Справа № 635/3337/25 (1-кс/635/830/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/863/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
11 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 в інтересах якого діє ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Не погоджуючись з цією ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову, якою зобов'язати посадових осіб Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області внести відомості в ЄРДР.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що в поданій заяві було чітко зазначено дату, час, місце та суть події порушення, що свідчить про об'єктивність відомостей, які в ній зазначені. Вважав, що посадовими особами органу досудового розслідування було порушено вимоги ст. 214 КПК України. Вважав, що є підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_6 не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги.
Зокрема, 09.07.2025 року об 16:05 год. адвокатом ОСОБА_6 було отримано телефонне повідомлення про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_7 . Причин неявки суду не повідомив.
Поряд з цим 17 липня 2025 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява прокурора ОСОБА_8 , в якій він просив провести апеляційний розгляд без участі прокурора, а також заперечував щодо задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 .
За наведених вище обставин, враховуючи стислі строки, регламентовані ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження вбачається, що 02.05.2025 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Харківського районного суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення незаконною та зобов'язати службових осіб внести відомості до ЄРДР.
Відмовляючи в задоволенні скарги адвокату ОСОБА_6 , слідчий суддя суду першої інстанції зазначав, що об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення військовослужбовцями РТЦК та СП кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України, письмова зава ОСОБА_7 не містить, а тому вказану заяву не можна вважати заявою про вчинене кримінальне правопорушення. Поряд з цим слідчий суддя зазначав, що оскільки заява ОСОБА_7 не містить відомостей, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України, в діях військовослужбовців РТЦК та СП, тому відсутні підстави для внесення відомостей за цією заявою до ЄРДР.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_6 звернулися до ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення за ст. 194 КК України та просили розпочати досудове розслідування та визнати ОСОБА_7 потерпілим від кримінального злочину.
Проте, в своїй заяві ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_6 лише навели суб'єктивні твердження про, ніби то, вчинені кримінальні правопорушення, а будь-яких фактичних відомостей на підтвердження цьому не надавали.
Крім того, правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Разом з тим, такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Вказана інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення: є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником; існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
При цьому, тлумачення словосполучень «заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення» та «обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення», то можна неодмінно помітити, що контекст цих словосполучень зводиться не до звичайних заяв, повідомлень чи обставин, а саме до тих, які стосуються кримінальних правопорушень.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Також, відповідно до правової позиції колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 30.09.2021 (справа №556/450/18): «Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення…».
Відповідно до відомостей довідки ПОГ СВГ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 (арк. 37-38) вбачається, що 22.04.2025 року до ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_7 , в якій просив вжити заходів до працівників ТЦК. Корі 06.03.2025 року за адресою м. Мерефа блокпост с. Селекційне, заблокували авто металевими їжаками. В матеріалах є в наявності рапорт СВ про відсутність фактичних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку із цим внесення вказаних відомостей до ЄРДР.
Під час проведення розгляду матеріалу було опитано ОСОБА_10 , який пояснив, що 06.03.2025 року він знаходився на робочому місці на блокпості № 8 с. Селекційне, для проведення мобілізаційних заходів. 06.03.2025 близько 07:00 год. було зупинено авто МАН, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_11 , який вчасно не пройшов військово-лікарську комісію, та ОСОБА_11 було запропоновано припаркуватись на узбіччі для перевірки документів, де перебували металеві їжаки, та водій з власної необережності здійснив наїзд колесом автомобілі на них, що призвело до його проколювання, додав що зі сторони працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 порушень законодавства України не було.
Проведеною перевіркою ознак будь-якого адміністративного чи кримінального правопорушення не встановлено, а тому подальша перевірка була припинена, та матеріали справи направлені до архіву відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Ретельно дослідивши та проаналізувавши відомості цього провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень, зазначених в заяві ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 , оскільки викладені в заяві відомості, поза розумним сумнівом, не свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК країни.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів - не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :