначається за один гектар оренди комбайна - 1650 грн. / га з ПДВ відповідно.
Згідно довідки ТОВ "Агрофірма Малинівська" комбайном зернозбиральним CATERPILLAR LEXIO14 560R, реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 31.10.2023р. по 12.01.2024р. включно були виконані роботи з обмолоту кукурудзи на загальній площі 412,70 га. Комбайном зернозбиральним CATERPILLAR LEXIO14 590R, реєстраційний номер НОМЕР_2 за період з 03.11.2023р. по 12.01.2024р. включно були виконані роботи з обмолоту кукурудзи на загальній площі, що становить 432,60 га.
Відповідно до Акту наданих послуг від 13.01.2024р. за оренду сільськогосподарської техніки відповідач мав сплатити на рахунок позивача 1394745, 60 грн. (а.с. 26).
Взяті на себе зобов'язання відповідач у повному обсязі і у встановлений строк не виконував.
22.04.2024р. позивач звернувся до відповідача з претензією №4 (вих. №2204-24/4) щодо сплати вказаної суми заборгованості протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання цієї претензії (а.с.28-30).
Як стверджує позивач, відповідачем були здійснені наступні оплати:
- 25.10.2024р. на суму 494745,60 грн.;
- 01.11.2024р. на суму 100000,00 грн.;
- 06.12.2024р. на суму 100000,00 грн.
Отже станом на момент звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 700000,00 грн.
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКЛААС КОМПАНІ» звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" 700000,00 грн. заборгованості за договором №01/11-23 від 01.11.2023р.
Додатково позивач заявив до стягнення з відповідача 200592,31 грн. інфляційних та 438946,34 грн. штрафних санкцій.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №01/11-23 від 01.11.2023р., на підставі якого виникли спірні правовідносини, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до додаткової угоди від 01.11.2023р. сторони домовились, що орендна плата визначається за один гектар оренди комбайна - 1650,00 грн/га з ПДВ відповідно.
З довідок ТОВ "Агрофірма Малинівська" вбачається, що загальна площа виконаних робіт складає - 845,30 га.
Судом встановлено, що позивач передав в оренду сільськогосподарську техніку, плата за оренду яких становить 1394745,60 грн. Враховуючи часткову сплату оренди відповідачем на суму 694745,60 грн., заборгованість складає 700000,00 грн.
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи та ухвалення даного рішення суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині вимоги про стягнення 700000,00 грн. основного боргу є правомірним, обґрунтованим, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 438946,34 грн. штрафних санкцій за несвоєчасно проведені розрахунки, які фактично є пенею, яка розрахована, виходячи з розміру подвійної облікової ставку НБУ
Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Умовами укладеного між сторонами договору від 01.11.2023 р. відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати не передбачена, а тому вимога про стягнення штрафних санкцій в сумі 438946,34 грн. є безпідставною, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні
Щодо вимог про стягнення 200592,31 грн. інфляційних суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі №924/532/19.
Позивач здійснив розрахунки інфляційних втрат, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем, зокрема:
- за період з січня 2024 року по жовтень 2024 року на суму заборгованості 1394745,60 грн., розмір інфляційних становить 116809,93 грн.;
- за листопад 2024 року на суму заборгованості 900000,00 грн., розмір інфляційних становить 17100,00 грн.;
- за період листопад 2024 року - грудень 2024 року на суму заборгованості 800000,00 грн., розмір інфляційних становить 26612,80 грн.;
- за період з грудня 2024 року по квітень 2025 року на суму заборгованості 700000,00 грн., розмір інфляційних становить 40069,58 грн.
Дослідивши подані докази, суд враховує, що у листопаді 2024 року відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, внаслідок чого розмір основного боргу станом на 01.11.2024р. становив 800000,00 грн. Відтак, інфляційні втрати за листопад 2024 р. підлягають обчисленню саме з вказаної суми боргу, тому розрахунок інфляційних втрат за листопад 2024 року, виходячи із суми заборгованості у розмірі 900000,00 грн. є неправомірним.
Аналогічно, за грудень 2024 року розмір заборгованості становив вже 700000,00 грн., а отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню саме з цієї суми.
Суд, скориставшись калькулятором підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360», здійснив власний розрахунок та встановив, що правомірними й обґрунтованими є інфляційні втрати у розмірі 172079,51 грн., розраховані наступним чином:
- за період з січня 2024 року по жовтень 2024 року на суму заборгованості 1394745,60 грн., розмір інфляційних становить 116809,93 грн.;
- за листопад 2024 року на суму заборгованості 800000,00 грн., розмір інфляційних становить 15200,00 грн.;
- за період з грудня 2024 року по квітень 2025 року на суму заборгованості 700000,00 грн., розмір інфляційних становить 40069,58 грн.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 28512,80 грн. (200592,31 грн. - 172079,51 грн.), як такі, що заявлені безпідставно.
Згідно зіст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 10464,95 грн., сплачений із задоволених позовних вимог 872079,51 грн., покладається на відповідача.
Розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу буде проведено після подачі доказів в порядку і строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" (11641, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Пиріжки, сільрада Пиріжківська (з), Комплекс будівель і споруд №2(п), будинок б/н, приміщення 2-1, код ЄДРПОУ 30853543)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКЛААС КОМПАНІ» (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/12, код ЄДРПОУ 42995756):
- 700000,00 грн. - основного боргу;
- 172079,51 грн. - інфляційних втрат;
- 10464,95 грн. - судовий збір.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення.
Повне рішення складено: 18.08.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи