Справа № 752/11961/25
Провадження № 2/752/6801/25
іменем України
18.08.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс банк" про захист прав споживача, -
позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про захист прав споживача.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що у ході обслуговування Банком системно та систематично завдається шкоди законним правам та інтересам Клієнта. Зокрема, порушується право Клієнта на належне обслуговування та інформування. Банк не інформує Клієнта повною мірою своєчасно та однозначно про умови надання банківських послуг та поточний стан рахунків Клієнта. Умови надання банківських послуг будь-якої миті можуть порушуватися Банком. Наприклад, Банк може вводити Клієнта в оману, шляхом надання даних у додатку, які, не відповідають реальному стану справ, пуш-повідомлення від Банку можуть не відправлятися Клієнту своєчасно та в повному обсязі. Таким чином, у Клієнта відсутнє однозначне несуперечливе розуміння того, яким чином та в якій кількості відбуваються транзакції по рахунках (зарахування відсотків за депозитами, закінчення депозитів, списання комісії).
Під час проведення 25.01.2023р. транзакції поповнення картки АТ "СЕНС БАНК" НОМЕР_1 (Visa) за допомогою сервісу PAYPAL Банком не надавалося жодних повідомлень про наявність комісії за цей платіж. Однак, після успішного проведення платежу, підтвердження фахівцем онлайн чату Ганною Парубець актуального балансу картки (10774,52 грн) та підтвердження факту відсутності будь яких додаткових стягнень з даної суми, згодом, 26.01.2023р. з Клієнта було стягнуто комісію 172,17 грн.
Попри умови обслуговування, Банком у будь-який момент може пост-фактум списатись неправомірна комісія за проведений Клієнтом платіж (комісія від 10.04.2025 року за платіж від 09.04.2025 року).
Банком може затриматися виплата депозиту та відсотків за депозитом (03.05.2025 року).
Всупереч волевиявленню Клієнта Банком може самостійно включитись лонгація депозиту (відео додається).
Попри дані, що візуалізуються у додатку, Клієнту може бути недоступним проведення тих чи інших операцій з відображенням ряду помилок, крім тієї, яка фактично робить дію недоступною (поповнення депозиту на суму більше 0 грн, передбачає суму більше 1 грн).
Попри умови користування кредитною карткою Банку (Red), що надаються під час консультацій з представниками гарячої лінії Банку, фактичні умови її використання можуть бути зовсім іншими, і завдавати безпосередніх матеріальних збитків Клієнту. При тому, що умови обслуговування картки не відповідають ізусно заявленим, про фактичні умови Клієнт має можливість дізнатися лише за фактом настання негативних для себе наслідків, оскільки факт нарахування щоденної комісії за використання кредитних коштів співробітниками гарячої лінії заперечується, Банком у додатку своєчасно не візуалізується - ні в даних по баланс картки, ні у виписці (баланс 0,00 грн, заборгованості немає, кредитний ліміт 34 000,00 грн), а за фактом все одно є комісія в розмірі 319,48 грн. Таким чином, Клієнт не тільки втрачає можливість планувати свої дії, але зазнає безпосередніх збитків, навіть при негайному погашенні заборгованості - за фактом її виявлення та закриття картки.
При цьому, жоден співробітник Банку не несе жодної персональної відповідальності перед Клієнтом за дезінформування та надання явно неправдивої (суперечливої) інформації (ані на гарячій лінії, ані у додатку Банку, ані у онлайн-чатах. У вигляді виписки за рахунком, на підтвердження відсутності комісії, співробітником Банку може бути відправлено Клієнту, виписку, сформовану на ім'я третьої особи (КАЛАЧОВА)).
Тобто, дії Банку є такими, які або вводять Клієнта в оману, або відбуваються всупереч Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.05.2025 2 передбаченим умовам та алгоритмам. Таким чином, в відносинах з Банком, внаслідок відсутності належного (своєчасного, повного, однозначного, достовірного) інформування, Клієнт є позбавленим можливості свідомого волевиявлення та гарантій настання передбачуваних, правомірно очікуваних наслідків.
Введення Клієнта в оману, перетворилось у спосіб обслуговування. Це надає не лише моральних, але й матеріальних збитків Клієнту, які не були повною мірою і належним чином компенсовані Банком.
За таких підстав, позивач просить вжити заходів щодо приведення умов обслуговування в Банку до вимог чинного законодавства України, а також в якості відшкодування Клієнту моральних та матеріальних збитків, завданих Банком, зобов'язати Банк зарахувати на бонусний рахунок Клієнта ОСОБА_1 1000 кеш'ю бонусів.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 20 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Відповідач надіслав клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Позивач надіслала відповідь на відзив на позовну заяву. Просить задовольнити позов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з огляду на норми статті 13 Конвенції. У §145 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) суд зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, ця стаття містить вимогу надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ зазначив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
У постанові від 10 жовтня 2019 року в справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки: критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов'язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов'язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов'язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
Так, в тексті позовної заяви Позивач зазначає про списання з нього неправомірних комісій за проведені 25.01.2023 та 09.04.2025 платежі. Однак Позивач не вказала в чому саме полягає неправомірність списання, а також не посилається на відповідні умови договору про банківське облсуговування або інший правочин, або ж відповідну правову норму.
Крім того, Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що умови користування кредитною карткою Банку (Red), що надаються під час консультацій з представниками гарячої лінії Банку та фактичні умови її використання можуть бути зовсім іншими, і завдавати безпосередніх матеріальних збитків Позивачу.
Оскільки додаткового обгрунтування Позивач не наводить, то за таких обставин є незрозумілими самі обставини, на які посилається Позивач, зокрема, які саме умови користування є первісними, а які є «зовсім іншими». Не містить позовна заява та додані до неї додатки і доказів безпосередніх матеріальних збитків, які поніс Позивач.
Також Позивач зазначає, що їй завдано не лише моральних, але й матеріальних збитків, які не були повною мірою і належним чином компенсовані Банком. При цьому Позивач не зазначає розмір таких збитків та належних і допустимих доказів їх понесення, як матеріальних, так і моральних. Не містять таких доказів і додані до позову матеріали. В той же час сам Позивач в позовній заяаві зазначає та підкреслює, що позов не містить вимог майнового характеру.
Позовною вимогою, викладеною в резолютивній частині позовної заяви, є вимога про вжиття заходів щодо приведення умов обслуговування в Банку до вимог чинного законодавства України.
В той же час Позивачем жодним чином не конкретизовано які саме умови мають бути приведені до вимог чиного законодавства. Як не мість текст позовної заяви посилань на відповідні правові норми чинного в Україні законодавства до відповідності з якими мають бути приведені умови обслуговування. З доданих Позивчем додатків до позовної заяви також не вбачається можливим зробити чітнкий висновок як про конкретні умови обслуговування, так і про нормативно-правові акти, до відподності з якими мають бути приведені ці умови.
Таким чином, вимога ОСОБА_1 про зобов'язання АТ «Сенс Банк» вжити заходів щодо приведення умов обслуговування в банку до вимог чинного законодавства України та відшкодування матеріальних збитків задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є поставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз'яснення про те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Сторона, яка пред'являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов'язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач у заяві про зміну предмету позову вказувала на те, що їй завдана моральна шкода протиправними діями відповідача, які полягали у тому, що вона намагалася поновити свої права, порушені АТ «Сенс Банк», її життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями.
При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання їй моральної шкоди, тоді як саме на позивача покладено обов'язок доведення тих обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог.
З огляду на викладене, суд надходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс банк" про захист прав споживача - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя