вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1694/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 60Б, код ЄДРПОУ 32688019)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 44859084)
про стягнення 667 101,36 гривень
Суддя Дичко В.О.
Секретар судового засідання Жукова К.Д.
Представники:
від позивача: Неволін Ю.О., адвокат (ордер серії ВІ № 1260222 від 22.11.2024)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» про стягнення 667 101,36 грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 600000грн, пені в сумі 31 150,68 грн, плати за користування грошовими коштами в сумі 31 150,68 грн та інфляційних втрат у сумі 4 800 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» неналежним чином виконало умови договору № PST00000322 від 02.10.2024 щодо оплати поставлених 6 воріт та виконаних монтажних робіт.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/1694/25 та призначено підготовче засідання на 08.05.2025 о 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 904/1694/25 на 27.05.2025 о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 904/1694/25 на 05.06.2025 о 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 904/1694/25 на 17.06.2025 о 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 904/1694/25 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 01.07.2025 о 12:00 год.
У судовому засіданні 01.07.2025 заслухано вступне слово представника позивача, досліджено докази у справі № 904/1694/25 та оголошено перерву до 12.08.2025 об 11:00 год.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом необхідно вказати таке.
Копії ухвал Господарського суду Дніпропетровської області надсилались засобами поштового зв'язку на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26 (а.с. 60-61).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/1694/25 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області 06.05.2025 з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 30.04.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 70-73).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/1964/25 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області 20.05.2025 з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 17.05.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 82-86).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 у справі №904/1964/25 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області 06.06.2025 з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 03.06.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 99-103).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 у справі №904/1964/25 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області 16.06.2025 з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 11.06.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 104-107).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 904/1964/25 до судового розгляду по суті повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області 26.06.2025 з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 25.06.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 113-116).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2025 у справі №904/1964/25 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області 10.07.2025 з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 09.07.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 121-124).
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання вказаного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також суд наголошує, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Таким чином, у відповідача були всі відомості, необхідні для пошуку та відстеження руху справи № 904/1964/25, у тому числі можливість отримання такої інформації з відкритого джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.
З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» не було позбавлене права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025, 08.05.2025, 27.05.2025, 05.06.2025, 17.06.2025, 01.07.2025 у справі №904/1964/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 про відкриття провадження у справі № 904/1694/25, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату ухвалення рішення у справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку для підготовки своєї правової позиції у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» до Господарського суду Дніпропетровської області не надходили.
З огляду на вищевикладене, а також ураховуючи достатність наявних у справі доказів, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній документами.
Представник позивача, присутній 12.08.2025 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримав позов та просив його задовольнити.
У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.08.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА», всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок оплати, наявність/відсутність часткової оплати, наявність/відсутність заборгованості покупця.
02 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСТ Автоматик» (далі - продавець, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» (далі - покупець, замовник) укладено договір № PST00000322 (а.с. 26-27, далі - Договір).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 нотаріально посвідченого рішення № 1 від 20.03.2025 (а.с.19) єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Автоматик» (код за ЄДРПОУ 32688019) змінено повне та скорочене найменування товариства:
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Автоматик» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА»;
- з ТОВ «ПСТ Автоматик» на ТОВ «Паркан ЮА».
Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується:
1.1.1 поставити у власність замовника товар (далі за текстом Договору - товар);
1.1.2 за попереднім узгодженням - виконати роботи з монтажу та пусконалагоджування товару на об'єкті замовника (далі за текстом Договору - роботи).
Згідно з пунктом 1.2 Договору замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар та належним чином виконані роботи.
На підставі пункту 1.3 Договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент), одиниці виміру товару, ціна одиниці виміру товару та вартість робіт зазначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору (далі - специфікація).
Згідно з пунктом 1.4 Договору місце поставки товару та місце виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт зазначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з пунктом 1.6 Договору суттєві умови Договору та/або кожної окремої угоди (поставки) можуть фіксуватися в додаткових угодах та/або в специфікаціях, норми яких будуть мати перевагу над конкуруючими нормами Договору, або будуть доповнювати умови Договору в разі відсутності в ньому конкуруючих норм.
Відповідно до пункту 3.1 Договору продавець поставляє товар покупцеві однією або окремими партіями на базових умовах DDP - склад покупця.
Згідно з пунктом 3.4 Договору право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціни та вартість за цим Договором виражені та підлягають оплаті в гривнях. Якщо продавцем окремо зазначено в специфікації, що ціни або вартість є еквівалентом іноземної валюти, то в разі, якщо на дату чергового платежу курс НБУ зазначеної валюти змінився більш ніж на 3% в порівнянні з курсом на дату укладання цього Договору, несплачена покупцем частка вартості може бути пропорційно змінена продавцем в односторонньому порядку
Згідно з пунктом 4.2 Договору продавець може відвантажити товар до виконання покупцем умов попередньої оплати, але в такому разі строк виконання грошового зобов'язання по сплаті узгодженої суми попередньої оплати вартості товару настає в день відвантаження товару.
Відповідно до пункту 4.3 Договору термін оплати кожної партії товару вказується в специфікації та/або в додатковій угоді до такої партії, а якщо строки оплати не вказані - то вартість партії товару підлягає оплаті протягом одного дня від дати поставки.
Згідно з пунктом 4.5 Договору вартість Договору встановлюється сторонами як вартість усього поставленого за ним товару.
Відповідно до пункту 5.1 Договору у разі замовлення покупцем та узгодження з продавцем, можуть бути виконані роботи з монтажу придбаного товару.
Згідно з пунктом 8.1 Договору цей Договір та додатки до нього набувають чинності з дати отримання продавцем повного комплекту документів (договір або додатки), засвідченого покупцем належним чином, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.
Сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію № PST00000322 від 02.10.2024 (а.с. 28, далі - Специфікація), відповідно до якої поставляються (виконуються):
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4350, H3960, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2, STHP010 вбудовані двері з замком та ручками чорного кольору, в алюмінієвій рамі чорного кольору), в кількості 1 штука, за ціною 238 340 грн (без ПДВ);
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4200, H4030, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2), у кількості 3 штуки, за ціною 202 487 грн (без ПДВ), на суму 607 461 грн (без ПДВ);
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4200, H4020, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2), у кількості 1 штука, за ціною 204 932 грн (без ПДВ);
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4400, H4080, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2), у кількості 1 штука, за ціною 202 602 грн (без ПДВ);
- монтаж та налагодження складчастих воріт у кількості 6 штук, за ціною 18 328 грн (без ПДВ), на суму 109 968 грн (без ПДВ).
Всього найменувань 5, на суму 1 635 963,60 грн (один мільйон шістсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні 60 копійок), у т.ч. ПДВ: 272 660,60 гривень.
Згідно з пунктом 1 Специфікації порядок оплати:
1.1. 100% вартості товару - оплата протягом 3 банківських днів після поставки товару на об'єкт.
1.2. 100% вартості робіт - оплата протягом 3 банківських днів після виконання робіт.
Відповідно до пункту 2 Специфікації строки та умови постачання:
2.1. Умови та адреса поставки: DDP будмайданчик покупця: м. Дніпро, вул. Панікахи, 23.
2.2. Строк поставки: 70 календарних днів після виконання покупцем п. 1.1 та 1.2 цієї Специфікації.
2.3. Строк монтажу та налагодження: 10 робочих днів з граничної дати постачання товару та повної готовності об'єкта до монтажу товару.
На виконання умов Договору продавець виставив рахунок № 322 від 02.10.2024 (а.с. 21) на оплату товарів (робіт) на загальну суму 1 635 963,60 грн (із ПДВ).
Покупець здійснив оплату в сумі 1 035 963,60 грн (із ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією № 139 від 20.12.2024 (а.с. 25), призначення платежу: оплата за ворота промислові згідно з рахунком на оплату № 322 від 02.10.2024 року, у сумі 863 303 грн, ПДВ - 20% 172 660,60гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» надало до суду видаткову накладну № 17 від 31.01.2025 (а.с. 21) на загальну суму 1 504 002 грн (із ПДВ), відповідно до якої поставлені:
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4350, H3960, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2, STHP010 вбудовані двері з замком та ручками чорного кольору, в алюмінієвій рамі чорного кольору), в кількості 1 штука, за ціною 238 340 грн (без ПДВ);
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4200, H4030, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2), у кількості 3 штуки, за ціною 202 487 грн (без ПДВ), на суму 607 461 грн (без ПДВ);
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4200, H4020, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2), у кількості 1 штука, за ціною 204 932 грн (без ПДВ);
- ворота промислові складчасті MURAHA 2+2 (W4400, H4080, RAL 7016 антрацит, вікно 700*1000 мм (2 ряди), монтаж ззовні, 2+2), у кількості 1 штука, за ціною 202 602 грн (без ПДВ).
Також позивач надав до суду акт надання послуг № 17 від 31.01.2025 (а.с. 22) про виконання робіт з монтажу та налагодження складчастих воріт на загальну суму 131 961,60 грн (із ПДВ).
Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» надало до суду копію договору підряду № 89/09 від 02.09.2024 (а.с. 50-52, далі - Договір підряду), укладеного між 8 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» (далі - виконавець, підрядник).
Згідно з пунктом 1.1 Договору підряду у порядку і на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати роботи і здати замовнику об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та будівельними нормами та правилами відповідно до діючого законодавства в затверджений цим договором термін, а замовник зобов'язується надати підряднику проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування згідно договору, прийняти закінчений виконаний об'єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів.
Відповідно до пункту 1.2 Договору підряду назва предмета закупівлі: «Реконструкція (заміна воріт) в гаражних приміщеннях 19 ДПРЧ 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вулиця Панікахи,23» (ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи).
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Договору підряду підрядник у рамках цього договору має право залучати за згодою замовника до виконання договору підряду субпідрядників.
Також позивач надав до суду копії документів, отриманих на адвокатський запит від 8державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (а.с. 53-58):
- дефектного акта (додатка № 1 до Договору підряду);
- плану фінансування (додатка № 2 до Договору підряду);
- календарного плану виконання робіт (додатка № 3 до Договору підряду);
- договірної ціни на будівництво (додатка № 4 до Договору підряду);
- локального кошторису на будівельні роботи № 02-01-01 (додатка № 5 до Договору підряду);
- підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 (додатка № 6 до Договору підряду).
При цьому в листі 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 49-8 01-1926/49-8 07 від 31.03.2025 (а.с. 17, 48) повідомлено, що всі ворота, вказані в адвокатському запиті (а.с. 20), були поставлені 06.12.2024, а також те, що 8 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснено оплату за виконані роботи відповідно до акта № 1 від 06.12.2024 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 39-41) та акта № 2 від 19.12.2024 приймання виконаних будівельних робі (а.с. 44-45).
Таким чином, згідно з видатковою накладною № 17 від 31.01.2025 (а.с. 21) та актом надання послуг № 17 від 31.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» поставило відповідачу товар та виконало роботи на загальну суму 1 635 963,60 гривень.
Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» за поставлений за Договором товар та виконані роботи оплатило не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла основна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» в сумі 600 000 грн (1 635 963,60 грн - 1 035 963,60 грн), що стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому на підставі ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України до цих правовідносин мають застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір також містить елементи договору підряду, до якого необхідно застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» не надало докази оплати в повному обсязі поставленого товару та виконаних монтажних робіт за Договором, позовну заяву не спростувало.
З урахуванням вищевикладеного, надані позивачем докази на підтвердження основної заборгованості відповідача з оплати за поставлений товар та виконані монтажні роботи є більш вірогідними, тому позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» про стягнення основної заборгованості в сумі 600 000 грн (1 635 936,60 - 1 035 963,60) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 31 150,68 грн, плату за користування грошовими коштами в сумі 31 150,68 грн, інфляційні втрати в сумі 4 800 гривень.
З приводу нарахування пені суд указує наступне.
На підставі ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 6.3 Договору у випадку прострочення, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» помилково включило до такого розрахунку день пред'явлення позову до суду.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на це, за період з 06.02.2025 до 08.04.2025 пеня становить 30 641,10 грн (600 000 грн x 2 x 14,50% : 365 днів x 29 днів : 100%) + (600 000 грн x 2 x 15,50% : 365 днів x 33 дні : 100%).
Ураховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 30 641,10 гривень.
Також позивач нарахував плату за користування грошовими коштами в сумі 31 150,68гривень.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до пункту 6.4 Договору плата за користування грошима в розумінні ст.ст. 534, 536, 625 Цивільного кодексу України встановлюється сторонами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Суд зазначає, що пеня, передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України, та проценти за ст.536 Цивільного кодексу України жодним чином не збігаються за обсягом понять з огляду на те, що перша є видом забезпечення виконання зобов'язання та штрафною санкцією, а другі - встановленою законом або договором платою за користування (як правомірне, так і неправомірне) чужими грошовими коштами, тобто правова природа понять «пеня» та «проценти за користування чужими грошовими коштами» є різною.
Пункт 6.4 Договору передбачає саме плату за користування грошовими коштами в разі несвоєчасної оплати товару, без будь-яких вказівок на те, що такі проценти є пенею, з огляду на що суд дійшов висновку, що в п. 6.4 Договору сторони узгодили розмір саме процентів за користування грошовими коштами (які підлягали до сплати за поставлений товар) у період прострочення, що прямо передбачено спеціальною нормою ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини саме купівлі-продажу (поставки) та не передбачає, як і ст.549 Цивільного кодексу України, жодних застережень щодо неможливості одночасного застосування до таких правовідносин як пені, так і процентів за користування грошовими коштами.
Суд також звертає увагу, що аналогічний спосіб обчислення як пені, так і плати за користування грошовими коштами у вигляді процентів за кожен день прострочення виконання зобов'язання не свідчить про те, що вони підпадають під визначення одного поняття - «пеня», виходячи з відмінної правової природи понять «пеня» і «проценти за користування чужими грошовими коштами» та різних підстав виникнення їх застосування.
Подібна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.
Суд перевірив здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» розрахунок плати за користування грошовими коштами та встановив, що позивач помилково включив до такого розрахунку день подання позовної заяви до суду.
З огляду на це, за період з 06.02.2025 до 08.04.2025 плата за користування грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України становить 30641,10грн (600 000 грн x 2 x 14,50% : 365 днів x 29 днів : 100%) + (600 000 грн x 2 x 15,50% : 365 днів x 33 дні : 100%).
Ураховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення плати за користування грошовими коштами підлягає задоволенню в сумі 30 641,10 гривень.
Щодо нарахування інфляційних втрат суд указує наступне.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
З огляду на це, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» інфляційні втрати розрахувало правильно, тому позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 4 800 гривень.
Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позов у даній справі пред'явлено до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд», судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 8 005,22 грн (667 101,36 * 1,5% * 0,8).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 7 992,99 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд відзначає, що у зв'язку з внесенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» судового збору в більшому розмірі, ніж установлено законом, судовий збір у сумі 1 986,01 грн (9 991,23 грн - 8 005,22 грн) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (за ухвалою суду після надходження відповідного клопотання).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» про стягнення 667 101,36 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керсі Лайн» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 44859084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркан ЮА» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд. 60Б, код ЄДРПОУ 32688019) 666 082,20 грн (шістсот шістдесят шість тисяч вісімдесят дві гривні 20 копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 600 000 грн (шістсот тисяч гривень 00 копійок), пеню в сумі 30 641,10 грн (тридцять тисяч шістсот сорок одна гривня 10 копійок), плату за користування грошовими коштами в сумі 30 641,10 грн (тридцять тисяч шістсот сорок одна гривня 10 копійок), інфляційні втрати в сумі 4 800 грн (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок), судовий збір у сумі 7 992,99грн (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 99 копійок).
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 18.08.2025.
Суддя В.О. Дичко