Справа № 183/8039/25
№ 1-кс/183/1514/25
12 серпня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
07 серпня 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суджу зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
На обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилалася на те, що 30.06.2025 вона звернулася до Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, а саме, за фактом умисного пошкодження належного їй майна - торгового павільйону, розташованого в м. Меліоративне, Самарівського району, Дніпропетровської області, зазначивши осіб, які причетні до скоєння зазначеного злочину. В результаті умисних дій зазначених осіб їй спричинено майнову шкоду близько 100 000,00 грн.
31.07.2025 вона отримала письмову відповідь Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, з якої їй стало відомо, що відомості за її заявою про кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_3 , посилаючись на норми ст.ст. 214, 303-309 КПК України, просила суд:
-зобов'язати уповноважених посадових осіб Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням ОСОБА_3 від 30.06.2025 (ІТС ІПНП (ЄО) Самарівського РВП № 30575 від 30.06.2025).
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримала скаргу, посилалася на підстави звернення до слідчого судді, просила задовольнити скаргу.
Представник Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області та прокурор Самарівської окружної прокуратури в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Частиною 3 ст. 304 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, неявка слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу, заслухавши заявника додані до скарги матеріали, доходжу до нижченаведеного.
Встановлено, що 20.06.2025 ОСОБА_3 звернулася до Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, а саме, за фактом умисного пошкодження належного їй майна - торгового павільйону, розташованого в м. Меліоративне, Самарівського району, Дніпропетровської області.
29.07.2025 Самарівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області складено довідку за результатом розгляду матеріалу ІТС ІПНП (ЄО) Самарівського РВП № 30575 від 30.06.2025 за заявою ОСОБА_3 .
Згідно наведеної вище довідки, встановлено, що 30.06.2025 до відділу звернулася ОСОБА_3 , яка просить вжити заходів до невідомих осіб, які пошкодили майно.
Під час розгляду матеріалу опитано ОСОБА_3 , яка пояснила, що вона має кафе «Берізка», яке розташоване за адресою: Самарівський район, селище Меліоративне, вул. Морлодіжна, де невідомі особи порізали палатку та розбили вікно. Прийнятими заходами було встановлено, що пошкодила майно заявниці малолітня особа, в результаті чого на матір малолітнього складено адміністративний протокол ВАД № 414577 від 24.07.2025 за ч.1 ст. 184 КУпАП, матеріали направлено до суду для прийняття рішення. Для відшкодування завданих збитків рекомендовано звернутися до суду.
Відомості за вказаним фактом неможливо внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим, перевірка за матеріалами припинена.
До теперішнього часу відсутні докази того, що Самарівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області прийняте процесуальне рішення за зазначеним вище повідомленням.
У відповідності до п. 1 ч. ч. 1 ст. 303 КПК України, 1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Оскільки ОСОБА_3 є заявником про вчинене кримінальне правопорушення, вона має право звернутися зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
Вирішуючи вимоги скарги по суті, доходжу до нижченаведеного.
На підставі ч.1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Частиною 1 статті 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, Кримінальний процесуальний кодекс України містить пряму вимогу, зобов'язання, а саме - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, у відповідності до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частина 2 статті 9 КПК України передбачає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Частиною 1 статті 194 КК України передбачена відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Таким чином, під час досудового розслідування за частиною 1 статті 194 КК України доведенню підлягають наступні обставини та факти:
-об'єкт злочину - майно, яке було знищене або пошкоджене.
-протиправність дій - умисне знищення або пошкодження майна.
-наслідки - знищення або пошкодження майна.
-зв'язок між дією та наслідками:
-форму вини - умисел, або необережність
-розмір шкоди - якщо шкода є значною, то потрібно довести, що вона перевищує певний розмір, встановлений законом.
-додатково - мотив злочину, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Тільки після встановлення зазначених обставин та фактів орган досудового слідства має можливість дійти до висновку про наявність або відсутність події вчинення кримінального правопорушення, склад кримінального правопорушення та наявність або відсутність в діянні особи складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 194 КК України.
Органами поліції встановлено особу, яка пошкодила майно заявниці, наявне посилання на те, що зазначена особа є малолітньою, у той же час, у довідці відсутні дані про прізвище, ім'я та по батькові такої особи, її вік, місце проживання, тощо.
У відповідності до ст. 6 Сімейного кодексу України, 1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. 2. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Таким чином, неповнолітні віком від 11 до 14 років не можуть бути суб'єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
У той же час, ч. 2 ст. 97 Кримінального кодексу України визначено, що до цих осіб можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, такі як: застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання, покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків, направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на термін, що не перевищує трьох років.
Статтею 498 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі ст. 499 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. Таке досудове розслідування здійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про обґрунтованість скарги у зв'язку з чим, скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 214, 304, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням ОСОБА_3 від 30.06.2025 р. про вчинене кримінального правопорушення за ознаками ч.1 194 КК України (ІТС ІПНП (ЄО) Самарівського РВП № 30575 від 30.06.2025 за заявою ОСОБА_3 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу проголошено 12 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1