Справа № 204/5989/25
Провадження № 3/204/1578/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
12 серпня 2025 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Дніпровського районного управління поліції №1 Відділення поліції №3, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №447616 від 04 червня 2025 року, протягом травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , чим завдав їй психологічну травму, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та заперечив обставини, що викладені в протоколі. Пояснив, що за адресою АДРЕСА_1 мешкає його мати - ОСОБА_2 , з якою у них склалися складні стосунки, що загострились після смерті батька. Відповідно до спільної домовленості, за її проханням він добровільно переоформив нерухомість на неї, за умови збереження нею сімейного майна, що лишилося після смерті батька та бабусі. ОСОБА_1 зазначає, що мати зневажливо до нього ставиться, принижує його гідність, витратила грошові кошти, які були йому залишені у спадок, зокрема: 2000 євро, 15?000 доларів США, а також гроші, отримані з продажу гаража. Крім того, без його згоди вона продала антикварну монету батька. Має вищу медичну освіту, багато років працював за фахом, однак на даний момент через звільнення з попереднього місця роботи переживає емоційно складний період життя. Факти домашнього насильства з його боку він заперечує, стверджує, що не погрожував матері, не вчиняв фізичного чи психологічного тиску. Конфлікт виник на тлі вимоги повернути одну з антикварних монет, яку йому подарував батько.
Опитана судом мати - ОСОБА_2 , повідомила, що між нею та її сином дійсно раніше виникали побутові непорозуміння та конфлікти на ґрунті сімейно-майнових питань. Однак на сьогодні вони досягли взаєморозуміння, відновили спілкування та підтримують нормальні стосунки. ОСОБА_2 зазначила, що не має претензій до сина, не вбачає в його діях загроз чи проявів насильства, не вважає себе потерпілою. Підтвердила, що суперечки були емоційними, однак на цей час вони припинилися, і сторони примирилися. Також пояснила, що має намір вирішувати будь-які подальші питання у сім'ї шляхом діалогу без залучення правоохоронних органів чи суду. У зв'язку з цим ОСОБА_2 звернулася до суду з проханням закрити провадження у справі, посилаючись на факт примирення сторін. Вона наголосила, що не має жодних претензій до сина, вважає інцидент вичерпаним, а подальше провадження у справі - недоцільним. Ураховуючи досягнуте порозуміння та бажання зберегти сімейні стосунки, ОСОБА_2 просила суд не застосовувати до її сина заходів адміністративного впливу і закрити провадження на підставі примирення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини яка передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Тобто, за змістом закону слідує, що вчинення особою дій, передбачених даною статтею, тягне за собою завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю особи, у відношенні якої вчинені дії, тобто настання певних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталась сімейна конфліктна ситуація, яка не має ознак домашнього насильства у розумінні норм закону.
Таким чином, відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст. 173-2, 247 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статті 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суду м. Дніпра.
Суддя Г.В. Чапала