Справа №348/2060/25
Номер провадження 2/348/1337/25
18 серпня 2025 року м.Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 15.08.2025 звернувся ОСОБА_1 із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Під час перевірки матеріалів позовної заяви встановлено недотримання позивачем вимог ст.ст.175,177 ЦПК.
Так, в порушення ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява не підписана позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Також, в порушення ч.4 ст.177 позивачем не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII внесені зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо пільг по сплаті судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції вищезазначеного закону) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначена правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).
Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами.
Відповідно до ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Загалом, підпис є ключовим елементом для встановлення авторства, згоди та юридичної сили документа.
Так, вимога щодо підпису позовної заяви є процесуальною гарантією автентичності волевиявлення та підтвердженням того, що документ походить від визначеної особи і містить її дійсне волевиявлення.
Підпис є обов'язковим реквізитом процесуального документа і слугує засобом ідентифікації особи, засвідчує її намір реалізувати процесуальні права та обов'язки, а також покладає на неї відповідальність за достовірність викладених у позові обставин.
У зв'язку з тим, що позовна заява не підписана позивачем, що є істотною перешкодою для відкриття провадження у справі, подана заява відповідно до ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 261 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї матеріалами направити позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду, а якщо оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.С.Солодовніков