ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"18" серпня 2025 р. Справа № 128/789/17
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Гудак А.В.
суддя Олексюк Г.Є.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025
за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради
до Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:
1) Вінницька районна державна адміністрація
2) Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 у справі №128/789/17. Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 у справі №128/789/17 залишено в силі.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Фермерське господарство "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а заяву направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи №128/789/17 у складі: головуюча суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 залишено без руху та зобов'язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати докази сплати судового збору та мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
11.08.2025 від апелянта надійшло доповнення до апеляційної скарги із долученням квитанції про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 260 ГПК України, ч. 3 ст. 261 ГПК України, ч. 3 ст. 262 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або відкриття апеляційного провадження у справі вирішується протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, у зв'язку із перебуванням головуючої судді Маціщук А.В., суддів-членів колегії Василишина А.Р. та Петухова М.Г. у відпустках, у справі №128/789/17 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.
Апеляційний суд зазначає, що на виконання ухвали суду від 01.08.2025 апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, згідно квитанції №7687-0757-4452-8291 від 11.08.2025 та подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 12.06.2025 (повний текст складено 17.06.2025), тому строк, встановлений для апеляційного оскарження, закінчився 27.06.2025.
Натомість скаржник звернувся до апеляційного господарського суду за допомогою підсистеми ЄСІКС "Електронний суд" із апеляційною скаргою 04.07.2025, тобто з порушенням встановленого строку для апеляційного оскарження.
В обґрунтування повторно поданого клопотання про поновлення вказаного процесуального строку, апелянт посилається на тривалий, середнього ступеня тяжкості, посттравматичний стресовий розлад, який призвів до істотного і тривалого розладу його фізичного та психічного здоров'я, що стало підставою втрати фізичної та інтелектуальної працездатності та по теперішній час потребує безперервного стаціонарного та амбулаторного лікування.
Вказує, що його стаціонарне лікування у період часу з 29.05.2025 по 16.06.2025 здійснювалось з причин різкого погіршення слуху, що напряму було пов'язане саме з посттравматичним стресовим розладом. А активне та системне лікування саме посттравматичного стресового розладу у апелянта почалось з 10.09.2024 у стаціонарному відділені КНП ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка та, з того часу, щоденно продовжується амбулаторно, з щомісячними обстеженнями та медикаментозним корегуванням під наглядом психіатра КНП "ВОКМРЦВВРЗНВОР".
В підтвердження зазначених обставин, посилається на щомісячні медичні консультативні висновки КНП "ВОКМРЦВВРЗН ВОР", які у повному обсязі не були додані до матеріалів первинної скарги, а саме консультативні висновки КНП "ВОКМРЦВВРЗН ВОР" від 09.06.2025, що охоплює період часу з 17.06.2025 по 27.06.2025 та підтверджує перебування скаржника в зазначений період часу на лікуванні, а висновком від 16.07.2025 підтверджується продовження лікування по теперішній час.
Зважаючи на вказані обставини вважає, що позивач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також повторно подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Проаналізувавши зміст повторно поданого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вказує, що в ньому фактично вказані ті самі доводи, котрі визнанні судом неповажними в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025.
Колегія суддів зазначає, що подані до повторного клопотання виписка №15236 (знаходження в стаціонарі з 10.09.2024 по 20.09.2024), консультативний висновок від 09.06.2025 та консультативний висновок від 16.07.2025 не охоплюються періодом, наданим ст. 256 ГПК України, для оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025.
Окрім того, згідно з ч.3 ст.56 ГПК України, юридична особа може брати участь шляхом самопредставництва або через представника.
Відтак, апелянт не був позбавлений права скористатись правовою допомогою представника задля подання апеляційної скарги у даній справі.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта, зазначені у повторному клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не свідчать про повну неможливість подання ним апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу у строки, визначені ст.256 ГПК України
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд визнає підстави, які наведені у повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, а тому відмовляє в задоволенні такого клопотання.
Згідно з ст. 2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження порушує права іншої сторони, його сподівання на забезпечення належного здійснення правосуддя.
Як зазначено вище, ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відтак, вказаною статтею не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відтак, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповажність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне відмовити Фермерському господарству "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 у справі №128/789/17.
Керуючись ст. 260, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 у справі №128/789/17.
2. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до ст. 287-291 ГПК України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.