Справа № 187/1252/25
2-а/0187/27/25
"18" серпня 2025 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А. за участі секретаря судового засідання Пелих І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Осипенко Артем Валерійович до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №5308369 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.07.2025.
Позивач зазначив, що вказаною вище постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те що він 25.07.2025 о 09:00 год. в м. Кам'янське вул. Сергія Слісаренка, 14, керував транспортним засобом, який під час перевірки позаду мав встановлений гідравлічний борт, що є порушенням правил, норм та стандартів щодо переобладнання транспортного засобу та мав технічні несправності, а саме тріщину розсіювача задніх фар, чим порушив п. 3.1 ПДР України.
Позивач зазначив, що обставини, наведені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності. Адже Позивач не порушував п.3.1 ПДР України. Працівники поліції в порушення вимог ЗУ «Про Національну поліцію» незаконного зупинили його автомобіль (будь-які причини зупинки були відсутні). Інспектор УПП не пояснюючи причину зупинки безпідставно виніс постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП. На запитання позивача до інспектора УПП «яка причина зупинки», останній не повідомив. Однак Позивач знав, що він не порушував ПДР України. Інспектор УПП без надання Позивачу будь-яких доказів вчинення ним правопорушення, без розгляду справи (права позивачу ніхто не роз'ясняв, розгляд справи взагалі не проводився) склав постанову ЕНА №5308369 від 25.07.2025 та не Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.08.2025 3 надав можливості позивачу у постанові викласти свої заперечення, що є порушенням вимог КУпАП. Крім того, до оскаржуваної постанови не долучено жодного доказу вчинення саме позивачем правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Отже на думку позивач відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Тому слід прийти до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КУпАП, на підставі ст.247 КУпАП.
Ухвалою суду від 04.08.2025 було відкрито провадження у даній справі. Розглядати справу постановлено в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначену вище ухвалу та позов з додатками було надіслано відповідачу.
29.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якій представник Машталер А.А. із позовом не погодилась.
Зазначила, що 25.07.2025 старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (надалі - Управління) Ленвченком Максимом Євгенійовичем (надалі - інспектор), винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., в якій зазначено про те, що останній керував ТЗ HYUNDAI HD65, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кам'янське, по вул. Сергія Слісаренка, біля буд. 14, який під час перевірки мав позаду встановлений гідравлічний борт, про що відсутні записи в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що є порушенням правил, норм і стандартів щодо переобладнання транспортного засобу та мав технічні несправності, а саме тріщини розсіювачів задніх фар, відсутній пасок безпеки пасажира, пошкоджено правий покажчик повороту дублюючий, чим порушив вимоги п. п. 31.1 Правил дорожнього руху України та ДСТУ 3649:2010.
При цьому вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Обставини вчинення Позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом, зробленим портативним відеореєстратором інспектора згідно вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026. Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови (в п. 7 постанови вказано номер портативного відеореєстратора поліцейського - 470452).
На відеозаписах вбачається, що водій не заперечує своє правопорушення, тому твердження в позовній заяві щодо ненадання інспектором можливості викласти заперечення щодо постанови не відповідають дійсності. Додана до відзиву фотографія (скрин з відео) свідчить, що позаду ТЗ HYUNDAI HD65, д.н.з. НОМЕР_1 встановлений гідравлічний борт, про що відсутні записи в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, як виявив та зазначив інспектор в оскаржуваній постанові. Позивач не надав до суду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в підтвердження відсутності в останнього з його слів порушень ПДР та ДСТУ.
Також після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. Відтак слід дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої останній наполягає на скасуванні оскаржуваної постанови у зв'язку з відсутністю доказів вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Представник позивача адвокат Осипенко А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Обґрунтовуючи свою позицію зазначив, що хоча відео та скриншот з відео, які направлені відповідачем підтверджують факт розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за обставин, що зазначені в оскаржуваній постанові, однак на вказаних відео та фото відсутні зазначені в оскаржуваній постанові порушення.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В задоволенні позову просить відмовити.
Розглядаючи заявлені вимоги, суд виходить із наступного.
Судом встановлено, що постановою серія ЕНА №5308369 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.07.2025, винесену старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (надалі - Управління) Ленвченком Максимом Євгенійовичем, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 керував ТЗ HYUNDAI HD65, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кам'янське, по вул. Сергія Слісаренка, біля буд. 14, який під час перевірки мав позаду встановлений гідравлічний борт, про що відсутні записи в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що є порушенням правил, норм і стандартів щодо переобладнання транспортного засобу та мав технічні несправності, а саме тріщини розсіювачів задніх фар, відсутній пасок безпеки пасажира, пошкоджено правий покажчик повороту дублюючий, чим порушив вимоги п. п. 31.1 Правил дорожнього руху України та ДСТУ 3649:2010.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативнотехнічної документації. Відповідно до п. 31.4.7 «ж» Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: Інші елементи конструкції: відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією. Даний пункт Правил дорожнього руху введений з метою попередження тяжких травм у разі дорожньо-транспортної пригоди, тому експлуатація транспортних засобів за відсутності ременів безпеки і підголівників, передбачених конструкцією транспортного засобу, заборонена.
Відповідно до п. 31.3 «а» Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Згідно п.п. 5.2, 5.3 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком. Під час проведення контролю технічного стану КТЗ зі зміненою конструкцією, враховують додаткові вимоги, викладені в документах, виданих відповідно до 5.2 цього стандарту, щодо погодження переобладнання, які повинен надати власник КТЗ.
Згідно п. 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», не дозволено застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідност. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП, визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Відповідно до вимогст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Представник відповідача направив до суду через систему «Електронний суд», відеозаписи зроблені портативним відеореєстратором інспектора поліції, в яких зафіксовано процедуру винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, в тому числі з роз'ясненням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Жодних зауважень та заперечень від позивача на відеозаписі не зафіксовано.
На скріншоті з вищезазначеного відеозапису, який був досліджений в судовому засіданні зафіксований транспортний засіб HYUNDAI HD65, д.н.з. НОМЕР_1 , однак візуально виявити технічні його несправності, зокрема тріщини розсіювачів задніх фар, відсутність пасок безпеки пасажира, пошкодження правого покажчику повороту дублюючого не виявляється можливим, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про недоведеність порушення позивачем ч. 1 ст. 121 КУпАП в частині вищезазначених порушень ПДР, які зазначені в оскаржуваній постанові.
Разом з тим, на скріншоті з вищезазначеного відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора поліції чітко видно, що транспортний засіб HYUNDAI HD65, д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний гідравлічним бортом.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував, що на фото зафіксовано саме гідравлічний борт, пояснив, що це може бути що завгодно.
Згідно ч. 3 ст. 78 КАСУ, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Суд вважає, що шляхом візуального огляду обладнання, яке розміщене на задній частині автомобіля HYUNDAI HD65, д.н.з. НОМЕР_1 , що зображене на скріншоті з вищезазначеного відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора поліції, існує об'єктивна можливість встановити, що дане обладнання є саме гідравлічним бортом, адже його вигляд та конструктивні особливості є загальновідомими так як є у вільному доступі мережі Інтернет (наприклад за посиланням: https://spec-servis.com/uk/blog-cho-take-gidrobort/). При цьому представником позивача не спростовано належними доказами, що дане обладнання не є зазначеним в оскаржуваній постанові гідравлічним бортом. В будь-якому випадку дане обладнання має певну вагу та габарити, що впливає на зміну повної маси транспортного засобу та її розподілу по осях, розміщення центру ваги тощо.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. У разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому доказів, які б свідчили про правомірність експлуатації даного транспортного засобу з наявним гідравлічним бортом у відповідності до правил, норм і стандартів щодо такої експлуатації позивачем не надано.
Отже суд приходить до висновку, що факт керування позивачем транспортним засобом з порушенням вимоги п. п. 31.1 Правил дорожнього руху України та ДСТУ 3649:2010 в частині, що стосується застосовування додаткового обладнання без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком, а також порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП в частині заборони керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому доводи позивача про відсутність доказів такого порушення є безпідставними.
Суд звертає у вагу на те, що хоча факт керування позивачем транспортним засобом з технічними несправностями, зокрема тріщиною розсіювачів задніх фар, відсутність пасок безпеки пасажира, пошкодженням правого покажчику повороту дублюючого не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, однак встановлене судом керування позивачем транспортним засобом, переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів є самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що тягне за собою адміністративну відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому дане покарання є єдиним, що передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП і не залежить від обсягу порушень, які законодавець передбачив в даній нормі кодексу.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача немає, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5308369 від 25.07. 2025 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом спрпави.
Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Осипенко Артем Валерійович до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5308369 від 25.07. 2025, відмовити.
Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (місце розташування: вул. Троїцька, буд. 2-А, м. Дніпро Дніпропетровської області).
Суддя О. А. Караул